- •1.Предмет курсу «Історія української культури».
- •Дайте загальну характеристику культурі первісного ладу.
- •Охарактеризуйте культури русичів дохристиянської доби.
- •Поняття культури. Сутність культури.
- •Охарактеризуйте первісні релігійні уявлення: тотемізм, фетишизм, анімізм, магію.
- •Розкрийте особливості світорозуміння людини часів Київської Русі.
- •.Поняття культури. Сутність культури.
- •Особливості первісного мистецтва
- •Функції культури.
- •Проаналізуйте давньоруську цивілізацію, як синтез язичницької та християнських культур.
- •Міфологічний і синкретичний характер світогляду первісних людей.
- •. Староукраїнська культура в часи Великого Литовського князівства.
- •Поняття цивілізації
- •Культура доби неолітичної революції.
- •Впливи європейського Відродження та Реформації на українську культуру.
- •Основні форми культури.
- •Вплив європейського Просвітництва на українську культуру 18ст.
- •Охарактеризуйте Трипільську культуру бронзової доби.
- •Історичні типи культури.
- •Роль т. Шевченка у духовному пробудженні України.
- •Українська культура в контексті світової культури.
- •. Культура та обряди язичницької доби.
- •Особливості слов'янських язичницьких вірувань
- •. Охарактеризуйте вплив Кирило - Мефодіївського братства на культурний рух в Україні.
- •Розкрийте етногенези давніх слов’ян.
- •Національна культура як умова становлення української нації на зламі 19-20 ст.
- •Яке значення мало запровадження християнства для розвитку Київської Русі.
- •Назвіть соціально-економічні умови які були основою формування давньоруської культури.
- •Доведіть, що церковні братства відіграли значну роль і визвольній боротьбі і становленні національної самосвідомості українського народу.
- •. Доведіть значення Києва як одного із найбільших центрів літературного життя України в другій половині 19 на початку 20 ст
- •. Назвіть і охарактеризуйте найбільш відомих українських культурних діячів петровської доби.
- •Дайте характеристику національно-культурного відродження в Галичині в другій половині 19 ст.
- •Дайте характеристику богословсько - публіцистичної літератури Київської Русі.
- •Києво - Могилянська академія та її культурно - просвітницьке значення в 17 ст.
- •Розкрийте гуманізм українського неоромантизму кінця 19 поч. 20 ст.
- •Визначте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва Київської Русі.
- •Охарактеризуйте український авангард 1900-1917 років.
- •Визначте особливості формування і утвердження класичної української культури кінця 18 першої половини 19 ст.
- •Охарактеризуйте українське національно-культурне піднесення на тлі української революції 1917-1921 років.
- •Доведіть самобутність Козацької культури 17 ст. І покажіть її вплив на подальший розвиток української культури.
- •Визначте особливості і дайте характеристику побутової культури Київської Русі.
- •Доведіть самобутність Козацької культури 17 ст. І покажіть її вплив на подальший розвиток української культури.
- •Розкрийте вплив політики більшовицької «українізації» на відродження української культури в 1920-х роках.
- •Дайте характеристику народницького періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •Визначте особливості розвитку українського мистецтва 13-16 ст.
- •Іконопис
- •Охарактеризуйте культуру зх. України першої половини 20 ст.
- •Охарактеризуйте розвиток наукових знань та освіти в Україні в 17 ст.
- •Охарактеризуйте українську культуру доби становлення тоталітаризму (сталінізму) в 1929-1939 р.
- •. Визначте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва в 10-20 роки в 20 ст.
- •. Дайте характеристику дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
. Назвіть і охарактеризуйте найбільш відомих українських культурних діячів петровської доби.
У цей період освіта й культура розвивалися в тісному зв’язку з економічною і суспільно-політичною ситуацією в різних землях України.
Осередками культури в XVII–XVIII ст. були друкарні, що об’єднували навколо себе вчених, літераторів, перекладачів, художників. Найбільші з них діяли в Києві, Чернігові, Львові.
Розвивається філософська думка. Протягом XVII–XVIII ст. основною школою філософських знань була вже згадувана Києво-Могилянська академія. У другій половині XVII ст. значний внесок у розвиток філософської думки зробили вчені І. Горбацький та І. Гізель. У першій половині XVIII ст. стають відомими такі видатні діячі, як Ф. Прокопович, П. Малиновський, Г. Сковорода.
Наприкінці XVII ст. в Україні з’явилося багато праць з історії. Найвизначнішими серед них були “Хроніка з літописців стародавніх” Ф. Сафоновича і “Синопсис” невідомого автора. Останній був першим систематизованим підручником української історії, яку було введено до шкільних програм як самостійний предмет ще в XVII ст.
Підвищується інтерес до природничих наук, математичних знань, медицини. Українське суспільство ознайомлюється з працями М. Коперника, Г. Галілея, Р. Декарта, Б. Спінози.
Розвиваються театр і музика. У другій половині XVII ст. в Україні поширюється ляльковий театр - вертеп. Значну роль у розвитку музичного мистецтва відіграв М. Дилецький - український композитор, автор “Граматики музичної” (1677).
Дайте характеристику національно-культурного відродження в Галичині в другій половині 19 ст.
Пробудження національного життя в західноукраїнських землях у перший половині XIX ст. було викликано посиленням феодального і національного гніту в Австрійській імперії, що набуло виразу у збільшенні феодальних повинностей селян, посиленні бюрократично-поліцейського режиму, забороні на викладання української мови в школах, насадженні німецької мови, політиці асиміляції українського населення. Після реформ Марії-Терезії і Йосифа II склалися певні умови для пожвавлення українського національного життя, але їхні наступники на австрійському престолі скасувавши цілий ряд прогресивних реформ. Зокрема у 1805 р. початкові школи були поставлені під контроль римсько-католицької церкви; у 1809 р. було закрито Український інститут при Львівському університеті; у 1812 р. австрійська влада скасувала обов'язковість освіти. Але цього ж часу починає пробуджуватися національне життя в західноукраїнських землях. Ідея національної свідомості стає панівною.Починає набирати значення національна мова, історія, література і фольклор. Шлях до національної свідомості пролягав через книги. Рух за національне відродження на західноукраїнських землях очолило греко-католицьке духовенство. Центром церковного життя була метрополія у Львові. У період між 1837 і 1850 pp. вийшло 43 книги, написані українською мовою. Цікаво, що 40 із них належали перу священників. Активним діячем українського національно-визвольного руху в Галичині був греко-католицький священик I. Могильницький, який в 1816 р. за підтримки єпископа М. Левицького організував «Клерикальне товариство» з метою поширення в селянському середовищі релігійних текстів українською мовою.
