Поліуретани

Поліуретани із сітчастою структурою утворюються при конденсації диізоціанатів зі сполуками, що мають більше двох гідроксильних груп. Велике промислове значення мають лінійні поліуретани, отримані з гексаметилендиізоціанату і 1,4-бутандіолу. Крім гексаметилендиізоціанату широко використовують ароматичні диізоціанати (толуілендиізоціанат, 4,4'-дифенилметандиізоціанат, 1,5-нафтилендиізоціанат). Їх застосовують у сполученні зі складними поліефірами, синтезованими з двоосновних кислот, гліколей і триатомних спиртів. З кислот застосовують адипінову, фтальову, себацинову, бурштинову і щавлеву. Зі спиртів застосовують етилен-, диетилен-, пропилен- і бутиленгліколі, гліцерин, 1,2,5-гексантриол і 1,2,4-бутантриол.

Поліуретани розчиняються у фенолах, концентрованих розчинах лугів, у 60%-ній сірчаній кислоті, у концентрованій мурашиній кислоті при кімнатній температурі, але, на відміну від поліамідів, вони нерозчинні в концентрованій хлористо водневій кислоті.

Якісні реакції

Поліуретани виявляють за реакціями з фуксином, пробою Лібермана -Шторха - Моравського і реакціями, описаними нижче.

Реакція з п-диметиламінобензальдегідом

Виконання аналізу. Зразок розчиняють у 5-10 мл льодяної оцтової кислоти при 18-20 °С і додають близько 0,1г n-диметиламінобензальдегіду. Через 20-30 хв у присутності поліуретану з'являється інтенсивне жовте забарвлення.

Якщо зразок важко розчиняється в льодяній оцтовій кислоті, то це роблять при нагріванні, потім охолоджують розчин і додають n-диметиламіно-бензальдегід.

Реакція з нітритом натрію

Виконання аналізу. Близько 0,1 г зразка поміщають у пробірку, у якій вставлена в корковій пробці скляна трубка з зовнішнім діаметром приблизно 4 мм, зігнута під прямим кутом. Пробірку обережно нагрівають при легкому струшуванні в блакитній частині полум'я пальника. Як тільки пари, що утворяться при піролізі, почнуть виходити з відкритого кінця скляної трубки, цей кінець опускають у пробірку з 5 мл ацетону так, щоб він знаходився нижчеповерхні рідини. Якщо леткі продукти утворять в ацетоні каламуть, розкладання припиняють і старанно струшують розчин. До розчину додають 1 мл 10%-ногорозчину нітриту натрію. Якщо зразок являє собою поліуретан, отриманий на основі ароматичних диізоціанатів, то відразу з'являється червонясто-коричневезабарвлення.

Поліакрилонітрил

Поліакрилонітрил і сополімери акрилонітрилу виявляють реакціями, описаними нижче.

Піроліз у розплавленій сірці

При нагріванні сполук, що містять нітрили (а також сполук з група­ми

>С=N-), з розплавленою сіркою утворюється тіоціанова кислота. Останню можна виявити пробою - фільтрувальним папером, змоченим підкисленим розчином солі заліза (III).

Виконання аналізу. Невеличкий зразок змішують у пробірці з декількома сотими грама сірки. Пробірку, закріплену в азбестовій пластинці, накривають кружком фільтрувального паперу, змоченим концентрованим підкисленим розчином хлориду заліза (III). Нагрівають пробірку, починаючи зверху, а потім сильно прогрівають дно. На позитивну реакцію вказує поява більш-менш інтенсивно пофарбованої червоної плями.