- •Якісні реакції мономерів
- •Реакція з 4-хлорімін-2, 6-дихлорхіноном
- •Реакція з реактивом Мілона
- •Реакція з азотистою кислотою (Реакція Лібермана)
- •Виявлення резорцину
- •Реакція з пірокатехіном
- •Реакція диазотованим бензидином
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Утворення індиго
- •Виявлення багатоосновних кислот
- •Виявлення карбонових кислот
- •Виявлення фталевої кислоти
- •Реакція з фенолом
- •Реакція з церійамонійнітратом
- •Реакція з ваніліном
- •Виявлення метанолу
- •Окислювання метанолу до формальдегіду
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Виявлення пронанолу і бутанолу
- •Реакція з о-нітробензальдегідом
- •Реакція з п-диметиламінобензальдегідом
- •Виявлення фурфурилового спирту
- •Реакція з трихлоридом сурми
- •Реакції приєднання. Приєднання брому
- •Якісні реакції полімерів
- •Поводження полімерів при внесенні в полум'я пальника
- •Реакція з фуксином
- •Реакція Лібермана - Шторха - Моравського
- •Поліакриламід
- •Реакція Мано
- •Полівініловий спирт
- •Реакція з йодом
- •Карбоксиметилцелюлоза
- •Якісні реакції
- •Реакція з піридином
- •Проба з хлороцтовими кислотами
- •Якісні реакції
- •Реакція піролізату з n-димстиламінобензальдегідом
- •Виявлення кислот і діамінів у продуктах гідролізу полімеру
- •Поліуретани
- •Якісні реакції
- •Реакція з нітритом натрію
- •Поліакрилонітрил
- •Піроліз у розплавленій сірці
- •Піроліз із сульфатом закисного заліза
- •Реакція з лугом
- •Полімери на основі фенолів Фенолоальдегідні полімери
- •Якісні реакції
- •Реакція з фтальовим ангідридом
- •Розпізнавання новолаку й резолу
- •Епоксидні полімери
- •Якісні реакції
- •Утворення ацетальдегіду
- •Реакція з n-фенилендіаміном
- •Реакція Фукрі
- •Реакція з фільтрувальним папером
Реакція з церійамонійнітратом
Реактиви. Церійамонійнітрат (40 г розчиняють у 100 мл 2Н НNO3). Виконання аналізу. Розбавляють 1 мл реактиву у 2 мл води або діоксану і додають декілька крапель досліджуваного розчину. Розчин забарвлюється в червоний колір. Проведенню реакції заважають аліфатичні основи, феноли й ароматичні аміни.
Реакція з ваніліном
Виконання аналізу. Розчиняють 1 г ваніліну в 200 мл сірчаної кислоти (ρ=1,84 г/см3) і змішують 2 мл цього розчину з 1 мл досліджуваного розчину. Забарвлення отриманих розчинів подано у табл. 2.
Спирт |
Забарвлення |
Метанол |
Жовте, що переходить при стоянні в рожеве. |
Етанол |
Синьо-зелене і яскраво-зелене, що блідне при стоянні. |
н-Пропанол |
Жовте, що темніє при додаванні перших крапель води і при додаванні не менше 15 крапель переходить у пурпурно-червоне. |
Ізопропанол |
Жовте, що темніє від перших крапель води і змінюється після додавання близько 20 крапель у темне синьо - фіолетове. |
Ізобутанол |
Жовте, що поступово переходить після додавання води в червоно-фіолетове |
Трет-Бутанол |
Жовтогаряче, що переходить після додавання води в темне червоно-фіолетове. |
Виявлення метанолу
Метанол виявляють за вищеописаними реакціями і за окислюванням до формальдегіду.
Окислювання метанолу до формальдегіду
Метанол окислюється перманганатом калію до формальдегіду:
5СН3ОН + 2КМnO4+ЗН2SO4 → 5СН20Н+2МnSO4+8Н20+К2SO4
Формальдегід визначають за реакціями із фуксиносірчистою або хромотропною кислотами.
Реактиви. Сірчана кислота (25%-ний розчин), перманганат калію (2%-ний розчин), сульфіт натрію (5%-ний розчин), фуксиносірчиста та хромотропна кислоти.
Реакція з фуксиносірчистою кислотою
Виконання аналізу. До досліджуваного розчину додають 1 мл розчину сірчаної кислоти і 0,5 мл розчину перманганату калію, суміш збовтують і лишають на 5 хв, потім додають по краплях розчин сульфіту натрію до знебарвлення розчину. У безбарвний розчин додають 1 мл фуксиносірчистої кислоти і збовтують. У присутності формальдегіду, що утворився з метанолу, з'являється фіолетове або бузкове забарвлення.
Реакція з хромотропною кислотою
Метанол окислюють перманганатом калію до формальдегіду, далі діють так само, як при виявленні формальдегіду хромотропною кислотою. У присутності формальдегіду розчин забарвлюється в синьо-фіолетовий колір.
Виявлення етанолу
Етанол виявляють за вищеописаними реакціями для одноатомних спиртів і за утворенням йодоформу.
Утворення йодоформу
Реактиви. Гідроокис калію (1н. розчин); розчин йоду (розчиняють 3,27 г йоду і 1,65 г йодиду калію в 100 мл води).
Виконання аналізу. До досліджуваного розчину добавляють 5-10 мл розчину гідроокису калію, 10 мл розчину йоду і нагрівають до 50°С. Через кілька хвилин випадає жовтий кристалічний осад йодоформу, який легко розпізнається за характерним запахом (температура плавлення 120° С).
Виявлення ізопропанолу
Ізопропанол виявляють за вищеописаними реакціями для одноатомних спиртів або зм-нітробензальдегідом.
Реакція і м-нітробензольдегідом
Реактиви. м-Нітробензальдегід (розчиняють 0,2 г м-нітробензальдегіду в 10 мл концентрованої сірчаної кислоти)
Виконання аналізу. Досліджуваний розчин змішують з 2 мл етанолу, додають 10 мл розчину м–нітробензальдегіду і ставлять на 1 хв у гарячу водяну баню У присутності ізопропанолу спочатку з'являється карміново-червоне кільце, а потім при стоянні поступово забарвлюється весь прошарок сірчаної кислоти.
