- •Isbn 996-7458-81-4 ббк 73
- •§1.1. Забруднення повітряного середовища
- •§1.2. Забруднення водного середовища
- •§1.3.Забруднення ґрунтів
- •§1.4. Сучасні екологічні підходи до існування
- •Розділ 2. Основні поняття і принципи нормування
- •§2.1. Види антропогенного навантаження та його нормування
- •§2.2. Принципи та критерії визначення рівня забрудненості повітряного середовища
- •§2.3. Принципи та критерії визначення рівня забрудненості водного середовища
- •§2.4.Принципи та критерії визначення рівня забрудненості ґрунтів
- •§2.5. Принципи та критерії нормування радіаційного навантаження
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Оцінка рівня забрудненості атмосфери
- •§3.1. Класифікація категорій стійкості атмосфери
- •§3.2.Класифікація джерел викиду забруднювачів
- •§3.3. Умови та шляхи надходження шкідливих речовин в атмосферне повітря
- •§3.4. Методи розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •3.4.1. Розрахунок та побудова зон аеродинамічної тіні
- •3.4.2. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з низьких джерел
- •3.4.3. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з наземних джерел
- •3.4.4. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з високих джерел
- •3.4.4.1. За гаусовою моделлю Пасквілла розбавлення домішок в атмосфері
- •3.4.4.2. За моделлю градієнтного переносу домішок в атмосфері
- •3.4.4.3. Спрощений метод розрахунку
- •Контрольні запитання
- •Розідл 4. МЕтоди розрахункУ гранично-допустимих норм впливу на атмосферне повітря
- •§4.1. Основні принципи та послідовність робіт при встановленні гранично-допустимих норм
- •§4.2. Розрахунок фонової концентрації
- •§4.3. Розрахунок мінімального коефіцієнту розбавлення домішок в атмосфері
- •§4.4. Розрахунок мінімальної висоти джерела викиду шкідливих речовин в атмосферне повітря
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Розповсюдження шкідливих речовин у водному середовищі
- •§5.1. Особливості міграції шкідливих речовин у водному середовищі
- •§5.2. Оцінка забруднення водного середовища
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Методи розрахунку гранично-допустимих скидів шкідливих речовин у водне середовище
- •§6.1. Розрахунок гдс хімічних речовин у водні об’єкти
- •§6.2. Розрахунок гдс радіоактивних речовин у водні об’єкти
- •Контрольні запитання:
- •Розділ 7. Екологічна оцінка ґрунтів
- •§7.1. Грунтово-екологічний моніторинг
- •§7.2. Критерії екологічної оцінки ґрунтів
- •Розділ 8. Екологічне нормування антропогенного навантаження на природне середовище
- •§8.1. Принципи екологічного нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •§8.2. Сучасні підходи до екологічного нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •§8.3. Формування системи екологічного нормування
- •Контрольні запитання:
- •Додатки
- •Список використаних джерел:
Контрольні запитання
Від яких факторів залежить розсіювання речовин у водному середовищі?
Як гідрологічні умови водного об’єкту впливають на процеси міграції і акумуляції шкідливих речовин водними компонентами?
У чому полягає вплив фізико-хімічних та хімічних факторів на процеси розповсюдження шкідливих речовин у водному середовищі?
Від чого залежить сорбційна спроможність і поглинальна ємність донних відкладень?
В яких випадках дно водойми може стати накопичувачем хімічних чи радіоактивних речовин?
Що таке “ефективний” шар ґрунтів дна водойми?
Чому при оцінці процесу розповсюдження шкідливих речовин у водному середовищі при їх скидах у малі річки та непроточні водойми суттєвим є врахування властивостей донних відкладень і ґрунтів, які складають дно?
Розділ 6. Методи розрахунку гранично-допустимих скидів шкідливих речовин у водне середовище
§6.1. Розрахунок гдс хімічних речовин у водні об’єкти
В основі визначення гранично-допустимих скидів (ГДС) шкідливих речовин у водні об’єкти лежить методика розрахунку концентрацій забруднюючих речовин, які створюються джерелом в контрольних пунктах – розрахункових створах — з врахуванням розбавлення, внеску інших джерел, перспектив розвитку (запроектовані джерела) т. ін.:
ГДС = (ГДК-Сф) . (1/R ) |
(6.1.1.) |
де ГДС – гранично-допустимий скид шкідливих речовин у водойму (г/c, г/рік – в залежності від величини, що визначають)
ГДК – гранично-допустима концентрація шкідливих речовин (за визначеним типом водокористування) (г/л),
Сф – фонова концентрація речовини у водоймі (г/л),
R – мінімальний фактор гідрологічного розбавлення (визначається за формулами (5.2.2.-5.2.4.) при умові fv = 1).
Приклад визначення ГДС хімічних речовин у водойму
Визначити річні гранично допустимі скиди марганцю та цинку, які здійснюються у водойму об’ємом V=2,2 . 105 м3, площею дзеркала S=6 км2 . Фонова концентрація цих речовин у водоймі наступна: CфMn = 0,001 мг/л, CфZn = 0,05 мг/л (Тривалість скидів – 10 років).
Розрахунок:
Розраховуємо фактор гідрологічного розбавлення кожної речовини у водоймі за формулою (5.2.3.), де враховуємо показник ефективного шару поглинання речовин донним ґрунтом h за (5.1.1.) та показник швидкості переходу речовини з води у донні відкладення. Результати розрахунку наведені у таблицю.
Речовина |
Коефіцієнт f |
Фактор гідрологічного розбавлення R |
Mn |
0,9986 |
4,54 . 10-6 |
Zn |
0,9999 |
4,55 . 10-6 |
Визначаємо значення гранично допустимих викидів речовин у водойму за формулою (5.1.1.) з врахуванням існуючих фонових концентрацій речовин у водоймі:
ГДС Mn = 220,3 (г/с)
ГДС Zn = 219,8 (г/с)
§6.2. Розрахунок гдс радіоактивних речовин у водні об’єкти
Скид радіонуклідів у водні об’єкти призводить до наступних процесів:
осадження в донних відкладеннях,
накопичення в рибі,
накопичення в ґрунтах і в продуктах рослинництва в результаті зрошення забрудненою водою (при існуванні такого типу водовикористання),
накопичення в продуктах тваринного виробництва через споживання забрудненої води і кормів тваринами,
перенесення радіонуклідів (наприклад, 3Н) з водойми в атмосферу в результаті випаровування з наступним надходженням у сільськогосподарські культури.
Радіонукліди, які накопичуються в сільськогосподарських культурах, а також ті, які є присутніми в атмосфері у вигляді аерозолів, парів або газів, формують дозу внутрішнього опромінення людини. Активність, яка є у воді і яка накопичується в прибережних мулових відкладеннях, є джерелом зовнішнього опромінення. Схема шляхів формування дози опромінення людини при скиді радіонуклідів у водойму наведена на рис. 6.2.1.
Рис. 6.2.1. Шляхи опромінення людини при скиді радіонуклідів у водойму
Відповідно до НРБУ-97 [35] та СП АЕС [41] квота річної дози опромінення людини через один з критичних видів водоспоживання (рибна ловля, зрошення, питне споживання) складає 1% або 10 мкЗв [табл. 2.3.4.]. Тому при встановленні гранично допустимих скидів радіоактивних речовин у водні об’єкти потрібно розглядати усі види водоспоживання окремо, а нормування величини скиду проводити за найбільш критичним шляхом формування дози.
Для кожного виду водоспоживання розглядаються граничні рівні скиду радіонуклідів у водойму, і нормування проводиться за найменшим значенням ГДС:
ГДСi = mini {ГДСi,j} |
(6.2.1.) |
де ГДСi - границя річного скиду радіонукліду і,
ГДСi,j – границя річного скиду радіонукліду і для виду водоспоживання j,
Таким чином, для суміші і радіонуклідів з рівнями скиду Qі при контролі скидів повинно виконуватися умова:
|
(6.2.2.) |
де Qі - фактичний скид радіонукліду і,
ГДСi - границя річного скиду радіонукліду і.
Значення ГДС радіоактивних речовин у водойму для кожного з радіонуклідів розраховується як добуток гранично-допустимої концентрації радіонукліду у водоймі без врахування її фонового значення і радіоємності водойми – величини, яка визначає максимальний скид цього радіонукліду у водойму, без нанесення шкоди останній (див. розділ 8):
ГДС = (ГДК-Сф) . Fw |
(6.2.3.) |
де ГДС – гранично допустимий скид радіонукліду (Бк/c, Бк/рік – в залежності від величини, що визначають)
ГДК – гранично допустима концентрація радіонукліду у воді (Бк/л),
Сф – фонова концентрація радіонукліду у воді водойми (Бк/л),
Fw – радіоємність водойми (м3/с, м3/рік – в залежності від величини, що визначають)
При цьому значення ГДК радіонукліду, які відповідають найменшим границям скиду, не можуть перевищувати величину допустимої концентрації (ДК) цього радіонукліду відповідно до НРБУ-97 [35] (див. табл.. 2.3.3.), навіть, якщо питне водоспоживання з даної водойми не відбувається.
Радіоємність води водойми визначається за формулою:
Fw
= (1+Кd |
(6.2.4.) |
де усі позначення відповідають позначенням, наведеним у формулі (5.2.5.).
Радіаційну ємність донних відкладень можна виразити наступним чином:
Fd =1000 Fw /Кd |
(6.2.5.) |
де Fd – радіаційна ємність донних відкладень (кг/рік).
Приклад.
Визначити річні гранично-допустимі скиди АЕС радіонуклідів: 137Cs, 90Sr, 3H - у водойму об’ємом V=8,61 . 107 м3, площею дзеркала S=8 км2 (водойма використовується АЕС на протязі 20 років). Споживання води з цієї водойми відбувається лише в питних цілях.
Розраховані за формулами (6.2.2.-6.2.4.) величини радіаційних ємностей водойми для цих радіонуклідів наведені у таблиці 1.
Таблиця 1 Величини радіаційної ємності водойми
Радіонуклід |
Fw (м3/рік) |
Fd (кг/рік) |
3H |
4,6 . 107 |
|
137Cs |
7,2 . 107 |
6,5 . 107 |
90Sr |
7,6 . 106 |
6,7 . 107 |
Визначенні за формулою (5.1.1.) при врахуванні ГДК радіонуклідів у питній воді за НРБУ-97 (табл.1.3.3.) величини гранично допустимих скидів цих радіонуклідів у цю водойму наведені у таблиці 2.
Таблиця 2 Величини ГДС радіонуклідів у водойму
Радіонуклід |
ГДС радіонуклідів |
|
|
Бк/рік |
Кі/рік |
3H |
13,8 . 1014 |
3730 |
137Cs |
7,2 . 1012 |
195 |
90Sr |
7,6 . 1010 |
2 |
Примітка. Величини ГДС радіонуклідів у водойму розраховані для випадку використання води у питних цілях. Якщо б існували інші види водоспоживання (рибна ловля, зрошення), то потрібно аналогічним чином розрахувати ГДС радіонуклідів для кожного з цих видів водоспоживання, а потім за нормативну величину взяти найменше з трьох значення ГДС.
