- •Якісні реакції мономерів
- •Реакція з 4-хлорімін-2, 6-дихлорхіноном
- •Реакція з реактивом Мілона
- •Реакція з азотистою кислотою (Реакція Лібермана)
- •Виявлення резорцину
- •Реакція з пірокатехіном
- •Реакція диазотованим бензидином
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Утворення індиго
- •Виявлення багатоосновних кислот
- •Виявлення карбонових кислот
- •Виявлення фталевої кислоти
- •Реакція з фенолом
- •Реакція з церійамонійнітратом
- •Реакція з ваніліном
- •Виявлення метанолу
- •Окислювання метанолу до формальдегіду
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Виявлення пронанолу і бутанолу
- •Реакція з о-нітробензальдегідом
- •Реакція з п-диметиламінобензальдегідом
- •Виявлення фурфурилового спирту
- •Реакція з трихлоридом сурми
- •Реакції приєднання. Приєднання брому
- •Якісні реакції полімерів
- •Поводження полімерів при внесенні в полум'я пальника
- •Реакція з фуксином
- •Реакція Лібермана - Шторха - Моравського
- •Поліакриламід
- •Реакція Мано
- •Полівініловий спирт
- •Реакція з йодом
- •Карбоксиметилцелюлоза
- •Якісні реакції
- •Реакція з піридином
- •Проба з хлороцтовими кислотами
- •Якісні реакції
- •Реакція піролізату з n-димстиламінобензальдегідом
- •Виявлення кислот і діамінів у продуктах гідролізу полімеру
- •Поліуретани
- •Якісні реакції
- •Реакція з нітритом натрію
- •Поліакрилонітрил
- •Піроліз у розплавленій сірці
- •Піроліз із сульфатом закисного заліза
- •Реакція з лугом
- •Полімери на основі фенолів Фенолоальдегідні полімери
- •Якісні реакції
- •Реакція з фтальовим ангідридом
- •Розпізнавання новолаку й резолу
- •Епоксидні полімери
- •Якісні реакції
- •Утворення ацетальдегіду
- •Реакція з n-фенилендіаміном
- •Реакція Фукрі
- •Реакція з фільтрувальним папером
Карбоксиметилцелюлоза
При взаємодії карбоксиметилцелюлози з лужним розчином фуксину зразок розчиняється, забарвлюючи розчин у рожевий колір.
ПОЛІМЕРИ, ЩО МІСТЯТЬ ГАЛОГЕНИ
Полімери, що містять галогени, діляться на ті, що містять тільки хлор, бром або фтор, по два або три види галогенів, а часто й інші функціональні групи. Найбільш численними сьогодні є ті, що містять хлор, а найменш - полімери, які містять бром.
Якісні реакції
Полімери, що містять галоген, можна виявити за характерними реакціями на галогени, за реакцією з фуксином та пробою Лібермана – Шторха - Моравського, а також іншими методами, описаними нижче.
Реакція з піридином
Виконання аналізу. Варіант 1. До 0,1%-ного розчину полімеру в піридинідодають 0,5 мл насиченого метанольного розчину NaОН або КОН.
Варіант 2. Розчин полімеру в піридині нагрівають до слабкого кипіння і додають розчин КОН. Забарвлення, що виникає при реакції, подані в табл. 6(див.додаток).
Проба з хлороцтовими кислотами
Виконання аналізу. У пробірці нагрівають слабким полум'ям пальникастільки монохлороцтової або дихлороцтової кислоти, щоб розплаву було близько5 мл; у розплав вносять на кінчику шпателя тонко здрібнену пробу полімеру і суміш нагрівають слабким полум'ям при енергійному струшуванні. Якщо через 2 хв не з'явиться забарвлення, реакція вважається негативною. Забарвлення, що виникають при реакції, подані в табл. 7 (див.додаток).
ПОЛІМЕРИ, ЩО МІСТЯТЬ АЗОТ
До полімерів, що містять азот, належать поліаміди, полііміди, поліуретани, поліакрилонітрил і сополімери акрилонітрилу, бутадієн-метилвінілпіридиновий каучук, аміноальдегідні смоли, нітроцеллюлоза та ін.
Якісні реакції
Поліаміди виявляють за реакцією з фуксином, пробою Лібермана - Шторха -Моравського і за іншими реакціями, описаними нижче.
Реакція піролізату з n-димстиламінобензальдегідом
Виконання аналізу. У пробірку поміщають 0,1 - 0,2 г зразка і закривають шматочком вати. Нагрівають пробірку на невеличкому полум'ї. Після того як розкладання закінчиться, пробірку охолоджують і переносять вату в пробірку з 1%-ним метанольним розчином n-диметиламінобензальдегіду, підкисленим однією краплею концентрованої хлористоводневої кислоти. Якщо зразок є поліамідом, то з'являється червоне забарвлення, яке є стабільним, окрім випадків, коли поліамід містить кислотні компоненти з довгими ланцюгами.
Виявлення кислот і діамінів у продуктах гідролізу полімеру
Виконання аналізу. Зразок поміщають у круглодонну колбу, доливають 10-кратну кількість хлористоводневої кислоти (ρ=1,19 г/см3) і, з'єднавши колбу зі зворотним холодильником, нагрівають на піщаній (або водяній) бані при кипінні 10-12 год. Після завершення гідролізу темну рідину кип'ятять декілька хвилин зактивованим вугіллям, фільтрують, прохолоджують і екстрагують кислотуефіром. Після перекристалізації з води кислоту ідентифікують за температурою плавлення, числом нейтралізації і за допомогою якісних реакцій. Хлористоводневий розчин, що залишився після екстрагування, випарюють на паровій бані, залишок розчиняють у гарячому спирті, при наступному охолодженні виділяються гідрохлориди або амінокислоти, які ідентифікують затемпературою плавлення й утриманням хлору.
