11.2. Види фінансового контролінгу

Стратегічний фінансовий контролінг – комплекс функціональних завдань, інструментів і методів довгострокового (три і більше років) управління фінансами, вартістю та ризиками.

Найважливіше завдання стратегічного контролінгу – забезпечення життєдіяльності підприємства в довгостроковому періоді на основі управління існуючим потенціалом та створення додаткових факторів успіху.

Стратегія – це визначення основних довгострокових цілей та завдання підприємства, прийняття курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей.

Рис. 11.1. Порядок планування у рамках системи контролінгу

Оперативний фінансовий контролінг (на відміну від стратегічного) спирається переважно на внутрішні джерела інформації, зокрема дані рахунків прибутків і збитків, руху грошових коштів тощо.

Рис. 11.2. Модель фінансового контролінгу

11.3. Система раннього попередження та реагування (српр)

Система раннього застереження – це особлива інформаційна система, завдяки якій керівництво підприємства отримує інформацію про потенційну зовнішню і внутрішню небезпеку, для того, щоб своєчасно реагувати на них та застерігати їх вплив на функціонування підприємства.

Система раннього попереджання та реагування – це особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики та шанси, що можуть надходити до підприємства як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища.

Одним із найважливіших інструментів СРПР та методом прогнозування банкрутства є дискримінантний аналіз. Це комплекс математичної статистики, за допомогою якого здійснюється класифікація досліджуваних одиниць (підприємств) залежно від значень обраної сукупності показників відповідно до побудованої метричної шкали.

При однофакторному (одновимірному) аналізі віднесення підприємств до «здорових» чи «хворих» відбувається в розрізі окремих показників відповідно до побудованої шкали граничних значень досліджуваного показника.

11.4. Методи контролінгу

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації продукції за якого прибуток відсутній, тобто виручка від реалізації продукції дорівнює валовим витратам на її виробництво та реалізацію.

Рис. 11.3. Методи контролінгу

Бенчмаркінг - інструмент конкурентоспроможності підприємства (від англ. - встановлення контрольної точки) - перманентний безперервний процес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними об’єктами інших підприємств.

Вартісний аналіз – дослідження функціональних характеристик продукції, що виробляється, на предмет еквівалентності їх вартості і корисності. При цьому ставиться два основних завдання: по-перше, зменшення вартості окремих компонентів без зменшення обсягів виробництва і реалізації і по-друге, поліпшення функціональних параметрів продукції за мінімальних затрат.

Портфельний аналіз використовується при оптимізації портфеля цінних паперів інвестора. «Portfolio» ─ оптимальний з погляду комбінації ризику та прибутковості набір інвестицій. В основу цього виду аналізу покладено дві оцінні характеристики: теперішня вартість очікуваних доходів від володіння цінними паперами (проценти, дивіденди) і рівень ризиковості вкладень.

АВС-аналіз – селективний відбір найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших елементів затрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших напрямів капіталовкладень і т. ін. До групи А відносять найцінніші, до групи В - середні за значимістю, до групи С-незначні.

SWOT-аналіз (аналіз сильних і слабких місць) здійснюється стосовно всього підприємства, його структурних підрозділів, а також у розрізі конкретного виду продукції.