- •14. В.О.Сухомлинський про роль природи в розвитку особистості дитини.
- •13. Виховання в молодших школярів бережливого відношення до природи.
- •10.Географічний майданчик, шкільні теплиці.
- •7 Гра та цікавий матеріал на уроках природознавства
- •8 Спеціальні методи вивчення природознавства. Методика проведення досліду
- •6 Методика проведення екскурсій з природознавства
- •12 Комбінований урок, методика його проведення
- •4. Методика використання додаткової літератури природознавчого змісту
- •5 Навчальне обладнання його класифікація. Використання обладнання і наочності на уроках природознавства.
- •11 Організація куточка живої природи. Методика роботи в живому куточку.
- •2.Основні принципи,які покладені в основу вивчення природознавства в початковій школі.
- •1. Позакласна робота з природознавства.
- •3 Предметний урок (пу), методика його проведення.
- •5. Методика роботи з географічною картою, з глобусом
- •15. Спостереження – головний метод вивчення природи.
- •2.Типи уроків з природознавства
- •2. Форми організації навчання природознавству.
- •2. Нестандартні уроки з природознавства (інтегровані уроки, уроки-подорожі та ін.)
1. Позакласна робота з природознавства.
Позакласна діяльність базується на добровільності, інтересі та бажанні дітей її виконувати, тому вона необов'язкова для всіх учнів класу. Ця робота організовується за спеціально розробленою програмою, оскільки її зміст виходить за межі шкільної програми з навчального предмета. Однак під час складання програми слід пам’ятати про вікові особливості дітей молодшого шкільного віку.
Позакласна робота дає можливість розвивати індивідуальні інтереси дітей, їхні здібності, нахили, розширювати кругозір з природознавства, формувати стійкі потреби самостійно пізнавати, охороняти і примножувати навколишню природу. Вона забезпечує цікаве й корисне проведення школярами вільного часу.
За способом організації діяльності школярів розрізняють індивідуальну, групову та масову позакласну роботу.
Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, які виявляють особливий інтерес до об’єктів і явищ природи. Пізнавальний інтерес зароджується в них на уроках природознавства та в позаурочний час. Спочатку він нестійкий, ситуативний і проявляється у збиранні марок, листівок, кольорових фотографій, на яких зображені рослини, тварини, явища природи; читанні дитячих книжок про них; перегляд телепередач.
Ефективність індивідуальної позакласної роботи залежить від рівня усвідомлення учнями мети завдання, його вагомості, а також від оцінювання товаришами й учителем.
Найпоширенішою формою групової діяльності молодших школярів є гурток. Дидактичними цілями роботи гуртка є розширення та поглиблення природничих знань, засвоєння елементарних умінь дослідницької роботи, поглиблення пізнавального інтересу до вивчення природи, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів дітей, оволодіння практичними уміннями природоохоронної роботи.
Позакласною масовою роботою з природознавства можуть охоплюватися окремі, паралельні чи всі початкові класи школи. До найпоширеніших її форм належать: тематичні читацькі конференції, усні журнали, тематичний перегляд науково-популярних і художніх фільмів про природу; свята; конкурси; КВК; туристські походи; позакласні природознавчі екскурсії.
3 Предметний урок (пу), методика його проведення.
Осн. мета ПУ, , - формув. у дітей цілісного уявл. про предмети і явища навкол. світу. Мета досягається за умови безпосер. сприйм. учнями об'єктів природи, аналізу й порівн.? узаг. і формув. висновків, перевірки висновків дослідами. Особливість ПУ: різнобічне вивч. конкретн. предмета або явища прир. - виявл. ознак, властив., структури, встановл. зв'язків з ін. об'єктами, умов існув., походж., способів добув. або вирощ., важливості для людини.
Доцільно, щоб на ПУ діти працювали з натур. прир. об'єктами. Якщо відсутня така можливість (інша пора року і т. ін.), тоді використ. гербарні та колекційні зразки. Їх для кожного ПУ учні виготовл. під керівн. учителя (залучають і батьків): на екскурсіях діти збир. прир. матер. Більшість ПУ проводиться після уроків-екскурсій, під час яких школярі спостеріг. за конкр. об'єктом в навкол. сер.
Макроструктура ПУ: (варіативна) І. Оргмомент.
II. Перевірка ЗУН. Може пропускатися, коли зміст ПУ не пов'яз. з попередньою темою, має значний обсяг. Якщо зміст попередньої теми схожий, то викорсит. перевірка-актуалізація знань у процесі засвоєн. нових.
III. Постановка мети і завдань уроку, мотивація. Прийоми мотивації: цікавий матер., уривки з оповідань, прислів'їв, дослідів (де монстр. важлив. прир. об'єкта для людей, місце і знач. у прир.
IV. Засвоєння нових ЗУН. 3 види знань: 1) Знання, які засвоюються під час безпосер. діяльн. з натур. об'єктами. 2) Знання, які здобув. з образотворчих засобів наочн., розповіді вчителя, кінофільмів, діафільмів, додатк. літ. 3) Знання, які відомі з попередн. уроків та жит. досвіду.
Практ. роботи доцільно проводити фронтально, під керівн. учителя. Інструкції про послідовн. викон. дій в усній формі. Фіксувати рез-ти роботи письмово, заповн. таблицю.
V. Систематиз., узаг. та застосув. засвоєних ЗУН. Методом бесіди виявляється рівень набутих знань. Наприклад: чим шкідливі комахи відрізн. між собою? якої шкоди вони завдають сільському госп.? Для активн. відпочинку - загадки.
Актуалізація - через викон. завдань на застосув. кожного з елементів знань в подібних і в нових ситуаціях: Яким словом можна назвати перелічені рослини?. Серед гербарних зразків виберіть зернові. Доведіть, що вибрана рослина належить до зернових. VI. Дом. Завд. Опрацюйте текст підручн. Складіть розповідь про .. Підберіть загадки про … Дізнайтеся і запишіть, які …. використ. вдома.
VII. Підсумок уроку. Діти повинні самост. давати відповіді, виходячи зі своїх спостережень.
