Проаналізуйте давньоруську цивілізацію, як синтез язичницької та християнських культур.

Загальні особливості. Давньоруська культура розвивалася не відокремлено, а у постійній взаємодії з культурами навколишніх народів і підкорялася загальним закономірностям розвитку середньовічної культури Євразійської цивілізації.

2. 1стотний вплив на культурне життя всіх народів надавала релігія, визначала моральність суспільства, всю картину світу тієї епохи, в тому числі уявлення людей про владу, часу тощо

2. Цей період характеризувався процесом накопичення знань, за відсутності їх наукового аналізу.

Культура Київської Русі спиралася на багатовікову історію розвитку культури східних славян. Саме в епоху словянської давнину були закладені початку російської духовність, мови, культури в цілому.

1стотний вплив на розвиток давньоруської культури зробило іноземне вплив (скандинавське, візантійський, пізніше татаро-монгольська), що не применшує її самобутності і самостійності.

Культура Київської Русі формувалася не в результаті механічного поєднання елементів різних культур, а в результаті їх синтезу.

1. Основу цього синтезу склала язичницька культура східно-словянських племен.

2. Другий найважливішою складова була християнська культура Візантії. Прийняття православя у 988 р. з Візантії, визначило її вплив на всі напрямки російської культури і в той же час відкрило більш широкі перспективи для розвитку контактів з Європою, давши таким чином потужний імпульс для розвитку культури в цілому.

Функції культури.

Основні функції культури:

1. адаптаційна; 2. Пізнавальна; 3. аксіологічна (ціннісна); 4. Інформаційна; 5. комунікативна (діалог культур); 6. нормативна ;7. гуманістична ;8. людинотворча (соціалізація особистості);9. виховна ;10. світоглядна

Насамперед, слід відмітити адаптаційну функцію культури, яка дає можливість кожному індивідууму, який включається в процес функціонування і розвитку прилаштовуватися до існуючих в суспільстві оцінок і форм поведінки.

Наступною за значимістю є пізнавальна функція культури, суть якої полягає в ознайомленні людини зі знаннями/

Аксіологічна функція дає можливість виробити ціннісні орієнтації людини, коригувати норми поведінки та ідентифікувати себе у суспільстві. Оцінка творів духовної й матеріальної культури розглядається у ній як артефакти у їх інформаційно-семіотичному значенні.

Важливу роль відіграє інформаційна функція культури, яка дає людству й суспільству відповідну інформацію. Культура є засобом, що виробляє інформацію.

Комунікативна функція виконує передачу культурних цінностей, їх засвоєння та збагачення неможливі без спілкування людей

В зміст нормативної функції культури входить відпрацьовування і поширення відповідних норм поведінки, які суспільство диктує людині, у відповідності з якими формується образ життя людей, їх установки й ціннісні орієнтації, способи поведінки.

Слід відмітити гуманістичну функцію культури. Саме її мав на увазі М. Хотдеггер, розглядаючи культуру як реалізацію верховних цінностей шляхом культивування людської гідності.

Основу людинотворчої функції культури складає виявлення і культивування сутнісних сил людини, їх соціальне і духовне возвеличення і ушляхетнення.

Особливе місце належить виховній функції: культура не лише пристосовує людину до певного природного та соціального середовища. Вона ще й виступає універсальним фактором саморозвитку людства, людини.

Світоглядна функція культури виявляється в тому, що вона синтезує в цілісну і завершену форму систему чинників духовного світу — пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінкових, вольових. Світогляд забезпечує органічну єдність елементів свідомості через сприйняття і розуміння світу не в координатах фізичного простору й часу, а в соціокультурному вимірі.