Марихуана

Синоніми: каннабіс. Жаргонні назви: травка, план, ботва.

Суміш цілих або різного ступеня подрібнення верхівок рослини коноплі з квітками, залишками стебла чи плодами (за винятком центрального стебла, насіння та листя, якщо вони не супроводжуються верхівками). Або окремі частини верхівок (квітки, пилок), з яких не була виділена смола і які містять тетрагідроканнабінол.

При виготовленні марихуани збирають верхівки з плодами, суцвіттями та листками конопель, оскільки тетрагідроканнабінол міститься переважно в цих частинах рослини. Зібрані частини конопель висушують, після чого одержаний матеріал використовують для подальшої обробки і подрібнення, просіювання тощо.

Колір - від світло-зеленого до коричневого.

Способи вживання: паління у чистому вигляді чи в суміші з тютюном, перорально.

Гашиш.

Синоніми: анаша, смола каннабісу.

Жаргонні назви: план, божа корівка, травка, дом, драп, дуд, дурь, дурдецело, дурман, золь, канар, кумар.

Гашиш становить собою одержану з конопель окремо виділену смолу, очищену чи неочищену.

Зустрічається у вигляді суміші виділеної смоли, пилку та окремих подрібнених часток верхівок конопель з різними наповнювачами для придання суміші певної форми: пасти, спресованих плиток, кульок, таблеток тощо. Має твердий стан, характерний запах.

Колір - від світло-зеленого до коричневого.

Ознаками кустарного виготовлення с виявлення: м'ясорубок, сит, кавомолок, пресів, що забруднені рослинними частками, розчинників.

Способи вживання: паління у чистому вигляді чи в суміші з тютюном, перорально.

Екстракт каннабісу.

Синоніми: гашишева олія.

Жаргонні назви: хімка.

Засіб, що одержують шляхом екстракції різними розчинниками або жирами з частин різних сортів конопель. Може мати вигляд розчинів або в'язкої маси. Має характерний запах.

Колір - від зеленого до темно-зеленого.

Ознаками кустарного виготовлення є виявлення:

- марихуани, гашишу; різних органічних розчинників;

- органічних розчинників (ацетону, толуолу, № 645, № 646, № 647, № 649, № 650, Р-5).

ЛСД-25 - одна з найнебезпечніших психотропних речовин. Адже навіть мікроскопічна її частинка (0,0001 г) може бути достатньою для наркотичного ефекту. У стані інтоксикації у наркомана на тлі підвищеного настрою розвиваються численні неперервні галюцинації - переважно зорових образів яскраво сценічного, фільмоподібного, фантастичного характеру. Такий стан дуже небезпечний, оскільки у частини хворих інтоксикація може переростати у затяжний психоз із галюцинаторно-маревими переживаннями, що потребують лікування у психіатричному стаціонарі. Усі спеціалісти, які вивчали ЛСД дійшли висновку, що вживання цього препарату дорівнює свідомому самокаліцтву. Підвищена небезпечність ЛСД і у поширеності його групового вживання.

Мескалін є активним, психотропної дії галюциногенним алкалоїдом невеликого кактусу, що росте в пустелі і відомий у Мексиці під назвою «пейотль». Після вживання з'являються судороги, нудота, пітливість, остуда, страх, розширюються зіниці. Надалі починаються зорові та слухові галюцинації. Від мескаліну може розвинутися психічна залежність, а значне його передозування може призвести і до смерті.

СТП (ДОМ) є синтетичним психотропом із яскраво вираженими галюциногенними властивостями. Він був розроблений у воєнних лабораторіях як бойова отруйна речовина, що вражає нервову систему. "' Нелегальними каналами швидко потрапив на чорний ринок і широко використовувався наркоманами у США. Ефект СТП - прискорення серцевого ритму, сухість шкіри та слизистої рота, мутний погляд, безсоння, дезорієнтації свідомості. Найчастішими ускладненнями є епілептиформні напади та смерть унаслідок паралічу дихального центру.

ДМТ(диметилтриптамін) - галюциногенний психотроп, що являє собою витяжку з рослини, що росте у Західній Індії та Південній Америці. Наркомани вживають його палінням або їдять. Під впливом цієї психотропної речовини наркомани «бачать» звуки, «відчувають» смак кольору тощо. Часто вони впадають у паніку, що призводить до психотичної та антисоціальної поведінки. Під впливом ДМТ Людина не відрізняє реальних фактів від фантазій і здатна до насильства або самогубства.

Розглянуті психофізичні властивості наркотичних засобів і психотропних речовин зумовлюють і соціальну ознаку – небезпечність їх немедичного вживання для здоров’я населення.

Прекурсори наркотичних, засобів та психотропних речовин (далі — прекурсори) — це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку. Так, до прекурсорів відносять ацетон, етиловий ефір, соляну кислоту, сірчану кислоту, толуол.

Аналоги наркотичних, засобів і психотропних речовин — це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні хімічній структурі та властивостям наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють. Звичайно виготовлення наркотиків-аналогів має місце при створенні нового фармацевтичного препарату, в ході якого визначається і вивчається низка речовин, які мають порівнянні властивості, але дещо відрізняються своєю молекулярною структурою.

У процесі узагальнення судової практики Верховним удом України зясувалося, зокрема, що перед суб’єктами правозастосовчої діяльності часто постають такі запитання: як бути, коли у винних вилучають декілька видів наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів і кількість кожного з них окремо не перевищує невеликого й великого розмірів відповідної речовини, але загальна їх кількість — перевищує; чи потрібно (або допустимо) в та­ких випадках підсумовувати їх кількість, і якщо так, то яку методику необхідно застосовувати?

На нашу думку, в таких випадках можливе складання невеликих або великих розмірів, в результаті чого можуть бути отримані більш ніж невеликі, тобто значні, великі й особливо великі розміри. Відповідну методику для цього було запропоновано суддею Верховного Суду України Ф. Стрекаловим. Розглянемо її на конкретних прикладах.

У затриманого А. було вилучено 3 г марихуани висуше­ної і 7 г висушеної макової соломи. Невелика їх кількість, згідно з Таблицями розмірів Комітету, складає відповідно 5 і 10 г. Визначимо вилучену їх кількість у пропорції до наведеного нормативу (3:5= 0,6 та 7 : 10 = 0,7) і при скла­данні (0,6+0,7) отримаємо 1,3, тобто більше одиниці, а тому розмір вилучених наркотичних засобів більший за невеликий. Отже, є підстави для притягнення А. до кримі­нальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК.

Інший приклад. У Б. було вилучено наркотик — 0,3 г опію екстракційного та психотропну речовину — 0,2 г барбіталу. Невелика кількість кожного з них складає до 0,5 г. Визначаємо вилучену їх кількість у пропорції до нормативу (0,3 : 0,5 = 0,6 та 0,2 : 0,5 = 0,33) і при складанні (0,6 + 0,33) отримуємо 0,93, що менше одиниці. Тобто Б. не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути притягнутий лише до адміністративної відповідальності.

Цю методику необхідно застосовувати для підрахунку кількості наркотичних засобів і психотропних речовин і тоді, коли вони окремо, за видами не перевищують великого розміру. Наприклад, у В. було вилучено 0,5 кг висушеної макової соломи, 8 г кодеїну і 9 г фенобарбіталу. Великі розміри складають: макової соломи — від 1 до 5 кг, кодеїну — від 10 до 50 г і фенобарбіталу — від 10 до 100 г. При обчисленні їх кількості в пропорції до нормативу (0,5 : 1 = 0,5; 8:10=0,8; 9:10^:=0,9) і складанні (0,5+0,8+0,9) отримуємо 2,2. Тобто В. повинен нести відповідальність за зберігання наркотичних засобів і психотропних речовин у великих розмірах.

Водночас, коли предметом злочину є прекурсори, об'єднувати їх вагу з кількістю наркотиків і психотропних речовин неприпустимо. Можна лише застосовувати складання кількості різних видів прекурсорів. Наприклад, у Г. було вилучено 35 л ацетону, 15 л толуолу і 2 кг антранілової кислоти. Нижні межі великого розміру кожного з них відповідно складають 50; 20 л та 2,5 кг. Кількість кожного з них окремо становить значний розмір, однак при складанні вони досягають великого розміру, оскільки при обчисленні їх кількості в пропорції до нормативу (35:50=0,7; 15:20=0,75; 2:2,5=0,8) і складанні (0,7+0,75+0,8) отримуємо 2,25, тобто більше одиниці. Тому дії Г. можуть бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 311 або ч. 2 ст. 312 КК, ч. 2 ст. 320.

Викладене має знайти відображення у відповідній постанові Пленуму Верховного Суду України. Необхідне роз'яснення можна було б сформулювати приблизно так:

Якщо незаконні дії винуватого пов'язані з наркотич­ними засобами, психотропними речовинами або прекурсо­рами різних видів, розмір цих засобів або речовин повинен визначатися, виходячи з їх загальної кількості. Це означає, що у випадках, коли у винуватих вилучаються декілька видів наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів і кожен з них не перевищує невеликого чи великого розміру, допустимо складати наркотичні засоби й психотропні речовини різних видів та встановлювати в підсумку їх невеликий, великий чи особливо великий розмір шляхом визначення частини від цілого.

Така методика має застосовуватися при підрахунку розміру наркотичних засобів і психотропних речовин, кожен з яких не перевищує більшого від невеликого чи великого розміру. Проте у випадках, коли предметом злочину, поряд з наркотичним засобом чи психотропною речовиною, є ще й прекурсор, об'єднувати їх розміри неприпустимо; можна складати лише прекурсори різних видів.

Отруйні речовини — це речовини рослинного, тваринного і мінерального походження або продукти хімічного синтезу, здатні при впливі на живий організм викликати гостре або хронічне отруєння або смерть. Такі речовини віднесені Державною Фармакопеєю України до списку «А». До отруйних речовин відносяться ангідрид оцтової кислоти, зміїна отрута, миш'як, метиловий спирт, обчищена бджолина отрута, ціаністий калій, стрихнін, сулема, атропіну сульфат, різні поєднання ртуті тощо.

Сильнодіючі речовини — це речовини синтетичного або природного походження, в тому числі рослини, що заподіюють небезпечний вплив на організм людини, і можуть нанести шкоду її здоров'ю та життю при прийомі їх не в медичних цілях. Перелік сильнодіючих речовин встановлюється Фармакологічним і Фармакопейним Комітетом Міністерства охорони здоров'я України. До них відносяться транквілізатори (наприклад седуксен), ефедрин і псевдоефедрин, синтетичний етиловий спирт тощо.

Одурманюючі речовини — це засоби, що спричиняють одурманюючий ефект, який, зокрема, змінює психіку і поведінку людини, і не входять до списку наркотичних, психотропних, отруйних і сильнодіючих речовин. До одурманюючих засобів відносять клофелин, алкогольні суміші з будь-яким змістом клофелину, хлороформ, ефір, хлоротил, спиртові екстракти рослин, що містять алкалоїди тропанової групи, барбитурато-алкогольну суміш, суміш димедрола з алкоголем тощо.

Допінг — це речовини і методи, які використовуються для підвищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для здоров'я і заборонені для вживання антидопінговим Кодексом Олімпійського руху і компетентними органами відповідних спортивних організацій. До заборонених речовин відносяться стимулятори, наркотики, анаболіки, диуретики, пептидні та гликсопротеїдні гормони та їх аналоги. Очевидно, що ці речовини належать до різних фармакологічних груп, однак вони об'єднані в допінги з позицій цілей їх застосування — штучне створення фізичного стану спортсмена, сприятливого для досягнення ним спортивних цілей.

Мікробіологічні та інші біологічні агенти — це предмети і речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнічні препарати, мікроорганізми, патогенні для людей і тварин тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей. До біологічних агентів відносяться, наприклад, штами мікроорганізмів, речовини для обробки зерна, інші біологічно активні речовини і предмети — продукти біотехнологій.

Токсини — це сполуки (частина білкової природи) бактерійного, рослинного або тваринного походження, здатні при потраплянні в організм людини спричиняти захворювання або смерть (містяться в отрутах змій, павуків, скорпіонів). Особливу небезпеку для здоров'я населення становлять токсичні речовини, які при проникненні в організм людини через органи дихання, травлення або через шкіру можуть викликати затяжні або хронічні, включаючи ракові, захворювання.

Продукти харчування чи інша продукція, радіоактивна забруднена понад допустимі рівні, — це продукти рослинного або тваринного походження, призначені для вживання людьми, а також будь-яка інша продукція сільськогосподарського або іншого походження, яка має на поверхні частинки радіоактивного матеріалу у вигляді пилу або містить радіоактивні частинки в клітках рослин або тварин понад допустимі рівні.

Низка складів злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів в якості кваліфікуючих ознак передбачає здійснення незаконних дій, якщо їх предметом були особливо небезпечні наркотичні засоби і психотропні речовини, а також наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори у великих і особливо великих розмірах.

Назви (міжнародні незареєстровані і хімічні) особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин подані відповідно її списках № 1 і 2 Таблиці І зазначеного вище Переліку. Так, до особливо небезпечних наркотичних засобів віднесені, наприклад, героїн, кокаїновий кущ, кока лист, макова соломка (концентрат з макової соломки), ефедрин, опій. У свою чергу, особливо небезпечними психотропними речовинами визнані, наприклад, катинон, ЛСД, ЛСД-25, парагексил, МДМА тощо.

Визначення невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу, проводиться на підставі наказу Міністра охорони здоров'я України від 1 серпня 2000 р. № 188, яким стверджені Таблиці (1, 2 і 3). Наприклад, незаконний обіг героїну у великих розмірах визнається, якщо вага його складає від 1,0 до 10 г, в особливо великих — від 10,0 і більше; макової соломки висушеної — у великих розмірах від 1 кг до 5 кг, в особливо великих — від 5 кг і більше; опію екстракційного — у великих розмірах від 50 г до 250 г, в особливо великих — від 250 г і більше. Так само визначені великі та особливо великі розміри незаконного обігу психотропних речовин і прекурсорів.

Об'єктивна сторона злочинів, що розглядаються, полягає в суспільно небезпечному і протиправному заподіянні шкоди здоров'ю населення. Кримінальна відповідальність за ці злочини відповідає міжнародним договорам України, які передбачають обов'язки держав переслідувати осіб, винних в незаконному обігу предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я населення, в першу чергу наркотичних засобів. До них відносяться Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р., Конвенція про психотропні речовини 1971 р., Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р.

Як правило, ці злочини вчинюються тільки шляхом дії, а деякі з них і бездіяльністю (наприклад, порушення правил зберігання і обліку наркотичних засобів, отруйних і сильнодіючих речовин, мікробіологічних та інших біологічних агентів або токсинів).

Прості склади злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів сконструйовані в основному як формальні (виключення складає заволодіння наркотичними засобами шляхом викрадення, привласнення, шахрайства і зловживання службовим становищем). Водночас деякі злочини проти здоров'я населення мають матеріальні склади (статті 325—327), які передбачають два види наслідків: 1) створення загрози заподіяння шкоди здоров'ю населення і 2) фактичне заподіяння такої шкоди.

Окрім того, матеріальні склади мають і деякі злочини з кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками (наприклад, незаконне введення в організм наркотичних засобів, якщо воно заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому або заподіяння йому смерті (частини 2 і 3 ст. 314), порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, якщо воно спричинило їх нестачу у великих розмірах (ч. 2 ст. 320), спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, якщо воно заподіяло тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 323).

Там, де закон передбачає матеріальні склади, у тому числі наслідок у вигляді створення загрози заподіяння шкоди здоров'ю населення, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є причинний зв'язок. При наслідках у вигляді фактичного заподіяння шкоди необхідно встановити, що саме це діяння, передбачене диспозицією статті, знаходиться в причинному зв'язку з наслідком як необхідним і закономірним його результатом.

Суб'єктивна сторона цього злочину з формальним складом характеризується прямим умислом. Важливе значення для кваліфікації злочину при цьому має встановлення наявності або відсутності мети збуту наркотичних засобів, радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції та інших предметів. У більшості злочинів з матеріальним складом вина є тільки умисною (наприклад, викрадення, привласнення наркотичних засобів, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовою особою своїм службовим становищем.). Разом з тим, для таких злочинів, як порушення правил боротьби з епідеміями; порушення правил поводження з біологічними агентами чи токсинами; заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування характерна необережна форма вини до наслідків, хоч самі дії (бездіяльність) у вигляді порушення правил, можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність.

Суб'єкт цих злочинів як правило, загальний, тобто будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за викрадення (крадіжку, грабіж, розбій) і вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів передбачена відповідальність осіб, які досягли 14-річного віку. Водночас тільки спеціальним суб'єктом можливе вчинення таких злочинів, як заволодіння наркотичними засобами шляхом зловживання службовим становищем, незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів, порушення правил поводження з наркотичними засобами, отруйними і сильнодіючими речовинами, біологічними агентами чи токсинами.

Таким чином, злочини проти здоров'я населення — це передбачені кримінальним законом винні, суспільне небезпечні діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб.

Частина 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309 і ч. 4 ст. 311 закріплюють заохочувальні норми, які передбачають обов'язкове і безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності певних передумов та підстав (добровільна здача наркотичних засобів, звернення до лікувальної установи і початок лікування від наркоманії тощо).

Види злочинів проти здоров'я населення. Залежно від безпосереднього об'єкта, особливостей предмета та об'єктивної сторони злочини проти здоров'я населення, можна поділити на такі групи:

1) злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров'я населення (статті 305—307, 309—311, 320 і 321);

2) злочини, пов'язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення (статті 308, 312, 313, 318 і 319);

3) злочини, пов'язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу (статті 314—317, 322—324);

4) інші злочини проти здоров'я населення (статті 325—327).

2. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307).

Об'єктивна сторона злочину передбачає незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Для наявності складу злочину досить вчинення хоча б однієї із зазначених дій.

Під незаконним виробництвом слід розуміти виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з використанням механізмів, промислових ліній і комплексів тощо. Причому виробництво передбачає систематичну, постійну злочинну діяльність, що здійснюється, як правило, на професійній основі і з професійним обладнанням.

Незаконне виготовлення — це будь-які дії, внаслідок яких були отримані наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги. Під виготовлення підпадають і дії з переробки, рафінування (очищення) з метою підвищення їх концентрації або наркотичного ефекту. Відповідальність за ст. 307 настає незалежно від способу виготовлення (в домашніх чи лабораторних умовах, шляхом хімічних реакцій тощо), їх вигляду та кількості.

Закінченим злочин вважається з моменту фактичного отримання (виходу) наркотичних засобів або психотропних речовин.

Придбання — це отримання наркотичних засобів або психотропних речовин у самого виробника або інших осіб (купівля, отримання в обмін, в рахунок сплати боргу, в дарування або позики, а також привласнення знайденого). Причому придбання може бути як відшкодувальним, так і безвідплатним.

Придбання є закінченим злочином з моменту фактичного отримання наркотичних засобів або психотропних речовин.

Під зберіганням слід розуміти фактичне володіння наркотичними засобами або психотропними речовинами (при собі, в приміщенні, в тайнику чи інших місцях). Причому для кваліфікації вчиненого по має значення, чи є винний власником чи ні, здійснюється зберігання тимчасово або постійно, а також місце зберігання.

Зберігання може здійснюватися як таємно, так і відкрито. Під зберігання підпадає також носіння наркотичних засобів і психотропних речовин. Зберігання цих предметів є триваючим злочином. Він вважається закінченим вже з моменту первинного фактичного володіння ними.

Перевезення — це переміщення наркотичного засобу або психотропної речовини з одного місця в інше будь-яким транспортним засобом, по землі, воді або у повітрі. Перевізником може бути як сам власник, так і інші особи, в тому числі й ті, які діють за винагороду.

Пересилання здійснюється у вигляді відправлення багажем або поштою. Закінченим злочин вважається з моменту відправки, незалежно від того, чи отримав адресат наркотичні засоби або психотропні речовини, чи ні. Якщо ж особа була затримана при оформленні документів на відправку, то його дії належить кваліфікувати як замах на пересилку (статті 15 і 307).

Збут — це будь-яка форма передачі або реалізації наркотичних засобів або психотропних речовин, в результаті якої вони переходять у володіння і розпорядження інших осіб (продаж, дарування, обмін, передача і оплата в борг, і навіть введення ін'єкцій іншій особі тощо).

Збут вказаних речовин, поєднаний із схилянням до їх вживання, належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 і 315.

Збут є закінченим злочином з моменту передачі наркотичного засобу і психотропної речовини іншій особі, незалежно від того, розпорядилася вона ним чи ні.

Вище зазначені дії вчиняються лише не законно, тобто всупереч встановленому порядку обігу названих предметів злочину. Наприклад, відпуск окремих категорій лікарських препаратів, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини, лише за медичними показаннями та призначенню лікаря. Вони повинні виписуватися на спеціальних рецептурних бланках, що мають серійні номери та підлягають спеціальному обліку. За один раз дозволяється видавати не більше 2-3-х бланків. Снотворні, заспокоюючі, антидепресивні речовини та транквілізатори відпускаються лише за рецептами, що мають штамп, печать лікарського закладу (“для рецептів”) та особисту печать лікаря. Облік вказаних речовин повинен вестися в спеціальній документації, що має відповідні реквізити.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, що поєднується із спеціальною метою збуту наркотичних засобів або психотропних речовин.

У більшості випадків цей злочин вчинюється з корисливих мотивів і з корисливою метою.

Суб'єкт цього злочину — фізична, осудна особа, що досягла 16 річного віку.

Частина 2 ст. 307 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308— 310, 312, 314, 315 і 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.

Під повторністю злочинних діянь слід розуміти здійснення хоча б однієї із злочинних дій, вказаних в ст. 307, незалежно від того, була чи не була особа судима за першу з них.

Для кваліфікації вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308—310, 312, 314, 315 і 317 КК, або із залученням неповнолітнього не має значення, досяг чи не досяг неповнолітній віку кримінальної відповідальності. Якщо він досяг 16-річного віку, то підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 307. Частина 3 ст. 307 передбачає відповідальність за дії, визначені у частинах 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 307 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 2 ст. 307 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 307 — позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (ч. 1 цієї статті, ч. 1 статті 309).