Питання для самоконтролю

1. Що таке система соціального захисту населення в сфері зайнятості?

2. Що є інформаційною основою державного регулювання зайнятості населення?

3. Які основні функції регулювання ринку праці в Україні?

4. Які види безробіття найбільш характерні для Україні?

5. Що таке система соціального захисту населення?

6. У чому полягає сутність соціальної політики?

7. У чому полягає сутність державної політики в сфері зайнятості населення?

8. Що таке «зайнятість населення» ?

9. Що таке «безробіття»?

10. Що таке «фрикційне, структурне, циклічне і природне безробіття»?

11. Що таке «активні та пасивні заходи регулювання зайнятості населення»?

12. Які є засоби державного регулювання зайнятості населення?

Завдання до самостійної роботи

1. Розкрийте функції Державної служби зайнятості.

2. Опишіть основні завдання та напрями соціальної політики в Україні.

3. Проаналізуйте систему показників соціального розвитку та рівня життя населення в Україні.

Термінологічний словник ключових понять

Баланс ринку праці — баланс, що відображає пропозицію робочої сили і попит на робочу силу.

Безробітні — 1. Люди, що не мають роботи. 2. Працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку (трудового доходу) через відсутність підходящої роботи та зареєстровані в державній службі зайнятості як особи, що шукають роботу.

Державне прогнозування економічного і соціального розвитку — науково обгрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку.

Зайнятість населення — 1. Діяльність працездатного населення зі створення ВВП. 2. Діяльність громадян, яка пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб і, як правило, дає їм дохід у грошовій або іншій формі.

Зведений баланс трудових ресурсів — баланс, що відображає склад і розподіл трудових ресурсів.

Мінімальна заробітна плата — визначений державою розмір заробітної плати, нижче якого не можна оплачувати виконану найманим працівником повну місячну (денну, годинну) норму праці.

Мінімальний споживчий бюджет — обсяг доходів, який уможливлює придбання набору споживчих товарів і послуг для задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини на рік (місяць).

Оплата праці — заробіток, обчислений, як правило, у грошовій формі, який за трудовою угодою роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Рівень життя населення — міра задоволення матеріальних, духовних і

соціальних потреб людини, яку забезпечує сукупність матеріальних і соціальних умов життя.

Реальний дохід — кількість товарів (послуг), які окрема особа або група осіб можуть купити за свій номінальний дохід протягом певного проміжку часу; номінальний дохід, скоригований на рівень цін.

Соціальна інфраструктура — комплекс об'єктів соціальної сфери, які забезпечують надання населенню соціальних, комунальних, культурних, побутових і т. п. послуг.

Соціальна орієнтована ринкова економіка — модель змішаної економіки, стратегічна ціль соціально-економічної політики України.

Соціальна політика — система управлінських, організаційних, регулятивних, саморегулятивних заходів, дій, принципів і засад, спрямованих на забезпечення оптимального рівня та якості життя населення, соціального захисту їх і соціальної безпеки в суспільстві.

Соціальна структура економіки — вид структури економіки, який відображає внесок підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм підприємництва у відтворення ВВП, диференціацію доходів різних верств населення і т. п.

Соціальний захист — сукупність державних заходів щодо забезпечення достойного матеріального і соціального становища членів суспільства.

Соціальні гарантії — система обов'язків держави перед своїми громадянами стосовно задоволення їхніх соціальних потреб.

Субвенції— один з видів державної фінансової допомоги центральним або місцевим органам виконавчої влади, що надається на конкретні цілі, а також для санації підприємств, яким загрожує банкрутство.

Субсидії — допомоги, які виплачуються з державного бюджету з метою підтримки населення, а також певних видів підприємницької діяльності, сфер і галузей національної економіки.

Трудові ресурси — 1. Населення, яке володіє фізичною та інтелектуальною здатністю до праці відповідно до встановлених державою умов відтворення індивідуальної робочої сили. 2. Чисельність населення, зайнятого в суспільному виробництві, а також працездатного населення працездатного віку, незайнятого в ньому. Екологічна експертиза — оцінка наслідків майбутньої діяльності підприємств, яка може загрожувати стану навколишнього природного середовища. Результатом є експертний висновок.