- •Умовні скорочення і позначення
- •Тема 6. Структура адміністративного менеджменту органу виконавчої влади на прикладі державної митної служби україни1 План
- •Правовий статус і мета створення Державної митної служби України
- •6.2. Коло повноважень державного органу
- •Основні завдання Держмитслужби
- •6.4. Основні завдання державного органу і повноваження Голови Держмитслужби
- •6.5. Структурна побудова і порядок призначення органів управління Держмитслужби
- •Тема 7. Управління персоналом в системі державної служби План
- •Основні принципи державної служби
- •Основні завдання Головдержслужби
- •7.1. Державна служба: поняття, принципи, організація
- •Державні службовці: класифікація посад, правовий статус.
- •Правовий статус державних службовців, державних органів та їх апарату
- •. Державна служба у державних органах та їх апараті. Інститут проходження державної служби складається із:
- •Основні методи професійного підбору кадрів для державної служби
- •Етапи підготовки кадрового резерву державних службовців:
- •7.4. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців. Пенсійне забезпечення державних службовців
- •Оцінювання персоналу: суть, зміст та критерії оцінки
- •Методи оцінки персоналу
- •Рішення атестаційної комісії
- •Етика поведінки державних службовців. Відповідальність державних службовців за порушення законодавства
- •Відповідальність державних службовців за порушення законодавства
- •Тема 8. Організація діяльності керівника органу виконавчої влади План
- •8.2. Сутність і значення регламентування посадових обов’язків в організації діяльності державних службовців. Розподіл завдань та зв’язок делегування повноважень
- •8.3. Планування діяльності в органах державної влади та місцевого самоврядування. Основні вимоги до планів державного службовця. Контроль виконавської та трудової дисципліни державних службовців
- •Гігієна праці в організації діяльності державних службовців. Вдосконалення режимів праці та відпочинку державних службовців.
- •Тема 9. Лідерство і суспільна активність адміністративного менеджменту План
- •9.2. Влада і суспільна активність. Владні відносини в управлінні державною установою. Використання владних повноважень і лідерства у досягненні цілей державних службовців
- •Підходи до класифікації джерел влади
- •Ознаки (риси) державної влади:
- •Відмінність між лідерством і владою
- •9.3. Статус і соціальні ролі державних службовців, групові норми і цінності
- •Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави.
- •Три підходи вчених-біхевіористів до визначення значущих чинників ефективного лідерства:
- •Ефективність адміністративного менеджменту
- •Критерії перебувають під впливом двох груп чинників:
- •Список використаних джерел
Тема 9. Лідерство і суспільна активність адміністративного менеджменту План
9.1 Поняття іміджу та його значення для ефективної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Комунікаційне забезпечення у формуванні іміджу керівника. Складові іміджу державного службовця.
9.2 Влада і суспільна активність. Владні відносини в управлінні державною установою. Використання владних повноважень і лідерства у досягненні цілей державних службовців.
9,3 Статус і соціальні ролі державних службовців, групові норми і цінності.
Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави.
Ефективність адміністративного менеджменту.
Рекомендовані джерела
Основні: 1; 10; 11; 15; 19; 20; 21; 22; 27; 29; 34; 35.
Додаткові: 24, 26, 46, 53.
Інтернет-ресурси, періодичні видання: 55, 56.
Міні-лексикон:
імідж, імідж державного службовця; влада; державно-владні відносини; лідерство; статус державного службовця; ефективність адміністративного менеджменту |
Імідж:
|
9.1. Поняття іміджу та його значення для ефективної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Комунікаційне забезпечення у формуванні іміджу керівника. Складові іміджу державного службовця.
Імідж
державного службовця
– це уявлення, враження широкого кола
громадськості про риси, притаманні
цьому колу працівників.
Імідж державного
службовця проявляється в
підходах до
реалізації завдань державної установи,
яку він представляє;
рівні професійної
підготовки, володінні певним обсягом
необхідних знань, умінь і навичок;
культурі
етичній, спілкуванні, зовнішньому
вигляді та ін.
Основні складові формування позитивного іміджу особистості державного службовця:
|
Основними пунктами механізму формування іміджу державного службовця є:
|
ПОЗИТИВНИЙ ІМІДЖ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ |
|
внутрішній аспект |
зовнішній аспект |
вміння справляти на оточуючих позитивне враження про себе |
чистота, охайність одягу, привітність, доброзичливість |
уміння спілкуватися з людьми, вислуховувати їх |
стриманість, вміння стримувати свої емоції, керувати своєю психікою |
олодіння позитивними особистісними якостями |
вироблення в собі позитивних особистісних якостей, хороших манер поведінки |
Ідеальний імідж – це той еталон, зразок бажаного образу, якого всі прагнуть досягти.
Стереотип – це образ, що формується стихійно, в деякій мірі спотворює дійсність, але в ньому присутнє раціональне зерно, тобто побудований він на основі реальних подій.
Антиобраз – це сукупність характеристик, що
перешкоджають об’єкту досягнути бажаного іміджу.
Комунікації
(лат. communicatio)
в
управлінні – це процес спілкування,
зв’язок між двома або більше індивідуумами,
заснований на взаєморозумінні;
повідомлення інформації однією особою
іншій або ряду осіб.
Зв’язки
з громадськістю
– “паблік рилейшнз” (від англ. public
relations —
відносини з публікою, зв’язок з
громадськістю) – одна із конкретних
функцій управління, яка сприяє
встановленню та підтриманню спілкування
для виявлення спільних інтересів та
досягнення взаєморозуміння й
співробітництва між організацією і
громадськістю.
встановлення
двостороннього спілкування для виявлення
спільних інтересів та досягнення
взаєморозуміння між громадянами та
державною владою, що засноване на
природі, знанні та повній поінформованості.
О сновними видами комунікацій є:
|
Офіційна інформація – це інформація, що передається формальними каналами за допомогою наказів, розпоряджень тощо. Неофіційна інформація – це інформація, яка передається неформальними каналами за допомогою чуток, пліток тощо. |
Процес
комунікацій – це
обмін інформацією між двома або більшою
кількістю людей. Комунікації забезпечують
рух інформації в ланцюгу: відправник,
канал, одержувач, зворотний зв’язок.
Відправник
– це керівник або організація вищого
за ієрархією рівнем.
Канал
– це спосіб передавання інформації
від однієї людини до іншої.
Одержувач
– це підлеглий працівник або нижча за
ієрархічним рівнем організація.
Зворотний
зв’язок
– це уточнення зрозумілості керівником
відправленої управлінської інформації
і чи немає потреби у її повторності.
КОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ |
|
позитивні |
негативні |
порядність |
аморальність, нечесність |
справедливість |
несправедливість |
врівноваженість, поважливе і шанобливе ставлення до громадян |
дратівливість, нестриманість, зухвалість, зневажливість, нахабність |
довіра до колег |
підозрілість, недовір’я |
стимулювання ініціативи, творчого підходу до роботи |
консерватизм, роздратування, заздрість |
доброзичливість, щирість |
лицемірство, зарозумілість, злість, самовпевненість, пихатість |
тактовність, доброзичливість, товариськість, врахування індивідуальних особливостей підлеглих |
нетактовність, відсутність співчуття, бажання зробити кому-небудь добро, принести користь, черствість, грубість, жорстокість |
відсутність дріб’язковості |
бюрократизм, надмірна прискіпливість |
самокритичність, вимогливість до себе та до підлеглих |
відсутність критичного ставлення до себе, до своєї діяльності, поведінки, невимогливість до себе та підлеглих |
толерантність |
відсутність терпимості до думок, поглядів, вірувань інших |
