2.Роль острозької академії в розвитку вищої освіти в Україні

У діяльності «Острозької академії» як осередку науковців Н. Яковенко виділяє два періоди. Перший пов’язаний з підготовкою до видання «Острозької Біблії». Другий етап з середини 1590-х років пов’язаний із боротьбою навколо церковної унії.

Біблія, звірена за кількома авторитетними списками, зокрема з грецьким із Ватикану і церковнослов’янським, так званим Геннадіївським - з Москви, вийшла в світ 12 серпня 1581 р. «Острозьку Біблію», передмову до якої написав перший ректор Острозької школи-колегії Герасим Смотрицький (р.н. невід. - 1594), надрукував Іван Федоров. На титульному аркуші підкреслювалося, що книга є докладним перекладом з грецької Біблії сімдесяти толковників. Острозьке видання Біблії було передруковано в Москві 1663 р. і було основою для багатьох наступних перевидань. Із поліграфічного боку Біблія є шедевром слов’янського книгодрукування, а текстологічно й донині вважається канонічною.

В Острозі під патронатом К.-В. Острозького тривалий час працювали білоруси, поляки, греки: Кирило Лукаріс, Ян Лятос, Андрій Римша, Симон Пекалід, Никифор Парасхез. Серед відомих українських інтелектуалів того часу в Острозі працювали Герасим і Мелетій Смотрицькі, Клірик Острозький, Василь Суразький (справжнє прізвище Василь Малюшицький), Христофор Філалет, Дем’ян Наливайко та ін.

Робота вчених мала історико-філологічні особливості богословського напряму, тобто була спрямована на виправлення зіпсованих переписувачами місць, текстологічні розшуки й порівняння, переклад із грецької та коментування східнохристиянської патристики. У зв’язку з цим сучасники до острозького наукового осередку прикладали назву «академія», якою в XV-XVI ст. традиційно іменували наукові угрупування чи товариства. Інколи під цим поняттям розуміли - осередок вчених та школу. Остання, імовірно, була започаткована в 1578 р., коли острозька друкарня для потреб дітей 18 червня 1578 р. перевидала «Буквар», уперше надрукований у Львові в 1574 р. Папський нунцій Болоньєті згадує школу під 1583 р., називаючи її «грецькою колегією», а Шимон Пекалід у панегіричній поемі, присвяченій Острозьким (1600), називає «тримовний ліцей» і «тримовна гімназія».

Острозька друкарня, яка працювала від 1578 р. до 1612 р., була втіленням в Україні витвореного у Західній Європі типу видавничого закладу при школі і науково-літературному гуртку книжників. І хоча зв’язок Острозької друкарні із школою не став настільки безпосереднім, як планувалося спочатку, ця друкарня вирізнялася з-поміж інших українських видавничих закладів різноманітністю репертуару. З 29 відомих нині її видань (загальним обсягом 1528,5 аркуша) до літургічних належить лише 8 (обсягом 575 аркушів).

Це дає змогу дослідникам стверджувати, що Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку пізніші дослідники назвали «полемічною літературою». Серед цієї публіцистики увагу привертає: «Ключ царства небесного» Г. Смот- рицького (1587), який упорядкував Василь Суразький-Малюшицький збірник «О єдиной істінной православной віре» (1588), твір Клірика

Острозького «Отпис на лист в Бозі велебного отца Іпатія Володимирського і Берестейського єпископа...» (1598), збірник «Книжниця» (1598), українське видання «Апокрисиса» Христофора Філалета.

Варіант 14

1 рівень

1. Сучасне розуміння поняття культура запропонував –

малиновський

2. Перших відомих майстрів іконопису часів Київської Русі звали

григорій та аліпіч

3 Галицько-Волинський літопис складається з

2 частин

4. Острозька Біблія написана

1581р

5 Видатні памятки каплиці боїмбів збудовані в стилі –

Ренесанс

2 рівень

1. У чому суть етнозахисної функції –

саме культура забезпечує цілісність та самобутність нації, захищає її від руйнівного впливу чужерідних елементів, що мають, як правило, іноземне походження.

2. Просвітителі ІХ ст. брати Кирило та Мифодій приблизно у 848році здійснили так звану "руську місію" в Крим,де знайшли "руські письмена".На їх основі Кирило уклав слов"янське письмо і переклав Євангеліє слов"янською мовою.

3. Назвіть визначні культурні центри часів Галицько-волинського князівства –

м.Володимир, м Галич і може львів(не знаю)

4. Яка мова була офіційною у Великому князівстві Литовському у ХІV столітті?

Староукраїнська

5. Назвіть відомих вам українських художників доби ренесансу

Лаврентій Пухало і ФедорСенькович

3 рівень

1. Мозаїки та фрески давньоруських замків

Давньоруський мозаїчний живопис Х-ХІІ ст. може бути поділ-ленний на два види: високомистецькі мозаїки, підлоги, що фрагментарно збереглися до наших днів у ряді храмів цієї епохи в Києві, Чернігові й інших давньоруських містах Київської Русі, а також у Новгороді Великому, і мозаїчний живопис, що прикрашав стіни, зводи і куполи давньоруських храмів Х-ХІІ ст., ансамблю, що дійшов до нас у вигляді, мозаїк київського Софійського собору (1037—1061—1067років.), фрагментів мозаїк Золотоверхого собору, Михайлівського монастиря в Києві (60-і рр. XI в.), а також, що не дійшли до нас — мозаїк Спаського собору в Чернігові (перша половина XI ст.), мозаїк Успенського собору Києво-Печерської лаври (1073—1078 р.) і Благовіщенського собору в Чернігові (1186 р.).