- •Лабораторне заняття № 1, 2
- •Методика проведення роботи
- •Тестові завдання з теми: „Вікові особливості нейрогуморальної регуляції вегетативних функцій”
- •Лабораторне заняття № 3
- •Вікові зміни гостроти зору при нормальних заломлюючих властивостях ока
- •Методика проведення роботи
- •1. Визначення гостроти зору.
- •2. Визначення поля зору.
- •3. Визначення уваги, об’єму та швидкості переробки зорової інформації.
- •1. В якому віці гострота зору дітей наближається до норми дорослої людини:
- •Лабораторне заняття № 4
- •Лабораторне заняття № 5, 6
- •Методика проведення роботи
- •2. Вивчення показників гемо- та кардіодинаміки.
- •Тестові завдання з теми: „Вікові особливості серця”
- •1. Які особливості електрокардіограми свідчать про гостре перевантаження міокарда:
- •2. Які особливості електрокардіограми свідчать про хронічне перевантаження міокарда:
- •4. Які особливості серця характерні для плоду:
- •5. Вкажіть причини зниження частоти серцевих скорочень в онтогенезі:
- •6. Нормальний синусовий ритм це:
- •Тестові завдання з теми: „Вікові особливості кровообігу”
- •Лабораторне заняття № 7, 8
- •Методика проведення роботи
- •Тестові завдання з теми: „Вікові особливості дихальної системи”
- •10. Особливості регуляції дихання у людей похилого віку:
- •Лабораторне заняття № 9, 10
- •Методика проведення роботи
- •Тестові завдання з теми: „Вікові особливості обміну речовин та енергії”
- •10. Що обумовлює недосконалість терморегуляції у дітей:
- •Лабораторне заняття № 11
- •Лабораторне заняття № 12
- •Тестові завдання з теми: „Фізіологічні особливості організму людини на низхідному етапі онтогенезу”
- •Питання до заліку з курсу “Вікова фізіологія” для студентів ііі курсу факультету фізичного виховання
- •Додатки
- •Список рекомендованої літератури
Лабораторне заняття № 7, 8
Тема: Вивчення вікових особливостей дихальної системи.
Мета: Визначити належні та фактичні величини показників зовнішнього дихання для людей різного віку.
Питання для самопідготовки:
1. Фізіологічна характеристика процесу дихання. Вікові особливості дихального апарату.
2. Поняття про зовнішнє дихання. Легеневі об’єми та вік.
3. Особливості газообміну у легенях в різні вікові періоди.
4. Вікові особливості транспорту дихальних газів кров’ю.
5. Вікові особливості обміну газів між кров’ю i тканинами.
6. Особливості регуляції дихання у різні вікові періоди.
Теоретичні відомості
Протягом онтогенезу людини спостерігаються виражені зміни дихання, що обумовлено структурними перебудовами дихальної системи та метаболічних реакцій. Таким чином, кожному віковому періоду властивий певний дихальний режим, тобто інтенсивність доставки кисню та видалення вуглекислого газу.
За будовою дихальні шляхи дітей відрізняються від органів дихання дорослих. В перші роки життя дихання через ніс ускладнено тому що дитина народжується з недорозвинутою носовою порожниною. У неї відносно вузькі носові отвори, практично відсутні лобні пазухи та нижній носовий хід. Тільки з 2 років починає збільшуватись гайморова порожнина, а лобні пазухи остаточно формуються в 15 років. Об’єм носової порожнини з віком збільшується приблизно в 2,5 рази.
Гортань у дітей відносно вужче, ніж у дорослих i топографічно розташована вище. До 5 років вона зростає досить повільно; її розміри та форма однакові у хлопчиків та дівчинок. Найбільш інтенсивне зростання гортані спостерігається у віці 10-14 років, коли проявляються статеві особливості її розвитку. У хлопчиків утворюється кадик, подовжуються голосові зв’язки, а вся гортань робиться ширше та довше, ніж у дівчаток.
Ріст легенів в онтогенезі відбувається головним чином за рахунок збільшення кількості та об’єму альвеол. Якщо у новонароджених діаметр альвеоли дорівнює 0,07 мм, то у дорослих він збільшується до 0,2 мм. Особливо інтенсивне зростання альвеол спостерігається у дітей після 12 років. Це призводить до значного збільшення поверхні легенів у підлітків, що дуже важливо для ефективного газообміну в період інтенсивного зростання та розвитку організму. Поверхня легенів у новонароджених дорівнює 6 м2, а в 17 років збільшується до 90 м2, тобто досягає рівня дорослої людини. Об’єм легенів в 12 років збільшується в 10 разів, а в 17 років - в 20 разів у порівнянні з новонародженими.
У новонародженого в стінках альвеол міститься мало еластичних волокон i багато рихлої сполучної тканини, що відображається на еластичній тязі легенів та швидкості розвитку набряків при патологічних процесах. Після 35-40 років розвиваються інволюційні зміни, які характерні для вcix тканин інших органів. Епітелій дихальних шляхів стоншується, еластичні та ретикулярні волокна розсмоктуються та фрагментуються, їх замінюють погано розтяжні колагенові волокна, розвивається пневмосклероз.
У дітей прискорено розвивається грудна клітка та дихальні м’язи. Темп їx зростання найбільш інтенсивний в період статевого дозрівання. В ранній постнатальний період головним дихальним м’язом є діафрагма, тому у маленьких дітей виражений черевний тип дихання. Статеві особливості дихання вперше проявляються в 7-8 років i остаточно закріплюється в 14-17 років. В цей період у дівчат формується грудний, а у юнаків - черевний тип дихання. Збільшується окружність грудної клітки. Її приріст на рік у віці 7-13 років складає в середньому 1,5-2 см, а в 14-17 років - збільшується до 2,5-3,5 на рік.
Протягом онтогенезу змінюються i функціональні особливості діяльнocтi органів дихання (табл. 5.1).
Таблиця 5.1 - Показники легеневої вентиляції у людей чоловічої статі різного віку.
Вік |
ЧД |
ОД |
ХОД |
МВЛ |
||
мл |
мл/кг |
мл |
мл/кг |
|||
1 тиж. |
51 |
30 |
10,22 |
1652 |
550 |
- |
1р. |
29 |
122 |
12,20 |
3540 |
354 |
- |
5 р. |
25 |
201 |
11,84 |
5032 |
296 |
21 |
10 р. |
24 |
290 |
11,15 |
6960 |
268 |
39 |
12 р. |
20 |
350 |
10,60 |
7000 |
212 |
55 |
14 р. |
18 |
480 |
13,33 |
8640 |
240 |
60 |
17 р. |
16 |
530 |
8,54 |
8480 |
137 |
65 |
25 р. |
14 |
425 |
6,25 |
5950 |
87,5 |
80 |
Новонароджений дихає часто та поверхньо. Кількість дихальних рухів за хвилину у нього перевищує 50. У віці 5-7 років частота дихання - 25, в 13-15 років -18-20, а у дорослих -14-16 дихальних рухів за хвилину.
Велика частота дихальних рухів у дітей забезпечує високу легеневу вентиляцію. Із розрахунку на 1 кг маси тіла легенева вентиляція у новонароджених в 4 рази більша ніж у підлітків та юнаків. Хвилинний об’єм дихання у дітей також значно вищий ніж у дорослих. Якщо у новонародженого він дорівнює 650-1700 мл, то до кінця першого року життя - 3500 мл, в 5 років - 5000 мл, в 12 років - 7000-9000 мл, то у дорослих він звичайно дорівнює 5000 - 6000 мл.
В різні вікові періоди спостерігається неоднакова інтенсивність росту життєвої ємності легенів (табл. 5.2). До речі у хлопчиків вона більша ніж у дівчаток.
Таблиця 5.2
Середні вікові показники ЖЄЛ (мл)
Стать |
Вік |
||||||
1 тиж. |
5 років |
8 років |
10 років |
12 років |
15 років |
17 років |
|
Чоловіча
Жіноча |
120
120 |
1100
1080 |
1440
1360 |
1630
1460 |
1975
1905 |
1260
2530 |
3520
2760 |
Як видно з даних, наведених в табл. 5.2 в 17 років життєва ємність легенів досягає величин, характерних для дорослої людини. В подальшому онтогенезі інтенсивність зменшення ЖЄЛ тісно пов’язана з розвитком склеротичних процесів у легенях, остеохондрозом з’єднань кісток грудної клітки, атрофією дихальних м’язів.
Матеріали та обладнання: спірограф, згубник, спирт, вата, ростомір, мікрокалькулятор.
