4. Ефективність адміністративного менеджменту

Ефективність адміністративного менеджменту – це результат, зіставлений із затратами на його досягнення (вони включають не лише прямі витрати на систему управління, а й витрати на реалізацію управлінських рішень).

Про ефективність адміністративного менеджменту можна говорити за таких умов:

1. витрати на управління скоротилися, а показники управління не змінилися або навіть покращилися; втрати на управління не змінилися, а якість управлінської діяльності покращилася;

2. витрати на управління збільшилися, але значно покращилися показники якості управління.

Ефективність адміністративного менеджменту може бути не тільки економічною, але й соціальною, соціально-економічною, політичною, соціально-психологічною та ін.

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ

• оцінка ефективності управління за отриманим ефектом та за обсягом і характером (включаючи якість) дій. Кхолом запропоновано вважати визначальним критерієм ефективності управлінської праці якість вирішення управлінських ситуацій, а також кількість якісно вирішених управлінських ситуацій певним керівником або колективом, який він очолює. 

Критерії оцінки — це вимоги, що висуваються до службовця по займаній ним державній посаді державної служби.

Критерії перебувають під впливом двох груп чинників:

• Перша — чинники, пов’язані з організацією управлінського процесу. До них можна віднести: доцільність надання органу (його структурному підрозділу) певних повноважень щодо вироблення певних управлінських рішень, відповідність структури органу, його штатного розпису та штату наданим повноваженням, оптимальність технології управління чи регулювання та прийняття управлінських рішень, раціональність нормативного врегулювання управлінської діяльності тощо.

• Друга група чинників інтегрує питання організації трудової діяльності державних службовців. Вона включає формування персонального складу органу кадрами необхідної кваліфікації, створення необхідних соціальних, матеріальних, інформаційних, психологічних умов для продуктивної праці тощо.

• 

Поряд з визначеними раніше критеріями функціональної та витратної спрямованості доцільно виокремити критерії спеціальної соціальної ефективності державного апарату та державної служби.

Ця група критеріїв має віддзеркалювати організацію та функціонування певної підсистеми державного апарату. До неї можна віднести такі критерії:

1) цілеспрямованість організації і функціонування певної підсистеми державного апарату та її структур, що полягає у відповідності їх управлінських впливів цілям, які об’єктивно формуються суспільством.

Аналіз цілеспрямованості підсистеми чи органу влади передбачає:

• виявлення та нормативне закріплення суспільно актуальних цілей і повноважень;

• моніторинг їх реалізації з урахуванням змін потреб та інтересів; вимірювання досягнення цілей і коригування діяльності залежно від ступеня їх досягнення;

2) витрати часу на вироблення управлінських рішень та їх реалізацію. Управлінське рішення має найвищу результативність протягом досить короткого проміжку часу, поки воно відповідає умовам його розроблення і чинникам, які при цьому враховувалися;

3) стиль функціонування підсистеми державного апарату, тобто форми і методи вирішення управлінських проблем, а також оптимальний набір структурних елементів цієї підсистеми;

4) складність структури підсистеми державного апарату.

Цей критерій враховує виключно важливий аспект управління. Чим простіша організаційна структура у вертикальному та горизонтальному розподілі, тим скоріше відбувається проходження управлінського рішення, тим менше воно піддається змінам, тим менше проблем на так званих стикових вузлах.

До групи критеріїв спеціальної соціальної ефективності доцільно додати компетенцію органів, професіоналізм державних службовців, розподіл прав і повноважень між структурними підрозділами та їх працівниками, інші питання організації та функціонування державної служби.

За цими критеріями та витратними можна дати узагальнюючу оцінку внутрішній організації та функціонування підсистеми державного апарату чи певного органу влади.

	ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення понять імідж, імідж державного службовця.

2. Яке значення має імідж для ефективної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування?

3. Назвіть основні складові іміджу державного службовця.

4. Яке значення комунікаційного забезпечення у формуванні іміджу керівника?

5. Означте позитивні і негативні комунікативні якості державного службовця. Визначте та охарактеризуйте аспекти позитивного іміджу державного службовця.

6. Що таке влада та які її прояви? Які джерела влади вам відомо?

7. Охарактеризуйте владні відносини в управлінні державною установою.

8. Яким чином владні повноваження і лідерство використовуються для досягненні цілей у державній службі?

9. Охарактеризуйте статус державних службовців, їх складові.

10. Які відмінності у діяльності лідера та керівника в колективі?

11. Які типи лідерства Вам відомі? Охарактеризуйте їх.

12. Опишіть лідерські якості керівника.

13. Дайте визначення поняття ефективність адміністративного менеджменту. Охарактеризуйте підходи та аспекти оцінки ефективності адміністративного менеджменту.

Д О Д А Т К И

Додаток А

Додаток Б