- •Якісні реакції мономерів
- •Реакція з 4-хлорімін-2, 6-дихлорхіноном
- •Реакція з реактивом Мілона
- •Реакція з азотистою кислотою (Реакція Лібермана)
- •Виявлення резорцину
- •Реакція з пірокатехіном
- •Реакція диазотованим бензидином
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Утворення індиго
- •Виявлення багатоосновних кислот
- •Виявлення карбонових кислот
- •Виявлення фталевої кислоти
- •Реакція з фенолом
- •Реакція з церійамонійнітратом
- •Реакція з ваніліном
- •Виявлення метанолу
- •Окислювання метанолу до формальдегіду
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Виявлення пронанолу і бутанолу
- •Реакція з о-нітробензальдегідом
- •Реакція з п-диметиламінобензальдегідом
- •Виявлення фурфурилового спирту
- •Реакція з трихлоридом сурми
- •Реакції приєднання. Приєднання брому
- •Якісні реакції полімерів
- •Поводження полімерів при внесенні в полум'я пальника
- •Реакція з фуксином
- •Реакція Лібермана - Шторха - Моравського
- •Поліакриламід
- •Реакція Мано
- •Полівініловий спирт
- •Реакція з йодом
- •Карбоксиметилцелюлоза
- •Якісні реакції
- •Реакція з піридином
- •Проба з хлороцтовими кислотами
- •Якісні реакції
- •Реакція піролізату з n-димстиламінобензальдегідом
- •Виявлення кислот і діамінів у продуктах гідролізу полімеру
- •Поліуретани
- •Якісні реакції
- •Реакція з нітритом натрію
- •Поліакрилонітрил
- •Піроліз у розплавленій сірці
- •Піроліз із сульфатом закисного заліза
- •Реакція з лугом
- •Полімери на основі фенолів Фенолоальдегідні полімери
- •Якісні реакції
- •Реакція з фтальовим ангідридом
- •Розпізнавання новолаку й резолу
- •Епоксидні полімери
- •Якісні реакції
- •Утворення ацетальдегіду
- •Реакція з n-фенилендіаміном
- •Реакція Фукрі
- •Реакція з фільтрувальним папером
Виявлення резорцину
Резорцин виявляють за реакціями з пірокатехіном і диазотованим бензидином.
Реакція з пірокатехіном
Виконання аналізу. До розчину, що досліджують, додають трохи твердого пірокатехіну, струшують і розбавляють водою. Додають 1%-ий розчин гідроокису натрію, суміш ще раз збовтують і лишають на певний час стояти. Поява рожевого або фіолетово-червоного забарвлення у верхній частині розчину вказує на наявність резорцину.
Реакція диазотованим бензидином
Реактиви: Диазотований бензидин. Змішують 2 мл розчину бензидину з 2 мл1 %-го розчину нітриту натрію Через 3-5 хв розчин знебарвлюється. Додають 2мл розчину карбаміду для руйнації надлишку нітриту натрію і 14 мл дистильованої води. Реактив готують перед застосуванням.
Виконання аналізу. До досліджуваного розчину добавляють 0,3 мл 2%-го розчину гідроокису натрію і 0.5 мл реактиву. Суміш струшують. У присутності резорцину з'являється червоно-фіолетове забарвлення.
Виявлення аніліну
Анілін виявляють за реакцією з сульфатом міді або з фурфуролом.
Реакція з сульфатом міді
Виконання аналізу. До досліджуваного розчину додають декілька мілілітрів 1%-го розчину роданіду амонію і декілька крапель 10%-го розчину сульфату міді. У присутності аніліну з'являється маслиново-зелений осад.
Реакція з фурфуролом
Виконання аналізу. Розчиняють у льодяній оцтовій кислоті подрібнений зразок полімеру (або до досліджуваного розчину добавляють оцтову кислоту ) і додають дві-три краплі свіжоперегнаного фурфуролу. У присутності аніліну розчин забарвлюється в інтенсивний червоний колір.
ВИЯВЛЕННЯ АЛЬДЕГІДІВ
Виявлення формальдегіду
Формальдегід виявляють за реакціями з хромотропною або фуксиносірчистою кислотами.
Реакція з хромотропною кислотою
При нагріванні формальдегіду з хромотропною кислотою в середовищі концентрованої сірчаної кислоти з'являється фіолетово-рожеве забарвлення Оцтовий, пропіоновий, масляний, ізомасляний, кротоновий і ароматичні альдегіди не дають кольорової реакції із сірчанокислим розчином хромотропної кислоти. Гліцериновий альдегід дає жовте забарвлення. Ацетон не реагує з хромотропною кислотою. Фурфурол у великих концентраціях викликає червонувате забарвлення.
Реактиви: сірчана кислота (d= 1.84 г/см3); хромотропна кислота (1 г кислоти розчиняють у 100 мл дистильованої води).
Виконання аналізу. До досліджуваного розчину додають 2 мл сірчаної кислоти, перемішують, добавляють 0,5 мл розчину хромотропної кислоти і нагрівають протягом 30 хв на киплячій водяній бані. При наявності формальдегіду з'являється яскраве фіолетове забарвлення.
Для виявлення мінімальних кількостей формальдегіду рекомендується випарити досліджуваний розчин до сухого з невеликою кількістю розчину аміаку. При обережному нагріванні гексаметилентетраміну, що утвориться, із концентрованою сірчаною і хромотропною кислотами миттєво відбувається реакція, бо вода, що утримується в концентрованій сірчаній кислоті, викликає гідролітичний розпад гексаметилентетраміну на формальдегід і аміак.