Розклад руху поїздів по лінії Антонівка – Зарічне

Прибуття	Стоянка	Відправлення	Роздільні пункти	Відстань	Прибуття	Стоянка	Відправлення
		ПОЇЗД № 6391
-	-	07.05	Антонівка	0 км	18.05	-	-
-	1	-	Пл. 10 км	10 км	-	1	-
07.47	2	07.49	Володимирець	18 км	17.21	2	17.23
-	1	-	Пл. Андруга (Зелене)	26 км	-	1	-
-	1	-	Хиночі	35 км	-	1	-
-	1	-	Пл. Воронки	40 км	-	1	-
-	1	-	Пл. Луко	46 км	-	1	-
08.57	2	08.59	Біле	50 км	16.11	2	16.13
-	1	-	Пл. Млинок	57 км	-	1	-
-	1	-	Борове	61 км	-	1	-
-	1	-	Пл. Перекалля	70 км	-	1	-
-	1	Пл. Тиховиж 1	71 км	-	1	-
-	1	Пл. Тиховиж 2	73 км	-	1	-
09.57	2	09.59	Острівськ	75 км	15.11	2	15.13
-	1	-	Пл. Локниця 1	84 км	-	1	-
-	1	-	Пл. Локниця 2	87 км	-	1	-
-	1	-	Пл. Морочне	94 км	-	1	-
-	1	-	Пл. Парська	98 км	-	1	-
11.07	-	-	Зарічне	106 км	-	-	14.03
							ПОЇЗД № 6392

За вказівкою може бути поданий додатковий потяг (№ 6991/6992), який відходить від Антонівки о 9.45, та від Зарічного о 15.40. По середах, у «базарний день», до поїзда чіпляють два додаткові вагони.

Наприкінці 2011 час відправлення зі ст. Зарічне перенесли на 13:30, щоб узгодити рух із потягами по ст. Антонівка [11].

На перегоні Біле — Млинок є унікальний міст через річку Стир. Це єдиний великий дерев'яний залізничний міст в Україні та найдовший дерев'яний залізничний міст вЄвропі (довжина 153 метри). Він з'єднує два райони — Володимирецький і Зарічненський. Коли Стир навесні розливається, потрапити на протилежний берег можна хіба що через цей залізничний міст.

Побудуваний 1906 року (інші дані — 1908). Опори дерев'яні, їх, здається, не змінювали з часів зведення мосту. Щоразу, коли потяг перетинає міст, його обов'язково зустрічає черговий.

Окрім цього мосту, на вузькоколійці є ще 30 невеликих мостів — усі дерев'яні. Загалом на всьому шляху 83 штучні споруди через річечки, канави та рови [12].

Обслуговують залізницю тепловози ТУ2-062, ТУ2-066 (останній 2002 року передали з Берегового) та ТУ2-097 — з Луцької дитячої залізниці. Є ще тепловоз ТУ7А-0767, який належить шляхово-ремонтній бригаді. Ще два тепловози ТУ7А під номерами 3279 і 3280 списані і розібрані, їхні залишки стоять біля депо.

Вагонне господарство складається переважно з платформ і пасажирських ПВ-51. Є цистерна, яку не використовують, існігоочисник. Колія перебуває в досить непоганому стані, що дозволяє поїздові на окремих ділянках розвивати швидкість до 40 км/год. На станціях використовують електрожезлову сигналізацію з діючими семафорами.

Рейки на перегоні лежать «музейні» — деякі 1902 року випуску.

Вузькоколійна залізниця виконує важливу соціальну роль. Для мешканців віддалених поліських сіл вузькоколійка — чи не єдине сполучення, через відсутність автомобільних дорог у болотистій місцевості. Для поліщуків це практично єдина можливість добратися до Сарн, Рівного чи столиці. Тутешні школярі їздять ним до школ та у Володимирецький колегіум, а студенти — у навчальні заклади по всій Україні. Володимирецький район розташований у 30-кілометровій зоні Рівненської АЕС, тому у випадку надзвичайної ситуації передбачено, що місцевих мешканців евакуйовуватимуть залізницею.

Враховуючи, що це найдовша у Європі діюча вузькоколійка — це важливий туристичний об'єкт. Навесні та влітку залізницею люблять подорожувати іноземці з усього світу: поляки, німці, чехи, голландці, канадці, американці. З 2010 року найдовша в Європі діюча вузькоколійка є центром етно-тур-фесту «Бурштиновий шлях». За перші два роки тут побували понад 16 тисяч туристів. Попри це з року в рік ведуться розмови про закриття вузькоколійки. Залізничні начальники заявляють, що вона завдає збитків на п'ять мільйонів гривень.