- •14. В.О.Сухомлинський про роль природи в розвитку особистості дитини.
- •13. Виховання в молодших школярів бережливого відношення до природи.
- •10.Географічний майданчик, шкільні теплиці.
- •7 Гра та цікавий матеріал на уроках природознавства
- •8 Спеціальні методи вивчення природознавства. Методика проведення досліду
- •6 Методика проведення екскурсій з природознавства
- •12 Комбінований урок, методика його проведення
- •4. Методика використання додаткової літератури природознавчого змісту
- •5 Навчальне обладнання його класифікація. Використання обладнання і наочності на уроках природознавства.
- •11 Організація куточка живої природи. Методика роботи в живому куточку.
- •2.Основні принципи,які покладені в основу вивчення природознавства в початковій школі.
- •1. Позакласна робота з природознавства.
- •3 Предметний урок (пу), методика його проведення.
- •5. Методика роботи з географічною картою, з глобусом
- •15. Спостереження – головний метод вивчення природи.
- •2.Типи уроків з природознавства
- •2. Форми організації навчання природознавству.
- •2. Нестандартні уроки з природознавства (інтегровані уроки, уроки-подорожі та ін.)
2.Типи уроків з природознавства
За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії.
Найпоширенішим є комбінований урок. На таких уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам'ятовуванню, узагальненню та систематизації. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого.
Уроки засвоєння нових знань вміщують такі елементи: 1. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів включає бесіду, якою встановлюється зміст уявлень дітей з теми уроку, що доповнюються, уточнюються, виправляються, поглиблюються. 2. Повідомлення учням теми і завдань уроку.. 3. Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. 4. Осмислення учнями знань (найважливіших зв'язків і відношень між предметами і явищами). Для цього доцільно використати різні дидактичні засоби, підручники, доступні для учнів завдання і запитання, на які в підручнику прямих відповідей немає, але матеріал для виконання їх є. 5. Узагальнення і систематизація знань. На цьому етапі проводяться більш широкі узагальнення, засвоєні на уроці поняття зводяться в єдину систему. Здійснюються узагальнення засобом бесіди, самостійної роботи учнів з підручником, складання систематизуючих схем, таблиць. 6. Підсумки уроку. 7. Завдання додому.
Уроки узагальнення і систематизації знань проводяться після вивчення основних розділів програми. На уроках цього типу закріплюються знання про об'єкти, явища або процеси, узагальнюються окремі факти і формуються відповідні поняття, розкриваються причинно-наслідкові зв'язки. Структура уроку: 1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. 2. Повторення й узагальнення окремих фактів, явищ, процесів, групування їх за окремими ознаками, виявлення в них доступних внутрішніх сутностей, розкриття причин-но-наслідкових зв'язків. 3. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу, приведення їх у відповідну систему... 4. Підсумки уроку і завдання додому.
Уроки узагальнення і систематизації спостережень бажано проводити в період фактичного закінчення в природі тієї чи іншої пори року в певній місцевості.
2. Форми організації навчання природознавству.
Форма навчання – це організація учбово-пізнавальної діяльності що вчаться, відповідна різним умовам в її проведеннях (у класі, природі і т. ), використовувана вчителем в процесі виховуючого навчання. У зв'язку з особливостями змісту курсу природознавства, завданнями, що вирішуються учбово-виховному процесі, розрізняють наступні організаційні форми вивчення природи молодшими школярами: урок, екскурсію, позаурочну домашньою і позакласну роботові. Для кожної з форм характерні певна організуюча і повчальна, головна форма організації навчання в сучасній радянській школі – урок. На уроках природознавства вирішуються завдання виховання і всестороннього розвитку особи молодших школярів на уроках вчитель використовує словесні, наочні, практичні методи навчання, різноманітні наочні засоби. На екскурсії учні спостерігають навколишню природу, знайомляться насилу людей в різній часи роки. Найчастіше основна мета екскурсії – формування уявлень про предмети і явища природи в реальній обстановці. Екскурсії також можуть проводитися в процесі теми, що вивчається, для уточнення знань школярів про предмети природи, процеси і явища і їх взаємозв'язків.
Декілька інший зв'язок існує між уроками і неурочні роботами, які є обов'язковими для всіх учнів, але виконуються по індивідуальних або групових завданнях в природі, куточку живій природі або на учбово-досвідченій ділянці. Позаурочні роботи – це такі види учбових діяльності учнів, які не укладаються в рамки уроку, але провидіння їх необхідно у зв'язку з освоєнням шкільної програми по початковому природознавству. До них відноситься фенологічні спостереження в природі, спостереження за сезонною працею людей, вирощування рослин на учбово-досвідченим ділянці, літні завдання. Серед організаційних форм навчання природознавства особливе місце займає позакласне робота. Вона є необов'язковою для всіх учнів об'єднує тих, хто цікавиться предметом, хоче глибше і більше знати про природу, брати участь в різних заходах, пов'язаних з її вивченням позакласна робота після природознавства включає індивідуальні, групові і масові види занять
