3.3 Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

Цьому питанню присвячена стаття 8 Закону України «Про охорону праці», в якій говориться, що усі працівники підлягають обов’язковому страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.

Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначається законодавством і колективним договором (угодою, трудови договором).

Із фонду соціального страхування здійснюються виплати сум, що належать потерпілому працівникові, за період його тимчасової непрацездатності або у порядку відшкодування шкоди та одноразової допомоги, передбаченої ст. 11 цього Закону. Власник зобов’язаний повернути зазначені суми до фонду соціального страхування, якщо нещасний випадок або професійне захворювання сталися з його вини.

Соціальне страхування є важливим фактором соціального захисту населення. Воно являє собою систему прав і гарантій, які спрямовані на матеріальну підтримку громадян, насамперед працюючих, і членів їх сімей у разі втрати ними з незалежних від них обставин (захворювання, нещасний випадок на виробництві, безробіття, досягнення пенсійного віку тощо) заробітку (доходу), а також здійснення заходів, пов’язаних з охороною здоров’я застрахованих осіб. Кошти на вказані цілі формуються шляхом сплати страхових внесків.Характерною рисою обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань є:

• встановлена державою в законодавчому порядку невідворотність відповідальності для власника за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків;

• сплата страхових внесків тільки власником;

• делегування державою обов’язків по організації цього виду страхування відповідній страховій організації, але під наглядом держави;

• перенесення відповідальності по відшкодуванню шкоди за втрату працездатності працівником з власника на страхову організацію, яка стає основною юридичною особою, що відповідає за компенсацію втрати працездатності на виробництві для усіх підприємств – членів страхової організації;

• це страхування виділяється в окремий вид загальної системи соціального страхування.

Нещасними випадками за змістом цієї статті вжаються такі, що сталися:

1. при виконанні трудових обов’язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б без спеціального доручення;

2. по дорозі на роботу або з роботи;

3. на території підприємства, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо, перед початком або пісдя закінчення роботи;

4. поблизу підприємства, організації або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;

5. при виконанні державних або громадських обов’язків;

6. при виконанні дій по рятуванню людського життя, по охороні державної колективної власності, а також по охороні правопорядку.

Чинним законодавством України можуть встановлюватися й додаткові визначення нещасного випадку на роботі з урахуванням особливостей галузей господарства.

Професійними захворюваннями вважаються захворювання, які виникли виключно в результаті здійснення професійної діяльності з використанням шкідливих речовин або при певних видах робіт.

Захворювання, стосовно яких доведено, що вони стали результатом виключного виконання професійної діяльності, вважаються також професійними захворюваннями.

Професійне захворювання вважається виявленим з того моменту, коли працівник, який захворів, змушений був вперше пройти курс лікування або втратив здатність працювати.

Нещасним випадком на роботі або професійним захворюванням вважаються такі, що сталися з вини власника внаслідок не забезпечення ним здорових і безпечних умов праці (недотримання вимог з охорони праці, техніки безпеки та промислової санітарії).

Право на забезпечення по соціальному страхуванню від нещасних випадків настає з того дня, коли працівник почав або повинен був почати працювати згідно з трудовим договором ( угодою, контрактом ), але лише з того моменту, коли він відправився на роботу.

Джерелом фінансування за обов’язковим соціальним страхуванням від нещасних випадків і професійних захворювань є внески власників (підприємств), обчислені від виплат на оплату праці та включені у собівартість продукції (необхідні витрати по відтворенню робочої сили).

Порядок та умови, за якими здійснюється обов’язкове соціальне страхування від нещасних випдаків і професійних захворювань, визначається законом цього виду страхування, іншими нормативними актами. Тимчасово, до створення фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань, виплата відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаних з виконанням трудових обов’язків, здійснюється безпосередньо власником або уповноваженим органом (постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472). Стосовно осіб, які мають право на відшкодування шкоди, але якщо такий власник відсутній, функції по відшкодуванню шкоди тимчасово виконують місцеві органи фонду соціального страхування України (постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. № 71).

Колективним договором може визначатися розмір одноразової допомоги потерпілим (членам сім’ї та утриманцям померлого) за умови, якщо сума цієї допомоги, яка перевищує розмір, встановлений чинним законодавством, сплачується безпосередньо за рахунок власника.

В Україні планується прийняття закону "Про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань", який деталізує статтю 8 Закону "Про охорону праці'. Законом передбачається створення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань.

Головними завданнями фонду мають бути:

• компенсація працівникові (або членам його родини) шкоди, заподіяної ураженням здоров'я;

• вжиття необхідних заходiв щодо пiдвищення та відновлення працездатностi потерпілого;

• створення умов щодо переквалiфiкації інвалідів;

• здiйснення заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництвi, профзахворюванням.

Законом України № 16 від 14 січня 1998 року «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (ст.25 п.4) передбачається страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:

• профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

• відновлення здоров’я та працездатності потерпілого;

• допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи нішим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним своїх трудових обов’язків;

• пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• пенсія у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.