- •Умовні скорочення і позначення
- •Тема 6. Структура адміністративного менеджменту органу виконавчої влади на прикладі державної митної служби україни1 План
- •Правовий статус і мета створення Державної митної служби України
- •6.2. Коло повноважень державного органу
- •Основні завдання Держмитслужби
- •6.4. Основні завдання державного органу і повноваження Голови Держмитслужби
- •6.5. Структурна побудова і порядок призначення органів управління Держмитслужби
- •Тема 7. Управління персоналом в системі державної служби План
- •Основні принципи державної служби
- •Основні завдання Головдержслужби
- •7.1. Державна служба: поняття, принципи, організація
- •Державні службовці: класифікація посад, правовий статус.
- •Правовий статус державних службовців, державних органів та їх апарату
- •. Державна служба у державних органах та їх апараті. Інститут проходження державної служби складається із:
- •Основні методи професійного підбору кадрів для державної служби
- •Етапи підготовки кадрового резерву державних службовців:
- •7.4. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців. Пенсійне забезпечення державних службовців
- •Оцінювання персоналу: суть, зміст та критерії оцінки
- •Методи оцінки персоналу
- •Рішення атестаційної комісії
- •Етика поведінки державних службовців. Відповідальність державних службовців за порушення законодавства
- •Відповідальність державних службовців за порушення законодавства
- •Тема 8. Організація діяльності керівника органу виконавчої влади План
- •8.2. Сутність і значення регламентування посадових обов’язків в організації діяльності державних службовців. Розподіл завдань та зв’язок делегування повноважень
- •8.3. Планування діяльності в органах державної влади та місцевого самоврядування. Основні вимоги до планів державного службовця. Контроль виконавської та трудової дисципліни державних службовців
- •Гігієна праці в організації діяльності державних службовців. Вдосконалення режимів праці та відпочинку державних службовців.
- •Тема 9. Лідерство і суспільна активність адміністративного менеджменту План
- •9.2. Влада і суспільна активність. Владні відносини в управлінні державною установою. Використання владних повноважень і лідерства у досягненні цілей державних службовців
- •Підходи до класифікації джерел влади
- •Ознаки (риси) державної влади:
- •Відмінність між лідерством і владою
- •9.3. Статус і соціальні ролі державних службовців, групові норми і цінності
- •Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави.
- •Три підходи вчених-біхевіористів до визначення значущих чинників ефективного лідерства:
- •Ефективність адміністративного менеджменту
- •Критерії перебувають під впливом двох груп чинників:
- •Список використаних джерел
9.2. Влада і суспільна активність. Владні відносини в управлінні державною установою. Використання владних повноважень і лідерства у досягненні цілей державних службовців
Влада являє собою форму соціальних відносин, яка характеризується здатністю впливати на характер і напрям діяльності та поведінку людей за допомогою економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, а також авторитету, традицій, насилля (влада економічна, політична, державна, сімейна та ін.). Сутністю влади є владні відносини, панування і підпорядкування |
Влада
–
багатогранне суспільно-політичне,
правове поняття проявом якої є:
владні
відносини в суспільстві – одні
управляють, а інші підкоряються;
здатність досягати
поставленої мети;
спроможність
соціально-політичної системи забезпечувати
виконання прийнятих нею рішень;
спосіб
самоорганізації людської спільноти,
заснованої на розподілі функцій
управління і виконання;
можливість
і здатність проводити свою волю.
Підходи до класифікації джерел влади
ВЛАДА
Особистісний
аспект
Організаційний
аспект
Ухвалення
рішення, Винагорода, Примус,
Влада
зв’язків, Влада
над ресурсами. Право
на владу, Влада
власного прикладу, Влада
інформації, Потреба
у владі, Влада
професіоналізму.
Взаємовідносини
між джерелами
влади
Державна влада – політико-правове явище, сутність якого полягає в тому, що виражаючи хоча б формально волю всіх громадян держави, вона (влада) здійснює спрямовуючий, організуючий, регулюючий вплив на суспільство. |
Ознаки (риси) державної влади:
1) публічна влада – виступає від імені всього суспільства (народу), має «публічну» основу своєї діяльності (казенне майно, власні прибутки, податки);
2) апаратна влада – концентрується в апараті, системі органів держави і через ці органи здійснюється;
3) верховна влада – юридичне уособлює загальнообов'язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;
4) універсальна влада – поширює владні рішення на усе суспільство: вони є загальнообов'язковими для всіх колективних і індивідуальних суб'єктів;
5) суверенна влада – відділена від інших видів влади усередині країни (від партійної, церковної та ін., від влади інших держав). Вона незалежна від них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ;
6)легітимна влада – юридично (конституційно) обґрунтована і визнана народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, передбачених і регламентованих законом.
Владні повноваження – це конкретні права, що характеризуються правом реалізовувати владу й обов’язки та наявністю визначених адміністративних функцій, що дозволяють здійснювати завдання органу влади . |
Владні відносини – це особливий вид суспільних відносин, що виникають у процесі управління – діяльності свідомо-вольового й організаційного характеру, відносини, що встановлюються у ході взаємної діяльності органів влади та людьми. |
Державна установа – різновид організації здебільше невиробничого характеру (установи освіти, культури, охорони здоров’я та ін.), яка має соціальні цінності та виконує соціально-культурні чи адміністративно-політичні функції в суспільстві . |
Тип відносин, які виникають між державою (суб’єктом державного управління) та державною установою (об’єктом державного управління), є завжди державно-владними, причому державно-владними повноваженнями наділено завжди одну сторону – суб’єкта управління, а на долю об’єктів управління залишається виконання наказів, розпоряджень та інших нормативних документів, що надходять від суб’єкта. |
В органах
державної влади цілі можуть бути
встановлені вищим за організаційно-правовим
статусом органом управління або
формуватися цим органом. Одним із
найбільш придатних методів формування
цілей в органах державної влади й
органах місцевого самоврядування є
метод управління, який дає змогу
об'єднати планування і контроль у
складній галузі людських ресурсів,
метод управління за цілями, — скорочено
МВО (management by objectives — МВО).
Лідерство:
|
