68. Правові засади обов'язкового державного страхування.

За змістом страхування є системою відносин з формування і використання централізованих та децентралізованих фондів, які створюються для фінансування непередбачених потреб суспільства і його членів, відшкодування збитків, що виникли в результаті стихійного лиха та інших подібних випадків. Формування страхових фондів дозволяє забезпечити циклічність обігу державних грошових коштів, коли при виникненні непередбачених обставин не скорочуються бюджетні кошти, заплановані на іншу мету, а використовуються резервні страхові фонди.

Наявність таких фондів, їх правові режими, організація страхової діяльності в цілому обумовлена певними об'єктивними потребами суспільства, створенням необхідних умов для здійснення попереджувальних, відновних заходів, ліквідації збитків, фінансування найважливіших соціальних потреб.

Страхування, що є самостійним інститутом, виступає у двох відособлених формах: майнового страхування, пов'язаного з непередбаченими, надзвичайними подіями, і соціального державного та недержавного страхування. Шляхом обох форм створюються централізовані і децентралізовані резерви грошових та матеріальних ресурсів (страхові фонди) для відшкодування збитку і фінансування певної мети. Страхування сприяє вирівнюванню доходів та витрат, відшкодуванню втрат при наставанні надзвичайних випадків. Формуючи страхові фонди в централізованій і децентралізованій формах, акумулюючи таким чином тимчасово вільні грошові ресурси юридичних та фізичних осіб, держава через механізм страхування здійснює регулювання грошового обігу, впливає на управління внутрішнім державним боргом.

Інституту страхування властиві визначені риси: 1) цільове використання страхових фондів, що визначається умовами страхування (договором або законом); 2) характер вірогідності відносин, який визначається лише можливістю наставання страхового випадку, його наслідків; 3) поворотний характер коштів, що акумулюються, при якому розмір виплат визначається величиною втрат, умов і строків договору; 4) перерозподільчий характер відносин, що регулює участь більшої кількості осіб, які роблять внески страховок до фонду, ніж кількість осіб, що одержують право на виплати із страхових фондів. Страхування ще можна визначити як форму організації централізованого (в певному масштабі) страхового фонду за рахунок децентралізованих джерел (страхових внесків страхувальників). Це визначення охоплює всі види страхування, які детально будуть розглядатися у наступному пункті цієї теми.

Залежно від правового режиму, суб'єктного складу, методів регулювання страхові фонди діляться на децентралізовані і централізовані. Децентралізовані страхові фонди утворюються самими господарюючими суб'єктами для ліквідації непередбачених збитків, витрачаються за їхнім розсудом. Централізовані страхові фонди формують цільовий фінансовий резерв держави.

69. Правовий статус Пенсійного фонду України, правові засади його формування.

Правовий статус Пенсійного фонду України визначається Указом Президента України від 1 березня 2001 р. №_ 121/200Г. Відповідно до Указу Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Раніше Пенсійний фонд діяв на підставі "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 р. № 345. Основними завданнями Пенсійного фонду є: - участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування; - забезпечення- збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України; - ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фінансового планування, . звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України.

Законодавством закріплено, що рішення Пенсійного фонду України, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами. Для здійснення своїх завдань і функцій Пенсійний фонд повинен мати відповідні фінансові ресурси. Бюджет Пенсійного (Іюнду України формується за рахунок: збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами в порядку, визначеному законодавством; коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів; коштів, що надходять за регресними вимогами; добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян; сум пені, фінансових санкцій, штрафів, передбачених за порушення порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; банківських кредитів; інших не заборонених законодавством надходжень.

Бюджет Пенсійного фонду України щороку затверджує Кабінет Міністрів України. Акумульовані кошти Пенсійний фонд спрямовує на: фінансування виплати державних пенсій та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, у тому числі громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон; погашення банківських кредитів та процентів за їх використання; створення та функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування; утримання центрального апарату та органів Пенсійного фонду України, розвиток їх матеріально-технічної бази; організацію роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду України, Кошти Пенсійного «Іюнду України зберігаються на окремих поточних рахунках і субрахунках в установах банків, використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Хоч, як уже зазначалося, Кабінет Міністрів України повинен вирішити протягом 2003 р. питання щодо переведення Пенсійного фонду України на обслуговування до Державного казначейства України. Правові засади справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначаються законами України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України, та прийнятою Правлінням Пенсійного фонду Інструкцією на виконання визначених завдань та функцій Фонду.