Розділ 8. ФінансоВе інвесТування підприємства
Ключові категорії і поняття: інвестиції, фінансові інвестиції, цінні папери, акції, облігації, ощадний сертифікат, деривативи, опціони, ф’ючерси, інвестиційний сертифікат, вексель, варант, депозитарна розписка, ефективна ставка відсотка.
8.1. Сутність та види інвестицій підприємств.
8.2. Цілі та об’єкти фінансового інвестування.
8.3. Довгострокові та поточні фінансові інвестиції.
8.4. Оцінка доцільності фінансових інвестицій.
Сутність та види інвестицій підприємств
Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.
За фінансовим визначенням інвестиції – це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу.
Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції – це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов’язані з цим зміни оборотного капіталу.
Рис. 8.1. Класифікація інвестицій
8.2. Цілі та об’єкти фінансового інвестування
Фінансова інвестиція - це господарська операція, що передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.
Фінансові інвестиції - це активна форма ефективного використання вільного капіталу підприємства.
Довгострокові фінансові інвестиції: інвестиції, що утримуються до їх погашення; інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства; інвестиції в спільну діяльність; інші фінансові інвестиції.
Поточні фінансові інвестиції: еквіваленти грошових коштів; інші поточні фінансові інвестиції.
Довгострокові та поточні фінансові інвестиції
Довгостроковими фінансовими інвестиціями є фінансові інвестиції на період понад один рік, а також уci інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.
Поточні фінансові інвестиції — це фінансові інвестиції на термін, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (окрім інвестицій, що є еквівалентами грошових коштів).
Рис. 8.2. Класифікація цінних паперів
Облігація являє собою вид цінного паперу, що свідчить про внесення його власником грошових засобів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Дериватив - фінансовий документ стандартної форми, що належить до розряду „похідних цінних паперів” (або ”цінних паперів другого порядку”) і підтверджує право або зобов’язання його власника купити чи продати цінні папери, валюту, товари чи нематеріальні активи на попередньо визначених умовах у майбутньому періоді.
Бездокументарна форма цінних паперів – це здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір.
Документарна форма цінних паперів – паперова форма цінного паперу, що містить реквізити відповідного виду цінного паперу певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими паперами.
Інвестиційний сертифікат – це вид цінного паперу, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді. Таким чином, емітентом інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду виступає компанія з управління активами цього фонду.
Вексель – вид цінного паперу, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання, за яким одна особа зобов’язана сплатити іншій визначену суму коштів у визначений термін, правовий статус якого регулюється законодавством про вексельний обіг.
Ф’ючерсний контракт – це стандартний документ, що засвідчує зобов’язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на момент укладення зобов’язань сторонами контракту.
Опціон – це стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на момент укладення такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Залежно від прав, що надаються власнику (покупцю) опціону, контракти поділяють на опціон PUT (на продаж) та на опціон CALL (на купівлю).
Варант – це різновид опціону на купівлю, який випускається емітентом разом із власними привілейованими акціями чи облігаціями та надає його власнику право на придбання простих акцій даного емітента протягом певного періоду за певною ціною.
Депозитарна розписка (свідоцтво) – це похідний цінний папір, що засвідчує право власності інвестора – резидента на визначену кількість цінних паперів іноземного емітента, загальний обсяг емісії яких обліковується в іноземній депозитарній установі.