- •Isbn 996-7458-81-4 ббк 73
- •§1.1. Забруднення повітряного середовища
- •§1.2. Забруднення водного середовища
- •§1.3.Забруднення ґрунтів
- •§1.4. Сучасні екологічні підходи до існування
- •Розділ 2. Основні поняття і принципи нормування
- •§2.1. Види антропогенного навантаження та його нормування
- •§2.2. Принципи та критерії визначення рівня забрудненості повітряного середовища
- •§2.3. Принципи та критерії визначення рівня забрудненості водного середовища
- •§2.4.Принципи та критерії визначення рівня забрудненості ґрунтів
- •§2.5. Принципи та критерії нормування радіаційного навантаження
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Оцінка рівня забрудненості атмосфери
- •§3.1. Класифікація категорій стійкості атмосфери
- •§3.2.Класифікація джерел викиду забруднювачів
- •§3.3. Умови та шляхи надходження шкідливих речовин в атмосферне повітря
- •§3.4. Методи розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •3.4.1. Розрахунок та побудова зон аеродинамічної тіні
- •3.4.2. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з низьких джерел
- •3.4.3. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з наземних джерел
- •3.4.4. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з високих джерел
- •3.4.4.1. За гаусовою моделлю Пасквілла розбавлення домішок в атмосфері
- •3.4.4.2. За моделлю градієнтного переносу домішок в атмосфері
- •3.4.4.3. Спрощений метод розрахунку
- •Контрольні запитання
- •Розідл 4. МЕтоди розрахункУ гранично-допустимих норм впливу на атмосферне повітря
- •§4.1. Основні принципи та послідовність робіт при встановленні гранично-допустимих норм
- •§4.2. Розрахунок фонової концентрації
- •§4.3. Розрахунок мінімального коефіцієнту розбавлення домішок в атмосфері
- •§4.4. Розрахунок мінімальної висоти джерела викиду шкідливих речовин в атмосферне повітря
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Розповсюдження шкідливих речовин у водному середовищі
- •§5.1. Особливості міграції шкідливих речовин у водному середовищі
- •§5.2. Оцінка забруднення водного середовища
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Методи розрахунку гранично-допустимих скидів шкідливих речовин у водне середовище
- •§6.1. Розрахунок гдс хімічних речовин у водні об’єкти
- •§6.2. Розрахунок гдс радіоактивних речовин у водні об’єкти
- •Контрольні запитання:
- •Розділ 7. Екологічна оцінка ґрунтів
- •§7.1. Грунтово-екологічний моніторинг
- •§7.2. Критерії екологічної оцінки ґрунтів
- •Розділ 8. Екологічне нормування антропогенного навантаження на природне середовище
- •§8.1. Принципи екологічного нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •§8.2. Сучасні підходи до екологічного нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •§8.3. Формування системи екологічного нормування
- •Контрольні запитання:
- •Додатки
- •Список використаних джерел:
§3.4. Методи розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
3.4.1. Розрахунок та побудова зон аеродинамічної тіні
При визначенні мінімальної висоти труб, їх оптимального розміщення на даху будівель і поміж будівлями, при проектуванні нових та реконструкції старих виробництв з низькими джерелами викиду необхідно враховувати зони аеродинамічної тіні і проміжні зони.
Розрахунок і побудову проводять для чотирьох напрямків вітру, які є перпендикулярними стінам будівель, тобто за умови максимальних розмірів тіней і проміжних зон. Розміри і форма аеродинамічної тіні і проміжної зони залежать від лінійних розмірів будівель і споруд, їх взаємного розташування і орієнтації цих будівель відносно вітру.
Побудова зон аеродинамічної тіні і верхньої границі проміжної зони виконується у відповідності до наступних правил для різних варіантів.
Вузька будівля (b≤2,5Hбуд, де b - ширина будівлі, м; Hбуд - висота будівлі від рівня землі до верхньої відмітки даху, м)
Приймається, що над будівлею і поза ним створюється єдина зона аеродинамічної тіні довжиною 6Hбуд з підвітряного боку і висотою 1,8Hбуд , а перед будівлею – зона підбору (рис. 3.4.1.1., а).
Широка будівля (b>2,5Hбуд)
П
риймається,
що над дахом будівлі створюється
навітряна зона аеродинамічної тіні
довжиною 2,5Hбуд
від лобової стіни будівлі і висотою
0,8Hбуд
; за будівлею утворюється підвітряна
зона аеродинамічної тіні довжиною
4Hбуд
і висотою Hбуд
, а перед будівлею – зона підпору (рис.
3.4.1.1., б)
Рис. 3.4.1.1. Розміри зон аеродинамічних тіней при обтіканні окремо розташованої вузької будівлі (а), широкої будівлі (б): 1 — зона підпору; 2 — єдина зона розрідження; 3 — навітряна зона; 4 — підвітряна зона
3. Дві будівлі розташовані одна за одною, перша за напрямком вітру будівля вузька; поміж будівлями утворюється зона аеродинамічної тіні, яка об’єднує єдину і міжкорпусні зони; довжина зони поміж будівлями може досягати 10Hбуд, а висоти від Hбуд до 1,8Hбуд (рис. 3.4.1.2., а).
4. Дві будівлі розташовані одна за одною, перша за напрямком вітру – широка будівля; над дахом будівлі утворюється первинна зона аеродинамічної тіні довжиною 2,5Hбуд від лобової стіни будівлі і висотою 0,8Hбуд , а поміж будівлями створюється зона аеродинамічної тіні довжиною біля 8Hбуд і висотою Hбуд (рис. 3.4.1.2., б).
Рис.3.4.1.2. Розміри міжкорпусних аеродинамічних тіней при обтіканні послідовно розташованих будівель: а – першою стоїть вузька будівля; б - першою стоїть широка будівля.
5. Під дією вітру з боків будівель утворюється бічна зона аеродинамічної тіні шириною (0,6 – 0,8)Hбуд (рис.3.4.1.3. )
Рис.3.4.1.3. Аеродинамічна тінь поблизу вузької будівлі, яка находиться під кутом до вітру: А – напрямок вітру на будівлю, Б – вигляд зони спереду
6
.
При орієнтації будівлі під кутом відносно
вітру за будівлею утворюється зона
аеродинамічної тіні довжиною від 4 до
6Hбуд
і висотою біля Hбуд
(рис.
3.4.1.4.).
Рис.
3.4.1.4.
Схема
побудови фронтальної перешкоди від
будівлі, що стоїть під кутом
до вітру.
Фронтальна довжина будівлі (м), на яку набігає вітер, розраховується за формулою:
l’=lsinα +bcosα
7. Верхня границя проміжної зони hiz (в м) визначається за формулами:
для вузької будівлі:
hiz = 0,36b1 + 2,5Hбуд
(3.4.1.1.)
для широкої будівлі:
hiz = 0,36b1 + 1,7Hбуд
(3.4.1.2.)
для міжкорпусної зони за широкою будівлею:
hiz = 0,36(b1 +x1) + Hбуд |
(3.4.1.3.) |
де b1 - відстань від джерела до підвітряної стіни будівлі у межах ширини даху береться зі знаком “+”, а з підвітряної стіни у межах зони аеродинамічної тіні – зі знаком “–“ (м); x1 - відстань поміж будівлями (м).
Приклад побудови зони аеродинамічної тіні
Побудувати зону аеродинамічної тіні при викидах підприємством шкідливої суміші за наступними умовами її викиду:
висота джерела викиду Hбуд=45м,
довжина джерела викиду L=100м,
навкруги підприємства нема інших будівель
Розв’язок:
Будуємо зону аеродинамічної тіні.
b>2,5Hбуд => будівля відноситься до класу широких.
В такому випадку над дахом зона аеродинамічної тіні (а.т.) має наступні параметри:
довжина dа.т. = 2,5 Hбуд = 112,5 (м),
висота hа.т. = 1,8 Hбуд = 81 (м).
За будівлею зона аеродинамічної тіні має наступні параметри:
довжина dа.т. = 4. Hбуд = 180 (м),
висота hа.т. = Hбуд = 45 (м).
