Методика проведення роботи

Завдання 1. Розрахунок теоретичних показників ваги тіла. Визначення вмісту жиру в організмі у людей різного віку.

Показники ідеальної ваги представляють собою значення, які статистично корелюють з найбільш очікуваною тривалістю життя. Одним із простих та достовірних методів оцінки ваги тіла є визначення індексу Кетеле, який ще називають індексом маси тіла (IMT). Його визначають за формулою: IMT=M/h², де М - вага тіла (в кг), h - ріст тіла (в м). Рекомендуються значення цього індексу для жінок - 22, а чоловіків - 24.

Надмірна вага може бути пов’язана з ожирінням (в результаті переїдання), збільшенням м’язової ваги (в результаті тренувань) або кількістю води (звичайно - при патології). З цих трьох вapiaнтів лише ожиріння має значення для профілактичної медицини: воно служить показником енергетичної перевантаженості обмінних процесів i статистично достовірно корелює з атеросклерозом, цукровим діабетом та подагрою. В зв’язку в вище вказаним ожиріння слід діагностувати не шляхом зважування, а за вмістом в організмі жиру.

Вміст жиру у людини коливається між 8 % та 50 %; у жінок його вміст в середньому вище ніж у чоловіків. З віком середній відносний вміст жиру збільшується. Зручним способом оцінки вмісту жиру служить вимірювання товщини шкірної складки в чотирьох характерних ділянках тіла: (над двоголовим та триголовим м’язами плеча, в підлопатковій та здухвинній областях) за допомогою кронциркуля (каліпера). Сума результатів вимірювання добре відповідає процентному вмісту жиру в організмі.

Таблиця 6.5

Таблиця співвідношення між сумарною товщиною шкірних складок в чотирьох характерних ділянках та вмістом жиру в організмі для чоловіків та жінок різних вікових груп.

Biк, роки	Жінки		Чоловіки
	, мм	% жиру	, мм	% жиру
15-19 20-24 25-29 30-34 35-39 40-44 45-49 50-54 55-59	71,0 73,0 75,0 77,0 79,1 81,1 83,2 85,3 87,4	30,2 31,5 32,7 34,0 35,2 36,5 37,7 39,0 40,2	48,6 49,7 50,8 51,9 53,0 54,0 55,0 56,0 57,0	17,4 18,9 20,4 21,9 23,4 24,9 26,4 27,9 29,4

Оформити протокол. Розрахувати ідеальну масу тіла, вміст жиру в організмі та процент відхилення фактичних показників від норми, враховуючи вік досліджуваного.

Завдання 2. Розрахунок основного обміну у людини за таблицями з урахуванням віку та статі.

Вимірюють зріст i масу тіла досліджуваного. Далі використовують таблиці для визначення основного обміну у чоловіків та жінок. Таблицями користуються так. Якщо, наприклад, досліджуваним є чоловік 25 років, який має зріст 168 см i масу 60 кг, то в таблиці для визначення основного обміну за масою знаходять поряд із значенням маси досліджуваного число 3735 кДж. У таблиці для розрахунку основного обміну з урахуванням зросту та віку знаходять у місці пересічення граф віку (25 років) та зросту (168 см) число 2814 кДж. Додавши одне до одного два числа, одержують середню статистичну величину нормального основного обміну людини чоловічої статі даного віку, зросту та маси: 3735 + 2814 = 6549 кДж (1564 ккал) на добу.

Поділивши цю величину на 24 години (тривалість доби), одержують величину основного обміну в кілоджоулях за годину - 6549 : 24 = 72,8 кДж/год (65 ккал/год).

Оформити протокол, записати обчислені значення середньої статистичної величини основного обміну.

Завдання 3. Обчислення відхилення основного обміну у людини за формулою Ріда, у людей різного віку.

Для досліджуваних старшого шкільного, зрілого та похилого віку при визначенні фактичних величин основного обміну враховують його відхилення від середньої статистичної величини, що розраховується за таблицями (завдання 2).

У досліджуваного визначають частоту пульсу i артеріальний тиск за способом Короткова дотримуючи умов, необхідних для визначення основного обміну. Процент відхилення основного обміну від норми обчислюють за формулою Ріда:

ПВ = 0,75(ЧП + АТ_П0,74) - 72,

де ПВ - процент відхилення основного обміну від норми, ЧП - частота пульсу, АТ_П - пульсовий тиск, рівний різниці між систолічним та діастолічним артеріальним тиском. Величини частота пульсу та артеріального тиску беруть як середнє арифметичне трьох вимірювань. Відхилення основного обміну у межах ±10% вважають нормальним.

Оформити протокол. Обчислити величину відхилення основного обміну за формулою Ріда у процентах, кілокалоріях та кілоджоулях на основі раніше розрахованого основного обміну за таблицями. Врахувати відхилення основного обміну при розрахунку фактичних величин основного обміну. Зробити висновки.

Завдання 4. Складання харчового раціону з урахуванням віку.

Енергетична цінність добового харчового раціону має відповідати енерговитратам організму.

1. Визначення добової витрати енергії. Знаючи величину основного обміну обчислюють добову витрату енергії, беручи до уваги показники, що наведеш в табл. 6.6.

Приклад розрахунку: основний обмін у досліджуваного дорівнює 65 ккал/год. Витрата енергії за 8 год. сну: 65x8x0,9=468 ккал. Аналогічно обчислюють витрати енергії при інших видах діяльності. Одержані числа, використовують для визначення добової витрати енергії.

В першій третині вагітності добова потреба в енергії зростає на 628 кДж (150 ккал), а в подальшому на 1465-2093 кДж (350-500 ккал). Жінки, що годують груддю потребують додатково не менше 2303 кДж (350-500 ккал) щоденно.

2. При обчисленні кількості енергії, що має спожити організм за добу, враховують специфічно-динамічну дію їжі, яка характеризує енергетичні витрати організму, пов’язані зі споживанням та засвоєнням їжі. Специфічно-динамічна дія білків становить 30-40%, вуглеводів - 4-7%, а жирів - 2-4%. Енергетичні витрати організму, пов’язані зi специфічно-динамічною дією змішаного харчового раціону, в середньому складають 10% від його загальної енергетичної цінності.

Таким чином, з метою визначення кількості енергії, яку має спожити організм за добу (з урахуванням специфічно-динамічної дії їжі), необхідно збільшити на 10% показники добової витрати енергії, що були отримані в пункті 1.

3. Для остаточного розрахунку кількості енергії, що має спожити організм за добу, необхідно врахувати коефіцієнт засвоюваності їжі. Коефіцієнт засвоюваності відображає процент використання харчових продуктів організмом здорової людини. При змішаному харчуванні він складає близько 90%. З продуктів тваринного походження харчові речовини засвоюються більш повно, ніж з рослинних. Коефіцієнти засвоюваності для окремих харчових речовин складають: білки - 84,5%, жири - 94%, вуглеводи -95,6%.

Для того, щоб врахувати коефіцієнт засвоюваності їжі при визначенні енергетичної цінності харчового раціону до величини, що була розрахована в пункті 2, додають 10%. Отримані таким чином показники характеризують кількість енергії, що має бути спожита організмом для надолуження енерговитрат, пов’язаних з життєдіяльністю протягом доби.

4. Обчислюють кількість білків, жирів та вуглеводів, яку необхідно ввести до добового харчового раціону для відшкодування енерговитрат.

Кількість кілокалорій, що має спожити організм у вигляді білків, жирів та вуглеводів, розраховують виходячи з величини, визначеної в пункті 3. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів у збалансованому раціоні має становити 15:30:55% в одиницях енергії.

Таблиця 6.6

Витрати енергії при різних видах діяльності (за О.П. Молчановою та ін.)

Вид діяльності або положення тіла	Витрата енергії за годину (величини основного обміну)
	кДж	ккал
Сон Відпочинок лежачи Відпочинок сидячи Писання сидячи Стояння Спів Прасування Друкування на комп’ютері Читання лекції Шофер на вантажній машині Тракторист Їзда на мотоциклі Робота кранівника Робота коваля, слюсаря Верхова їзда: ступою риссю галопом Ходьба зі швидкістю: 6 км/год 8 км/год Біг зі швидкістю: 8 км/год 12 км/год 15 км/год Біг на ковзанах Лижний спорт Їзда на велосипеді Плавання Веслування (50-80 гребків/хв) Гімнастичні вправи за складністю 1. легкі 2. середньої тяжкості 3. важкі Боротьба	3,8 4,6 5,4 7,1 7,3 7,3 8,6 13,4 13,4 8,5 9,3 9,1 13,4 14,8 16,7 21,8 29,7 18,8 42,0 34,1 50,0 63,0 13,0-42,0 25,9 29,7 29,7 10,5-25,0 17,6 37,7 58,6 46,0-67,0	0,9 1,1 1,3 1,7 1,75 1,74 2,06 3,2 3,2 2,04 2,22 2,18 3,2 3,54 4,0 5,2 7,1 4,5 10,0 8,14 12,0 15,0 3,0-10,0 6,2 7,1 7,1 2,5-6,0 4,2 9 14,0 11,0-16,0

В подальшому вираховують кількість білків, жирів та вуглеводів, що має спожити організм для надолуження енергетичних витрат у грамах. Для цього використовують калоричні коефіцієнти (кількість енергії, що виділяється при згоранні 1 г речовини). Калоричний коефцієнт для білків та вуглеводів становить - 4,1 ккал, а для жирів - 9,3 ккал.

5. Розподіляють харчовий раціон на чотири прийоми (мінімально допустимий) за енергетичною цінністю: перший сніданок - 25-30%, другий сніданок - 10-15%, обід - 35-40%, вечеря (за 2 години до сну) - 20-25%. Добову потребу енергії приймають за 100%.

Оформити протокол роботи. Розрахувати кількість білків, жирів та вуглеводів, що має міститися у добовому раціоні людини.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке нормальна та ідеальна вага?

2. Які зміни вмісту жиру в організмі спостерігаються протягом онтогенезу?

3. Як i чому впливає на величину основного обміну підвищення вмісту в крові катаболічних, анаболічних гормонів?

4. В які періоди онтогенезу інтенсивність основного обміну підвищена, а в які знижена?

5. 3 якою метою розраховують процент відхилення основного обміну від норми за формулою Ріда?

6. Які особливості обміну речовин необхідно враховувати при складанні харчового раціону для людей різного віку?