1.3. Організація залізничних подорожей

Існує стала думка, що будь-яка залізнична подорож (тим більше тривала) втомлює, тому важко уявити, що вона може бути приємною, захоплюючою. Зарубіжні турфірми і оператори вже давно пропонують тури на спеціалізованих туристично-екскурсійних поїздах.

Стандартні залізничні тури можна умовно розділити на 3 категорії:

• одноденні;

• нетривалі (2-3 доби);

• багатоденні (від 5 днів і більше).

Одноденні тури починаються вранці і закінчуються ввечері того ж дня. У дорозі туристи розташовуються за столиками вагонів-ресторанів. По дорозі вони можуть не тільки перекусити, але й подивитися виступи естрадних та циркових артистів. Туристів довозять до певної станції, де для них підготовлена ​​спеціальна програма (це може бути екскурсійна поїздка або пікнік на природі. Пасажирам надається можливість поєднати корисне з приємним (наприклад, потяг «Star Clipper», що функціонує на Східному узбережжі США) [4].

Під час нетривалих турів пасажири проживають в окремих купе. Поїздки традиційно складені з таким розрахунком, щоб вночі, коли всі туристи сплять поїзд рухався. Удень туристи зазвичай зайняті екскурсіями.

Такі тури організовуються в різних країнах. Наприклад, подорож по Африці на поїздах «Класік» та «Едуардіан», пропонуються компанією «Rovos Rail» [5].

Графік руху поїздів, що обслуговують багатоденні тури, відрізняється великою різноманітністю. В залежності від екскурсійної програми і маршруту, туристи часто знаходяться в дорозі і в денний час. Щоб мандрівники не стомилися, турпоїзд повинен йти безупинно не більше півтори доби. Тривалі денні перегони плануються, як правило, в тих випадках, коли по шляху проходження відкриваються цікаві краєвиди і ландшафти. В окремих випадках пропонуються і короткочасні «зелені» стоянки в лісі або горах, на березі моря чи великого озера.

Облаштування та методика оренди туристських поїздів

Туристські поїзди в побуті називають «готелями на колесах». Не зважаючи на розміри, суворо обмежені стандартами залізниці, вагони є комфортабельними. Внутрішньому  дизайну можуть позаздрити багато стаціонарних готелів. У кожному купе, загальна кількість яких у спальних вагонах зазвичай не перевищує чотирьох, проживає не більше двох осіб. Купе обладнуються двома односпальними або одним двоспальним ліжками, кондиціонерами, письмовим столом, телефоном, телевізором. Туалетна і душова кімнати можуть бути на весь вагон або на один - два номери. До складу туристського поїзда також входять декілька вагонів-ресторанів, вагон-салон (використовується як бібліотека, місце для карткових ігор або перемовин, відпочинку), конференц-вагон (він же лекторій, дискотека або відеосалон), а також «дитячий вагон» або «зал рухливих ігор». Туристсько-екскурсійні поїзди призначаються на підставі укладеного договору між туристської фірмою та управлінням залізниці. Призначення поїздів здійснюється після укладання договору і оплати належних платежів.

Туристська фірма домовляється з управлінням (відділенням) дороги про виділення складу на певний термін. Для цього пишуть листа на ім'я начальника пасажирської служби з проханням про виділення такого рухомого складу. На листі він дає згоду і вказує конкретні терміни виділення рухомого складу. Перевезення туристичних поїздів з одного пункту екскурсійного обслуговування в інший, як правило, повинно здійснюватися в нічний час із зупинками тільки для технічних потреб. Хоча може бути і в денний час, якщо запропонована залізнична магістраль не є завантаженою.

У вагонах повинні бути вивішені розклад руху туристичного поїзда, прізвища чергових провідників, начальника поїзда і поїзного електромонтера. Крім того в кожному вагоні повинні бути вивішені: програма обслуговування («Куточок туриста»); прізвища директора туристичного поїзда, інструкторів, лікаря; номер їх вагона і місця; номер вагону-ресторану, в якому харчуються туристи; номер зміни і час харчування [6].

Залізничні подорожі – досить популярний вид відпочинку за кордоном. Найбільш стійкими прихильниками цього виду туризму вважаються німці, британці та швейцарці. Причому, якщо жителі Великобританії та Швейцарії воліють подорожувати своїми країнами, то німці об'їздили всю Європу і навіть дісталися до Росії і Америки. Особливим шиком серед німецьких туристів вважаються паровозні подорожі [7].