Наркотичні засоби, одержувані з маку снотворного

Законом України «Про обіг р. Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів ; прекурсорів» від 15 лютого 1995 р. (ст. 7) регламентується культивування маку снотворного виключні) держаннями підприємствами лікарського рослинництва.

Мак снотворний - (лат. Рараvеr Sотпіfеrит} однорічна трав'яниста рослина, що може сягати у висоті до 1,5 м, має пряме стебло, листки довгі (до 30 см) крупне зазубрені по краях, плід - коробочка.

Підвиди маку снотворного:

- мак опійний;

- мак олійний;

- мак декоративний;

- мак-самосійка.

Наркотичні засоби, одержувані з маку снотворного кустарним та промисловим методами.

З маку снотворного кустарним способом одержують:

- макову солому;

- опій:

- опій екстракційний;

- опій ацетильований:

- героїн.

Промисловим методом для виготовлення лікарських препаратів які містять наркотики, одержують:

- опій;

- омнопон;

- морфін;

- кодеїн;

- тебаїн тощо.

Ці наркотики є класичними. Щоб стати залежним від наркотиків, інколи достатньо кількох ін'єкцій морфіну, причому виникає потреба постійно збільшувати дози.

Морфін застосовується як знеболюючий засіб; кодеїн - для заспокоєння кашлю, а в комбінації з анальгетиками - як засіб від головного болю.

В Україні ці наркотики приймають як ін'єкції, в Середній Азії екстракт макової соломки та розчин опію п'ють, на Далекому Сході та в Китаї розповсюджене куріння опію, іноді коробочки маку сма­жать з картоплею та вживають у їжу.

Опій та опій екстракційний

Жаргонні назви: карахан, опіюха, сімпляк, теряк, хімканка, чаян.

Опій - сік маку снотворного, наркотичний анальгетик. Первинний опій має бурий колір та напіврідку консистенцію.

Поширюється у вигляді грудок, кульок та плиток; із-зовні - темно-коричневого кольору, на розрізі - світлий, іноді з легким блиском. Під мікроскопом - злиплі між собою темні зерна. Має запах молочного соку маку, смак - гіркий. Порошок - світло-бурий колір, запах характерний.

У воді та спиртах розчиняється, дає розчин мутний, кислої реакції. Опій може перебувати і в рідкому стані (рідина коричневого кольору). Кулька опію на кінці голки горить - дає яскраве, сильно кіптяве полум'я, дим білий, запах приємний.

Опій екстракційний - екстракт макової соломки, який утворюється з виділених різними способами (наприклад, водою або органічними розчинниками) наркотично активних алкалоїдів. Має характерний запах висушених фруктів, колір переважно коричневий.

Ознаками кустарного виготовлення є виявлення:

- макової соломки;

- органічних розчинників (ацетону, толуолу, № 645, № 646, № 647, № 649, № 650, Р-5);

- водного розчину аміаку, соди;

- м'ясорубок, кавомолок;

- тампонів, просочених речовиною коричневого кольору. Способи вживання: ін'єкції, паління, перорально (через рот).

Опій ацетильований

Жаргонні назви: султига, сірець.

Напівсинтетична речовина у вигляді рідини темно-коричневого, коричневого або жовтого кольору.

Отримують її шляхом ацетилювання опію або опію екстракційного, Крім алкалоїдів опію містить у складі:

- моноацетилморфін;

- діацетилморфін;

- ацетилкодеїн та їх суміші.

Ознаками кустарного виготовлення с виявлення:

- макової соломки, опію та опію екстракційного;

- органічних розчинників (ацетону, толуолу, № 645, № 646, № 647, № 649, № 650, Р-5);

- водного розчину аміаку, соди;

- м'ясорубок, кавомолок, що забруднені рослинними частками;

- тампони коричневого кольору, також оцтовий ангідрид. Способи вживання: ін'єкції, перорально.

Морфін

Жаргонні назви: марія, мор'янка, марфута, морфій.

Морфін кристалічний основний - білий кристалічний порошок без запаху. Погано розчиняється у воді (у холодній -1:5000, киплячій -1:500), легко розчиняється в органічних розчинниках, розчиняється у лугах. Водний розчин морфіну забарвлює лакмусовий папірець у синій колір.

Морфін гідрохлоридний - білі шовковисті голчасті кристали або білий кристалічний порошок. Одна частина цього різновиду морфіну роз­чиняється у 25 частинах холодної води (1:25), в одній частині гарячої (1:1), у 50 частинах спирту (1:50). Не розчиняється в ефірах, хлороформі. Водні розчини є безбарвними, гіркими. Лакмус не реагує; при дії конце­нтрованої хлорної кислоти будуть з'являтися голчасті кристали.

Морфін основний технічний - бурувато-жовтий або бурувато-рожевий дрібнокристалічний порошок, який розчиняється у слабких кислотах і лугах.

За силою дії доза ін'єкційного розчину морфіну в 10-20 разів перевищує рівну їй за вагою дозу опію.

Способи вживання: ін'єкції, перорально.

Барбітуратами називають ліки, що є похідними від барбітуратової кислоти. Вони викликають пригнічення мозкових центрів, що контролюють вищу нервову діяльність. У медицині використовуються для лікування безсоння та зняття напруженості й невпевненості.

За швидкістю і тривалістю фармакологічної дії вони поділяються на три групи: 1) барбітурати короткої дії (циклобарбітал, гексобарбітал, тіопентал, кемітал). Ці препарати зацікавленості у наркоманів не викликають: 2) барбітурати середньої тривалості дії (амітал, нембутал, секонал). Ця група барбітуратів користується серед наркоманів більшою популярністю: 3) барбітурати тривалої дії (наприклад, алобарбітал). Наркомани ними користуються не так часто.

У заводських умовах барбітурати виробляються у вигляді порошків для готування розчинів, в ампулах, у вигляді свічок або таблеток.

У медичних цілях препарати вводяться в організм через рот, ін'єкцією або через пряму кишку. Наркомани їх ковтають або вводять шприцом.

Барбітуратна наркоманія з врахуванням її ефектів і наслідків більш небезпечна порівняно з опійоманією, оскільки в разі отруєння організму барбітуратами наркоман більшою мірою емоційно збуджений, у нього порушується координація рухів і підвищується схильність до епілептичних нападів. Зловживання барбітуратами посідає перше місце серед причин смерті від передозування як результату необережності та умисного самогубства. Особливо небезпечним є одночасне вживання барбітуратів та алкоголю. Іноді невелика їх доза з добавкою алкоголю може викликати стан летаргії і навіть смерть.