- •«Історія української культури» опорний конспект лекцій
- •Лекція № 1. Культура нАсЕлення україни в стародавні часи
- •І. Поняття культура та предмет «Історії української культури»(20 хв.)
- •Іі. Первісна культура України: кам'яний вік (20 хв.)
- •Ііі. Сучасні дискусії щодо Трипільської проблеми (20 хв.)
- •Іv. Кочова та осіла культури: кімерійці, скіфи, сармати (20 хв)
- •V. Антична спадщина в українській культурі (20 хв.)
- •Vі. Світосприйняття первісної людини (20 хв.)
- •І. «Русь»: версії та гіпотези щодо походження (5 хв.)
- •Лекція № 2. Культура київської русі (іх-хііі ст.)
- •Іі. Язичницькі вірування слов'ян. Цивілізаційно-релігійний вибір: Візантія і Русь. (20 хв.)
- •Ііі. Писемність та зародження шкільної освіти і науки у Київській Русі (20 хв.)
- •Іv. Архітектура та скульптура Київської Русі (20хв.)
- •V. Монументальний живопис та іконопис (20хв.)
- •VI. Театральне мистецтво. Музика. Танок (20хв.)
- •Лекція № 3. Культура галицько-волинського князівства (хііі – XIV ст.)
- •І. Роздроблення Київської держави. Монголо-татарська навала (5 хв.)
- •Іі. Галицько-Волинське князівство за часів правління Данила Галицького.
- •Ііі. Містобудування та фортифікація Галицько-Волинського князівства (20 хв.)
- •Іv. Храмова архітектура та іконопис Галицько-Волинського князівства (20 хв.)
- •V. Освіта та література Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис. (20хв.)
- •Лекція № 4. УКраїнська культура в епоху відродження та реформації (хіv – хvіі ст.).
- •І. Суспільно-політичні та історичні умови в Україні хiv-XVI ст. (5 хв.)
- •Іі. Основні характеристики епохи Відродження. Гуманізм (20 хв.)
- •Ііі. Релігійне життя хiv-XVI ст. Реформація (20 хв.)
- •Іv. Українські гуманісти і книгодрукування в хiv-XVI ст. (20 хв.)
- •V. Діяльність братств та культурно-освітніх осередків (20хв.)
- •VI. Готичний та ренесансний стиль у храмовій архітектурі та живописі (20хв.)
- •Лекція № 5. Українське «козацьке» бароко (хvіі-хvііі ст.)
- •І. Козацтво та Гетьманщина як явище історії (5 хв.)
- •Іі. Реформування церкви у хvіі-хvііі ст. Петро Могила. (20 хв.)
- •Ііі. Європейське бароко. Література козацької доби (20 хв.)
- •Іv. Розвиток освіти та книгодрукування в хvіі-xviіі ст. (20 хв.)
- •V. Українське бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві. (20хв.)
- •VI. Специфіка національного варіанта бароко в театрі та музиці (20хв.)
- •Лекція № 6. Українське національно-культурне відродження (кінець хvіІі-кінець хІх ст.)
- •І. Історико-геополітичне становище України. Національно-культурне відродження (20 хв.)
- •Іі. Українське просвітництво: громадські інституції. Філософія ф. Прокоповича та г. Сковороди. (20 хв.)
- •Ііі. Українська суспільна думка: освіта та наука. (20 хв.)
- •Іv. Становлення фольклористики. Розвиток літератури: сентименталізм та романтизм (20хв.)
- •V. Містобудування та архітектура: класицизм, ампір, еклектика. (20хв.)
- •VI. Мистецтво живопису: класицизм та романтизм (20хв.)
- •Vіi. Становлення театрального та музичного мистецтва (20хв.)
- •Лекція № 7. На зламі століть (кінець ХіХ - початок Хх ст.) українська культура в умовах українізації 20-х років
- •І. Розвиток освіти в Україні кінець хіх – початок хх ст.
- •Іі. Революційно-демократичні мистецькі напрями.
- •Напрями та течії світового модернізму, що мали місце в Україні:
- •Ііі. Літературний процес в Україні кінця хіх – початку хх ст. Розстріляне відродження (20 хв.)
- •Іv. Розвиток театрального мистецтва. Зародження кінематографа (20 хв.)
- •V. Архітектурні течії кінця хіх – початку хх ст.: модерн та конструктивізм (20 хв.)
- •VI. Образотворче мистецтво: живопис, скульптура, графіка (20 хв.)
- •Лекція № 8. Радянський етап розвитку української культури (30-70 рр. Хх ст.)
- •І. Індустріалізація та розвиток освіти у 30-70 рр. Хх ст. (20 хв.)
- •Іі. Літературний процес епохи тоталітаризму. (20 хв.)
- •Ііі. Становлення звукового кіно. Українське «поетичне» кіно. (20 хв.)
- •Іv. Живописне мистецтво соцреалізму. Народні майстри. (20 хв.)
- •V. Містобудування та «сталінський ампір» в архітектурі. Монументальна скульптура. (20 хв.)
- •Vі. Музична культура Радянської України. (20 хв.)
Лекція № 5. Українське «козацьке» бароко (хvіі-хvііі ст.)
Питання:
1. Козацтво та Гетьманщина як явище історії.
2. Реформування церкви у ХVІІ-ХVІІІ ст. Петро Могила.
3. Європейське бароко. Література козацької доби.
4. Розвиток освіти та книгодрукування ХVІІ-ХVІІІ ст.
5. Українське бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
6. Специфіка національного варіанта бароко в театрі та музиці.
Мета: здобуття основних понять про козацьку добу і культуру
України ХVІІ-ХVІІІст.
Література:
1. Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины.– К.: Будівельник, 1986.–104 с.
2. Історія архітектури та містобудування: Навч. посіб. / ред. Васильченко
В. І.,Солярська І.О., Авдєєва М. С., Авдєєва Н. Ю.
3. Історія української архітектури /Ред. В.І. Тимофієнко.–К.: Техніка, 2003.–
472 с.
4. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура : Курс лекцій. – Київ:
Центр навчальної літератури, 2005. – 584 с.
5. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. /
М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. Л. Шевнюк та ін. – К.: Знання, 2009. – 589 с.
6. Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХст. – К.: Либідь, 2004. – 440 с.
І. Козацтво та Гетьманщина як явище історії (5 хв.)
Козацтво – з кінця XV ст. збірна назва козаків в Україні та в порубіжних країнах. Слово «козак» тюркського походження, у перекладі воно означає «степовий розбійник», «вільна людина».
Ще за часів Київської Русі літописи згадували про існування на кордоні руських земель і кочового степу бродників (уходників – від слова «уходити» втікати на заробітки) – вільних людей, які не підкорялися князівській владі. Однак надалі це традиційне для місцевого населення заняття було перервано татаро-монгольською навалою.
Як нова соціальна верства козацтво формувалося водночас зі шляхтою протягом ХV-ХVІ ст. Рятуючись від здирства шляхти, а також шукаючи додаткових заробітків, мешканці Галичини, Волині, Київщини йшли на окраїни, куди не сягали руки можновладців. Особливо посилився чисельний ріст козацтва після Люблінської унії.
Основними причинами виникнення козацтва були:
а) зростання великого феодального землеволодіння, що розпочалося з XV ст.;
б) посилення феодальної експлуатації з боку польських і литовських феодалів, прогресуюче закріпачення селян;
в) полонізація українського народу, наступ католицької церкви на права православної;
г) потреба захисту від турок і кримських татар.
У XVI ст. козаки починають об'єднуватись у військову організацію. Найбільш визначним їх організатором був Дмитро Вишневецький (Байда), який об'єднав розпорошені групи козаків і побудував фортецю на о. Мала Хортиця – Запорізьку Січ. Запорізька Січ – суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, яка склалася у першій половині XVI ст. за дніпровими порогами у районі острова Хортиця і існувала до 1775 р. Із військового центру Запорізька Січ перетворилася на козацьку православну демократичну республіку, яка мала своєрідний життєвий уклад, побут і звичаї. Очолював Запорізьку Січ виборний гетьман (після 1648 р. - Кошовий отаман).
(Перегляд відео – «Історія України. 74 серія. – Запорозька січ»).
У 1572 р. польський король Сигізмунд II Август видав універсал про утворення найманого козацького формування. 300 козаків було прийнято на державну службу, записано у реєстр (список) і дістало правовий статус регулярного війська. Ця дія мала на меті використовувати козацтво для захисту кордонів Польської держави, але вона започаткувала два важливі суспільні процеси: 1) утворення реєстрових збройних формувань; 2) юридичне визнання прав та обов'язків козацтва як соціальної верстви.
Вже в сер. XVII ст. становище українського народу під владою Речі Посполитої стало особливо важким: не було жодної соціальної верстви населення, яка б не зазнавала утисків у правах. Зазнавало їх і козацтво: магнати відбирали в них хутори, змушували платити податки. За будь-яку непокору козаків кидали до в'язниць, багатьох з них перетворювали на кріпаків. Все це стало причиною сілянських повстань, а також так званої Національно-визвольної війни 1648-1657рр. під керівництвом Богдана Хмельницького.
(Перегляд відео – «Національно-визвольна війна 1648-1657рр.»).
Зі смертю Б. Хмельницького вирвалися назовні внутрішні суперечності українського суспільства: розгорнулася боротьба між старшиною, яка прагнула одержати феодальні привілеї, і рядовим козацтвом, що призвело до Руїни.
Руї́на — період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності та загальним занепадом. Деякі історики, зокрема Б. Крупницький вважав, що Руїна тривала від смерті Богдана Хмельницького й до початку правління Івана Мазепи — 1657–1687. У народі до сьогодні побутує знана приказка: «від Богдана до Івана не було Гетьмана».
Наступним, хто зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя був Іван Мазепа (1630-1709 рр.). Після обрання гетьманом він намагався відновити авторитет інституту гетьманства в Україні. Метою Мазепи як гетьмана було об'єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя і, якщо можливо, Слобожанщини і Ханської України в складі єдиної Української держави, встановлення гетьманської влади у становій державі європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою. Тривалий час Мазепа формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Швецією, але у 1708 році перейшов на бік шведів.
(Перегляд відео – «Гетьман Іван Мазепа»).
Після смерті Івана Мазепи упродовж ХVІІІ ст. Запорізька Січ поступово втратила політичну і економічну автономію, що призвело до її занепаду. У 1764 році наказом російської імператриці Єкатерини ІІ інститут гетьманства було скасовано, а ще через рік гетьманську республіку реформовано в Малоросійську губернію. У 1775 р. Єкатерина II ліквідувала Запорізьку Січ.
Оскільки упродовж ХVІ-ХVІІІ ст. Військом Запорізьким керували гетьмани, виникла назва – Гетьманщина. Гетьманщина – історіографічна назва частини території, на яку розповсюджувалась влада гетьмана. Царський уряд уникав вживання терміна «Гетьманщина» і в офіційних документах називав її Малоросією. Столицями Гетьманщини в різні часи були міста Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів. Гетьманщина бере свій початок з повстання Б. Хмельницького і існує з 1648 до 1781рр.
