- •Лабораторне заняття № 1, 2
- •Методика проведення роботи
- •Тестові завдання з теми: „Вікові особливості нейрогуморальної регуляції вегетативних функцій”
- •Лабораторне заняття № 3
- •Вікові зміни гостроти зору при нормальних заломлюючих властивостях ока
- •Методика проведення роботи
- •1. Визначення гостроти зору.
- •2. Визначення поля зору.
- •3. Визначення уваги, об’єму та швидкості переробки зорової інформації.
- •1. В якому віці гострота зору дітей наближається до норми дорослої людини:
- •Лабораторне заняття № 4
- •Лабораторне заняття № 5, 6
- •Методика проведення роботи
- •2. Вивчення показників гемо- та кардіодинаміки.
- •Тестові завдання з теми: „Вікові особливості серця”
- •1. Які особливості електрокардіограми свідчать про гостре перевантаження міокарда:
- •2. Які особливості електрокардіограми свідчать про хронічне перевантаження міокарда:
- •4. Які особливості серця характерні для плоду:
- •5. Вкажіть причини зниження частоти серцевих скорочень в онтогенезі:
- •6. Нормальний синусовий ритм це:
- •Тестові завдання з теми: „Вікові особливості кровообігу”
- •Лабораторне заняття № 7, 8
- •Методика проведення роботи
- •Тестові завдання з теми: „Вікові особливості дихальної системи”
- •10. Особливості регуляції дихання у людей похилого віку:
- •Лабораторне заняття № 9, 10
- •Методика проведення роботи
- •Тестові завдання з теми: „Вікові особливості обміну речовин та енергії”
- •10. Що обумовлює недосконалість терморегуляції у дітей:
- •Лабораторне заняття № 11
- •Лабораторне заняття № 12
- •Тестові завдання з теми: „Фізіологічні особливості організму людини на низхідному етапі онтогенезу”
- •Питання до заліку з курсу “Вікова фізіологія” для студентів ііі курсу факультету фізичного виховання
- •Додатки
- •Список рекомендованої літератури
2. Вивчення показників гемо- та кардіодинаміки.
З метою вимірювання кров’яного тиску у людини використовують сфігмоманометр. Для дітей різного віку застосовують манжети різної ширини: до 5 років манжету шириною 5 см, в 5-8 років - 7 см, в 8-14 років - 9,5 см, старше 14 років - 12 см. Манжети ширше вказаних занижують, а вужче - завищують показники артеріального тиску.
Належні величини артеріального тиску для різних вікових груп можна визначити за формулами Волинського:
Систолічний тиск=102 мм.рт.ст. + (0,6вік).
Діастоличний тиск=63 мм.рт.ст. + (0,4вік).
В нормі допускається відхилення показників на ± 10%.
Нижню межу норми систолічного тиску можна визначити за формулами: для чоловіків - 65 мм.рт.ст. + вік;
для жінок - 55 мм.рт.ст. + вік.
Після вимірювання артеріального тиску визначають частоту серцевих скорочень. Для цього нащупують пульс на лівій руці досліджуваного та підраховують його частоту за 15 сек., помножують на 4.
У зв’язку з неможливістю широкого використання існуючих лабораторних методів визначення інших показників гемодинаміки різні дослідники на основі експериментальних даних вивели формули для їх розрахунку, виходячи з величин артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.
АТп (пульсовий артеріальний тиск). Показник розраховують за формулою: АТп = АТс - АТд.
AT сер (середній артеріальний тиск). Для периферійних судин величина АТсер=-АТд+1/3 АТп.
СОК (систолічний об’єм крові). Для юнаків, людей зрілого та похилого віку показник розраховують за формулою Старра:
СОК=[(101+0,5АТп)-(0,6АТд)]-0,6А,
де СОК - систолічний об’єм крові, АТп - пульсовий артеріальний тиск, АТд - діастоличний артеріальний тиск, А - вік досліджуваного у роках. Для визначення СОК у дітей використовують модифіковану формулу Старра:
СОК=[(40+0,5АТп)-(0,6АТд)]-3,2А.
ХОК (хвилинний об’єм крові). ХОК=СОК ЧСС.
Для індивідуальної оцінки об’єму кровообігу М.М.Савицьким було запропоновано визначати величину належного хвилинного об’єму (ХОКналеж), для чого показник основного обміну (визначається за таблицями Гаріса-Бенедикта), виражений у кілокалоріях, ділять на 422. Оскільки ХОК в значній мipi залежить від маси тіла, для об’єктивної оцінки ефективності кровопостачання периферійних органів визначають показник кровообігу
ПК=.
Величина периферійного опору кровообігу залежить від стану резистивних судин i в нормі коливається в широких межах. В зв’язку з цим запропоновано визначати фактичний (ППОф - периферійний опір у даної людини в стані спокою), належний (ППОналеж - периферійний опір, який має бути у даної людини при належних величинах ХОК та середнього артеріального тиску) та робочій (ППОроб - периферійний опір, який повинен бути у даної людини при змінах величини ХОК) питомий периферійний опір розраховують за такими формулами:
де Срф - фактична, а Срналеж - належна величини середнього гемодинамічного тиску, мм.рт.ст., S - площа тіла, м2 (за формулою Дюбуа S=71,84B0,425P0,725, де В – вага тіла в кг, Р - ріст в см), ХОКф - фактичний, а ХОКналеж, - належний хвилинний об’єм крові, л/хв.
Співвідношення ППОф та ППОроб дає можливість судити про особливості реакції резистивних судин на зміни ХОК. В нормі розходження між ППОф та ППОроб не повинно перевищувати 15%.
Оформити протокол досліду. Дослідити показники кардіо- i гемодинаміки в стані спокою у людей різного вікy. Результати дослідів занести до таблиці (табл. 4.3). Розрахувати за формулами належні величини показників гемо- та кардіодинаміки. 3іставити фактичні показники з індивідуальною нормою та величинами, що характерні для людей зрілого віку. Зробити висновки.
Таблиця 4.3
Показники гемо та кардіодинаміки |
Показники норми для людей зрілого віку |
Індивідуальна норма |
Фактичні показники |
ЧСС (уд/хв) |
61-89 |
|
|
АТс (мм.рт.ст.) |
105-125 |
|
|
АТд (мм.рт.ст.) |
65-85 |
|
|
АТп (мм.рт.ст.) |
35-45 |
|
|
AТсер (мм.рт.ст.) |
80-100 |
|
|
СОК (мл) |
65-75 |
|
|
ХОК (л/хв) |
4,5-5 |
|
|
ПК мл/хв/кг |
60-80 |
|
|
ППО умов. од. |
35-43 |
|
|
Питання для самоконтролю:
1. Які зміни електричної вici серця спостерігаються протягом онтогенезу?
2. Як визначити перенавантаження відділів серця за ЕКГ? В які вікові періоди ці зміни найбільш вірогідні?
3. Як визначити основні порушення серцевого ритму?
4. Охарактеризуйте закономірності змін хвилинного об’єму крові протягом онтогенезу.
5. Охарактеризуйте закономірності змін величини загального периферійного опору судин протягом онтогенезу.
6. Як розрахувати належні величини показників гемо- та кардіодинаміки?
