Вірант 8

1. Поняття «етика», «мораль», «звичаєвість».

2. Основні категорії естетики та їхній зміст.

3. Художня реальність: форми і способи існування та представлення.

4. Поняття «естетичного смаку» та «художнього смаку», їх критерії та засоби формування.

5. Етика комунікації та морально-психологічні принципи спілкування.

6. Етика та глобальні проблеми сучасності.

7. Естетичні критерії сучасного бізнесу. Мистецтво реклами.

8. Парадигми спілкування в сучасній культурі. Мовний етикет.

9. Колись сказав один мудрець, що поету належить створювати поезію, а музиканту – музику, але лише ... личить розмірковувати про ту й іншу. Вставте пропущене слово.

а) філософу;

б) письменнику;

в) критику;

г) живописцю.

10. За допомогою якої своєї функції наука естетика розкриває головні принципи пізнання естетичних об’єктів, визначає шляхи їх дослідження?

а) світоглядної;

б) пізнавальної;

в) виховної;

г) методологічної.

11. Що є центром дослідницьких інтересів науки етики?

а) навколишній світ;

б) людина як суб’єкт пізнання та дії;

в) всі проблеми людського світогляду;

г) все, що належить до сфери моралі.

12. Благородна мета етики, за твердженням цього філософа, полягає в дослідженні засобів вдосконалення людини:

а) Р. Декарта;

б) Т. Гоббса;

в) Б. Спінози;

г) Д. Локка.

Вірант 9

1. Мистецтво Середньовіччя.

2. Мораль, та її співвідношення з іншими видами соціального регулювання: мораль і звичай, мораль і право, мораль і релігія.

3. Професійна етика, моральний аспект праці. Керівник та підлеглий: етика «співпраці».

4. Видова та жанрова класифікація мистецтва. Особливості відображення дійсності у мистецтві. Зміст і форма.

5. Мода як феномен культури. Провідні тенденції сучасної молодіжної моди.

6. Етика та етикет. Види етикету.

7. Естетика людської поведінки та людських стосунків. Мода як феномен художньої культури.

8. Поняття естетичної і художньої культури. Основні сфери проявів естетичної та художньої культури в сучасному суспільстві.

9. Виділіть найбільш загальну з категорій естетики:

а) прекрасне;

б) естетичне;

в) величне;

г) привабливе.

10. Вкажіть найбільш загальне поняття, яке охоплює всі ті риси життєдіяльності людини, що характеризують її як істоту, яка живе і діє за законами краси:

а) прекрасне;

б) красиве;

в) естетичне;

г) хороше.

11. Прибічники цієї концепції вбачають причини виникнення моральнісних норм регулювання поведінки людей у практичній людській діяльності, у досвіді сукупного життя і боротьби з природою при спільному добуванні їжі і її розподілові:

а) психоаналітичної;

б) знаряддєво-трудової;

в) натуралістичної;

г) теологічної.

12. Хто із філософів Нового часу дав найбільш повну критику теологічного тлумачення моралі?

а) Р. Декарт;

б) Т. Гоббс;

в) Б. Спіноза;

г) Д. Локк.

Вірант 10

1. Поняття «спілкування», «діалог», «комунікація». Особливості ділового спілкування.

2. Дизайн як проективна культура.

3. Класифікація категорій етики.

4. Категорії піднесеного і величного, потворного і ницого, трагічного і комічного. Їх вияв у культурі постмодерної доби.

5. Етичне та моральне в традиційних суспільствах.

6. Художньо-естетична культура особистості: методи та засоби виховання.

7. Видова та жанрова класифікація мистецтва. Особливості відображення дійсності у мистецтві. Зміст і форма.

8. Моральні мотиви, принципи і ціннісні орієнтації.

9. Арістотель показав, що чим складніший об’єкт стає предметом естетичної оцінки, тим важче знайти в ньому основу оцінки. Так, якщо об’єктом оцінки є жива істота, то тут уже недостатньо симетрії чи пропорції. Який принцип застосовує тут Арістотель для визначення міри прекрасного?

а) гармонії;

б) грації;

в) домірності;

г) доцільності.

10. Тут розгортається дія; діє завжди герой, особистість; в дії обов’язково є конфлікт, тобто суперечлива невирішена ситуація; дія приходить до свого завершення, оскільки вона завжди має на увазі певну мету, хай навіть фіктивну або уявну; з досягненням мети або відмовою від її досягнення закінчується і дія. Це – загальні закони...

а) трагедії;

б) комедії;

в) драми у вузькому значенні слова, як середнього ступеня між трагедією і комедією;

г) драми у широкому значенні слова, як виду мистецтва у трьох різновидностях (трагедії, комедії і власне драми).

11. Хто першим усвідомив неможливість обґрунтування просвітницького ідеалу (про свідоме підпорядкування свого індивідуального інтересу суспільному) з точки зору лише «природних», чуттєво-практичних спрямувань індивіда?

а) І. Кант;

б) Й. Фіхте;

в) Ф. Шеллінг;

г) Г. Гегель.

12. Реалізовуючи цю функцію, мораль всіляко сприяє спілкуванню – це:

а) регулятивна функція;

б) комунікативна функція;

в) пізнавальна функція;

г) стимулююча функція.