- •Знеболювання.
- •Гемостаз.
- •Трансфузії.
- •Десмургія. Дренування ран і порожнин тіла.
- •Передопераційний пеніод. Підготовка пацієнта до операції.
- •Післяопераційний період. Лікування пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії.
- •Закриті механічні пошкодження.
- •Відкриті механічні пошкодження (рани).
- •Термічні пошкодження. Електротравма.
- •Гостра гнійна інфекція.
- •Гостра специфічна інфекція.
- •Сепсис. Хронічна специфічна інфекція. Паразитарні захворювання.
- •Змертвіння.Виразки. Нориці.
- •Пухлини.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання голови, обличчя, ротової порожнини.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання шиї, дихальних шляхів, стравоходу.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання грудної клітки та органів грудної порожнини.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання живота та органів черевної порожнини.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання прямої кишки.
- •Пошкодження і захворювання сечостатевих органів.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання хребта, тазу.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання кінцівок. Синдром тривалого роздавлювання.
- •Захворювання судин нижніх кінцівок.
- •Еталони відповідей. Профілактика хірургічної інфекції.
- •Знеболювання.
- •Гемостаз.
- •Трансфузії.
- •Десмургія. Дренування ран і порожнин тіла.
- •Передопераційний період. Підготовка пацієнта до операції.
- •Післяопераційний період. Лікування пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії.
- •Закриті механічні пошкодження.
- •Відкриті механічні пошкодження (рани).
- •Термічні пошкодження. Електротравма.
- •Гостра гнійна інфекція.
- •Гостра специфічна інфекція.
- •Сепсис. Хронічна специфічна інфекція. Паразитарні захворювання.
- •Змертвіння. Виразки. Нориці.
- •Пухлини.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання голови, обличчя, ротової порожнини.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання шиї, дихальних шляхів, стравоходу.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання грудної клітки та органів грудної порожнини.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання живота та органів черевної порожнини.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання прямої кишки.
- •Пошкодження і захворювання сечостатевих органів.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання хребта, тазу.
- •Пошкодження і хірургічні захворювання кінцівок. Синдром тривалого роздавлювання.
- •Захворювання судин нижніх кінцівок.
Знеболювання.
31. Наркоз називається потенційованим. Розчин омнопону перед операцією вводиться для обезболення і для потенціювання дії основного анестетика.
32. Наркоз називається потенційованим. НЛА використовується для посилення дії основного анестетика. Препарати для НЛА: 1)нейролептик дроперидол; 2)анальгетик фентаніл.
33. Наркоз називається змішаним . Декілька анестетиків вводяться одночасно з метою зменшення дози кожного з них і уникнення небезпеки передозування без зменшення глибини наркозу.
34. Наркоз називається комбінованим. . Декілька анестетиків вводяться одночасно з метою зменшення дози кожного з них і уникнення небезпеки передозування без зменшення глибини наркозу.
35. Міорелаксанти застосовуються з метою повного м’язового розслаблення. Цього ж ефекту можна досягнути тільки на ІІІ рівні ІІІ стадії інгаляційного наркозу, який дуже близький до передозування і тому є небезпечним.
36. Наркоз проводиться на І рівні ІІІ стадії. На цьому рівні можна виконувати тільки поверхневі операції, які не потребують м’язового розслаблення.
37. Наркоз проводиться на ІІ рівні ІІІ стадії. На цьому рівні можна виконувати порожнисті операції, які не потребують повного м’язового розслаблення.
38. Наркоз проводиться на ІІІ рівні ІІІ стадії. На цьому рівні можна виконувати всі види порожнистих операцій, тому що мається повне м’язове розслаблення. Небезпека ведення наркозу на ІІІ рівні в тому, що він проводиться на межі передозування. Можна різко зменшити дозу основного анестетика, не втративши повного розслаблення скелетної мускулатури, якщо застосувати м’язові релаксанти.
39. Стадія наркозу IV. Це-стадія передозування, можлива смерть пацієнта на операційному столі. Виконувати будь-які операції не можна. Треба негайно припинити наркоз і почати серцево-легеневу реанімацію.
40. У пацієнта стан клінічної смерті внаслідок передозування анестетика. Необхідно негайно припинити наркоз і почати серцево-легеневу реанімацію.
41. Внутрішньовенний наркоз застосували для уникнення стадії збудження. Він називається ввідним наркозом.
42. У пацієнта виник стан клінічної смерті внаслідок пригнічуючої дії анестетика на бульбарні центри. Треба негайно почати серцево-легеневу реанімацію, введення серцевих і дихальних аналептиків.
43. У пацієнта асфіксія коренем язика внаслідок западання нижньої щелепи. Необхідно припинити наркоз, зняти маску, вивести нижню щелепу і для запобігання повторного западання нижньої щелепи ввести повітрявод.
44. Причина блювання в дефекті передопераційної підготовки: вранці перед плановою операцією пацієнтові забороняється їсти і пити, а перед екстреною операцією в шлунок вводять товстий зонд і проводять евакуацію шлункового вмісту за допомогою шприца Жане або електровідсмоктувача. Блювання у непритомного пацієнта може викликати асфіксію блювотними масами (якщо блювотних мас багато) або застійну пневмонію в післяопераційному періоді (якщо блювотних мас небагато). Дії невідкладної допомоги: припинити наркоз, зняти маску, далі діяти за алгоритмом надання невідкладної допомоги при блюванні у непритомного пацієнта.
45. У пацієнта виник анафілактичний шок на анестетик. Причина: постова медсестра перед операцією не виконала пробу на індивідуальну чутливість до новокаїну (кон”юктивальну або внутрішньошкірну). Дії невідкладної допомоги: припинити виконання місцевої анестезії, діяти за алгоритмом надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці.
46. У пацієнта розвинулася рекурарізація (повторна дія міорелаксантів). Пацієнта необхідно перевести на ШВЛ, п/ш ввести 1мл 0,1% р-ну атропіну сульфату (антидот міорелаксантів).
