- •Isbn 996-7458-81-4 ббк 73
- •§1.1. Забруднення повітряного середовища
- •§1.2. Забруднення водного середовища
- •§1.3.Забруднення ґрунтів
- •§1.4. Сучасні екологічні підходи до існування
- •Розділ 2. Основні поняття і принципи нормування
- •§2.1. Види антропогенного навантаження та його нормування
- •§2.2. Принципи та критерії визначення рівня забрудненості повітряного середовища
- •§2.3. Принципи та критерії визначення рівня забрудненості водного середовища
- •§2.4.Принципи та критерії визначення рівня забрудненості ґрунтів
- •§2.5. Принципи та критерії нормування радіаційного навантаження
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Оцінка рівня забрудненості атмосфери
- •§3.1. Класифікація категорій стійкості атмосфери
- •§3.2.Класифікація джерел викиду забруднювачів
- •§3.3. Умови та шляхи надходження шкідливих речовин в атмосферне повітря
- •§3.4. Методи розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •3.4.1. Розрахунок та побудова зон аеродинамічної тіні
- •3.4.2. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з низьких джерел
- •3.4.3. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з наземних джерел
- •3.4.4. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з високих джерел
- •3.4.4.1. За гаусовою моделлю Пасквілла розбавлення домішок в атмосфері
- •3.4.4.2. За моделлю градієнтного переносу домішок в атмосфері
- •3.4.4.3. Спрощений метод розрахунку
- •Контрольні запитання
- •Розідл 4. МЕтоди розрахункУ гранично-допустимих норм впливу на атмосферне повітря
- •§4.1. Основні принципи та послідовність робіт при встановленні гранично-допустимих норм
- •§4.2. Розрахунок фонової концентрації
- •§4.3. Розрахунок мінімального коефіцієнту розбавлення домішок в атмосфері
- •§4.4. Розрахунок мінімальної висоти джерела викиду шкідливих речовин в атмосферне повітря
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Розповсюдження шкідливих речовин у водному середовищі
- •§5.1. Особливості міграції шкідливих речовин у водному середовищі
- •§5.2. Оцінка забруднення водного середовища
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Методи розрахунку гранично-допустимих скидів шкідливих речовин у водне середовище
- •§6.1. Розрахунок гдс хімічних речовин у водні об’єкти
- •§6.2. Розрахунок гдс радіоактивних речовин у водні об’єкти
- •Контрольні запитання:
- •Розділ 7. Екологічна оцінка ґрунтів
- •§7.1. Грунтово-екологічний моніторинг
- •§7.2. Критерії екологічної оцінки ґрунтів
- •Розділ 8. Екологічне нормування антропогенного навантаження на природне середовище
- •§8.1. Принципи екологічного нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •§8.2. Сучасні підходи до екологічного нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •§8.3. Формування системи екологічного нормування
- •Контрольні запитання:
- •Додатки
- •Список використаних джерел:
3.4.2. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з низьких джерел
При
викидах з низьких джерел потрібно
враховувати як характеристики джерел
викиду, так і характеристики прилеглої
території (наявність будівель, населених
пунктів тощо). Розрахунок для таких труб
проводиться за змішаною моделлю,
відповідно до якої частка (1-k)
від загальної кількості викиду
розраховується як для високої труби, а
частка k
надходить у зону аеродинамічної тіні.
Для визначення значення k
розраховується величина приведеної
висоти
(повний розрахунок наведено в [10]).
З
начення
k
в залежності від величини
наведено на рис.3.4.2.1.
Рис. 3.4.2.1. Залежність частини викиду k, що надходить в зону аеродинамічної тіні, від
Фактор метеорологічного розбавлення домішок в атмосферному повітрі розраховується наступним чином.
1. При викидах з вузької будівлі, що розташована окремо від інших будівель (b≤2,5Нбуд).
Для точкового джерела:
G
=
|
(3.4.2.1.) |
де k – безрозмірний коефіцієнт, який враховує вплив проміжних джерел на рівень забруднення зони аеродинамічної тіні;
u – швидкість вітру, яка при розрахунках приймається за 1 м/с;
Нбуд – висота будівлі від рівня землі до верхньої відмітки даху, м;
l – довжина будівлі, яка є перпендикулярною до напрямку вітру;
х – відстань від підвітряної стіни будівлі до точки, в якій визначається фактор розбавлення, м;
s1 – безрозмірний коефіцієнт, який враховує зменшення концентрації на відстані у від осі факелу та розраховується за формулою:
s1
= exp [ |
(3.4.2.2.) |
де у – відстань від осі факелу, м.
Для лінійного джерела:
G
=
|
(3.4.2.3.) |
При викидах з широкої будівлі, що стоїть окремо від інших будівель (b>2,5Нбуд), фактор розбавлення G в межах підвітряної і міжкорпусної зон аеродинамічної тіні розраховують в залежності від місця розташування джерела.
Для точкового джерела:
G
= |
Джерело викидів знаходиться в навітряній зоні аеродинамічної тіні |
(3.4.2.4.) |
G
= |
Джерело викидів знаходиться в підвітряній і міжкорпусній зоні аеродинамічної тіні |
(3.4.2.5.) |
де s2 – безрозмірний коефіцієнт, який враховує зменшення концентрації на відстані у від осі факелу та розраховується за формулою:
s2
= exp [ |
(3.4.2.6.) |
m
– безрозмірний коефіцієнт, який вказує,
яка частка домішок з джерел, що розташовані
на даху широкої будівлі, надходить у
підвітряну зону аеродинамічної тіні
(визначають за графіком на рис.3.4.2.2.,
в залежності від розташування джерела
на даху будівлі за безрозмірними
величинами b’
і
b1’
):
- для джерел, розташованих в навітряній циркуляційній зоні:
Рис. 3.4.2.2. Залежність коефіцієнту m від коефіцієнтів b’ i b’1 (1 – точкове джерело, 2 - лінійне)
b’ = b / Hбуд
- для джерел, розташованих зовні цієї зони:
b1’=b1 / Hбуд
Для лінійного джерела:
G
= |
Джерело викидів знаходиться в навітряній зоні аеродинамічної тіні |
(3.4.2.7.) |
G
= |
Джерело викидів знаходиться в підвітряній і міжкорпусній зоні аеродинамічної тіні |
(3.4.2.8.) |
де m розраховується аналогічно попередньому.
При визначенні впливу викидів з низьких джерел на забруднення в житлових районах усі викиди з низьких джерел додаються, приймаються за лінійні, і фактор розбавлення дорівнює:
G
= |
(3.4.2.9.) |
при цьому за Q у формулі (3.3.1.) приймається викид на 1 м довжини джерела (г/(м.с) чи Бк/(м.с)).
