- •Якісні реакції мономерів
- •Реакція з 4-хлорімін-2, 6-дихлорхіноном
- •Реакція з реактивом Мілона
- •Реакція з азотистою кислотою (Реакція Лібермана)
- •Виявлення резорцину
- •Реакція з пірокатехіном
- •Реакція диазотованим бензидином
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Утворення індиго
- •Виявлення багатоосновних кислот
- •Виявлення карбонових кислот
- •Виявлення фталевої кислоти
- •Реакція з фенолом
- •Реакція з церійамонійнітратом
- •Реакція з ваніліном
- •Виявлення метанолу
- •Окислювання метанолу до формальдегіду
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Виявлення пронанолу і бутанолу
- •Реакція з о-нітробензальдегідом
- •Реакція з п-диметиламінобензальдегідом
- •Виявлення фурфурилового спирту
- •Реакція з трихлоридом сурми
- •Реакції приєднання. Приєднання брому
- •Якісні реакції полімерів
- •Поводження полімерів при внесенні в полум'я пальника
- •Реакція з фуксином
- •Реакція Лібермана - Шторха - Моравського
- •Поліакриламід
- •Реакція Мано
- •Полівініловий спирт
- •Реакція з йодом
- •Карбоксиметилцелюлоза
- •Якісні реакції
- •Реакція з піридином
- •Проба з хлороцтовими кислотами
- •Якісні реакції
- •Реакція піролізату з n-димстиламінобензальдегідом
- •Виявлення кислот і діамінів у продуктах гідролізу полімеру
- •Поліуретани
- •Якісні реакції
- •Реакція з нітритом натрію
- •Поліакрилонітрил
- •Піроліз у розплавленій сірці
- •Піроліз із сульфатом закисного заліза
- •Реакція з лугом
- •Полімери на основі фенолів Фенолоальдегідні полімери
- •Якісні реакції
- •Реакція з фтальовим ангідридом
- •Розпізнавання новолаку й резолу
- •Епоксидні полімери
- •Якісні реакції
- •Утворення ацетальдегіду
- •Реакція з n-фенилендіаміном
- •Реакція Фукрі
- •Реакція з фільтрувальним папером
Виявлення карбонових кислот
Кислоти виявляють у розчинах, отриманих після омилення полімеру спиртовим розчином гідроокису калію або при гідролізі мінеральною кислотою.
Виявлення одноосновних кислот
Виявлення оцтової кислоти
Оцтову кислоту виявляють за утворенням індиго, за реакцією з хлоридом заліза або за утворенням амілацетату.
Утворення індиго
При сухій перегонці ацетату кальцію утвориться ацетон, що при дії на лужний розчин о-нітробензальдегіду утворить індиго:
Виконання аналізу. Досліджуваний розчин змішують у пробірці з тугоплавкого скла з карбонатом кальцію і випарюють до сухого. Пробірку накривають смужкою фільтрувального паперу, змоченого свіжоприготовленим насиченим розчином о-нітробензальдегіду в 2н. розчині гідроокису натрію. Пробірку поступово нагрівають. Ацетон, що утворився, випаровувається й зафарблює жовтий папір у синій або синьо-зелений колір.
Утворення ацетату заліза
Утворення амілацетату
Виконання аналізу.Пробу нагрівають з невеликою кількістю n-толуол- сульфокислоти і краплею амілового спирту. З'являється характерний запах амілацетату, запах посилюється яри виливанні проби у воду.
Виявлення масляної кислоти
Масляну кислоту виявляють за запахом навіть при розведенні 1:12500 і заутворенням ацетооцтової кислоти.
Утворення ацетооцтової кислоти і виявлення її за кольоровою реакцією з нітропрусидом натрію
Реактиви: перекис водню (0,01%-ний розчин); сульфат амонію-заліза(ІІ) (розчиняють 5 г сульфату амонію-заліза(ІІ) у 10 мл 10%-ного розчину сірчаноїкислоти і розбавляють водою до 100 мл); гідроокис натрію (10%-ний розчин); нітропрусид натрію (5%-ний свіжоприготовлений розчин).
Виконання аналізу. До проби добавляють трохи води, 0,01%-ний розчинН2О2 і на кожні 0,01 г масляної кислоти 1 мл розчину сульфату амонію-заліза (ІІ).Пробу нагрівають на водяній бані 5 хв до 70 °С, додають шість крапель розчинугідроокису натрію і три краплі свіжоприготовленого 5%-ного розчинунітропрусиду натрію. Після перемішування розчин підкислюють оцтовоюкислотою. Залежно від вмісту масляної кислоти з'являється забарвлення відрожевого до інтенсивно-червоного.
Виявлення багатоосновних кислот
Дикарбонові кислоти утворюють барвники типу флуоресцеїну при нагріванні з резорцином у присутності концентрованої сірчаної кислоти.
Виконання аналізу. У тигелі випаровують до сухого 1 мл досліджуваного розчину, добавляють трохи резорцину, декілька крапель сірчаної кислоти(ρ=1,84 г/см3) і нагрівають суміш 5 хв при температурі 130°С на пальнику зазбестовою сіткою. Потім тигель занурюють у стакан з водою. Розчин підлужнюють гідроокисом натрію. У присутності дикарбонових кислот виникає флуоресценція. Необхідно проводити контрольний дослід. Забарвлення флуоресценції (табл.1), виникає при дослідженні деяких дикарбонових кислот.
