3 Рівень

1. Українська культура в умовах Великого князівства Литовського:

Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського ознаменувало новий період у розвитку української культури, зокрема освіти і наук. У загальнокультурному відношенні Литва значно поступалася Україні — українська мова стала мовою діловодства, дипломатії, приватного листування на території Великого князівства Литовського. Недержавне становище українського населення пізніше негативно позначилося на розвитку культури. У цей період початкові школи існували в містах, при великих церквах і монастирях і в маєтках деяких магнатів. Навчали дяки-"уставники", яким платили зерном та іншими продуктами. Вчилися або в будинку дяка, або в приміщенні при церкві. Вивчали читання, письмо і церковний спів. Підручниками служили «Часослов» і «Псалтир».

У кінці XV століття в Польщі і Литві починається культурне піднесення. Тут розповсюджуються ідеї гуманізму, вчення Яна Гусата інших діячів Реформації. Через Польщу прогресивні ідеї проникали в Україну, і одночасно польська культура збагачувалася завдяки контактам з українською. Вихідці з України навчалися також в університетах Європи. У документах паризької Сорбонниімена студентів-українців, а також бакалаврів, ліценціатів і магістрів зустрічаються вже з другої половини XIV століття.

Що стосується науки, то в українських землях набули більшого розвитку філософські та політичні погляди. Математичні знання в XIII — XV століття не набули особливого поширення

До XIV — XV ст належить складання безлічі рукописних збірок, що містили справжні і докладні описи Константинополя, Палестини, Західної Європи та інших земель. Найвидатнішою пам'яткою такого роду, що отримав популярність, є «Хождєніє за три моря» тверського купця Афанасія Нікітіна, який здійснив в 1466—1472 рр. подорож Волгою і Каспієм до Персії, а потім до Індії.

Суспільні ідеї, пов'язані з осмисленням місця людини в світі і суспільстві, а також політичні теорії з часу утвердженняхристиянства на Русі в основному укладалися в межі релігійного світогляду. У XIV — початку XV століть Русь, сприйнявши в основному філософсько-богословські течії Візантії, відставала від неї за рівнем філософського мислення, яке в той період і в самій Візантії переживало кризу. На Русі XIV — XV століть було розвинене вчення про неминучість кінця світу і божественного суду над людством. Черезсоціальні потрясіння ці ідеї набували форми реального очікування «другого пришестя» Христа.

2. Львів як центр ренесансної культури.

Львів ХVІ- поч.ХVІІ ст. став центром формування ренесансної української

культури. Збагатившись надбаннями культури італійського та Північного

Ренесансу українські мислителі та митці у філософських, публіцистичних,

літературних творах, витворах мистецтва втілили національні духовні цінності,

національну ідею і духовно підготували, створили ту суспільну атмосферу, в

якій розгорнулась національно-визвольна війна під проводом Богдана

Хмельницького.

З середини 1580-х рр. Львів стає другим потужним культурно- освітнім осередком. Тут високий рівень самоорганізації та ініціативу проявляють організації ремісників, купців та дрібних власників православного віросповідання. Вони зливаються у потужний братський рух, який багато чим спричинив розвиток української культури останньої чверті XVI - першої третини XVII ст.

Братські організації поступово взяли під свою опіку розвиток освіти, друкування і розповсюдження книг. Вони групували навколо шкіл і друкарень освічені та ініціативні сили української інтелігенції, що вийшла з середовища духовенства, української шляхти та міщан.

Варіант 16

1-рівень

1.З-поміж археологічних культур на території україни найбільш багатою на культурні здобуття,багото в чому рівною раннім цивилізаціям стародавнього сходу вчені вважають?

трипільська культура;

2.Найвищого рівня скіфи досягли у:

г)ювелірному мистецтві;

3.Онука Ярослава Мудрого Янка заснувала при Андріївському монастирі в Києві:

першу на Русі школу для дівчат;

4.Першою мурованою культурною спорудою часів київської русі вважають:

софіївський собор

5.Відомий український ректор Болонського університету Юрій Котемак жив і працював у:

б)XV;

2-рівень

1.

а)перун ---3 божество блискавки та грому та покровитель князавської влади;

б)велес ---1 божество покровитель худоби,уособлення багатства та добробуту;

в)стрибок--- 2 божество сонця

г)берегиня ---4 божество домашнього затишку покровитель сімейних відносин

2.Упершій половині XI ст., було засновано найвидатнішу бібліотеку Київської Русі,яка нараховувала понад 900 томів і була на той час найбільшою у світі.За якого князя вона була створена і де вона знаходилась?

Літопис згадує про збірку рукописів Ярослава Мудрого ,яку покладено в основу заснованої ним при Софіївському соборі бібліотеки.

3.Членом якого братства стало запорізьке козацтво?

Київського

4.Назвіть архітектурні ансамблі Львова доби Ренесансу?

Успенська церква,Каплиця трьох святителів,вежа Корнякта.

5.Назвіть центри національного книгодрукування наприкінці XVI поч XVII ст?

Значним центром книгодрукування стала Києво-Печерська лавра, друкарню якої устаткував Єлисей Плетенецький.

3 рівень

1.Культурні здобутки Галицько-Волинського князівства

Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Упродовж багатьох сторіч ці традиції зберігались в архітектурі, образотворчому мистецтві, літописах та історичних творах.У XIII ст. особливого значення набуло заснування нових міст. До найвідоміших, заснованих Д. Галицьким, міст зараховують Холм та Львів.У силу різних культурно-історичних обставин саме збережені пам’ятки Львова є найкращим відображенням містобудування та архітектури Галицько-Волинського князівства. Окрім безслідно втраченого княжого замку, визначальними пам’ятками є найдавніші храми. Центральне місце серед них посідає Миколаївська церква, яку можна визнати фундацією Д. Галицького. у Холмі біля підніжжя Замкової гори церкви св. Миколая. Церква св. Миколая – це, ймовірно, найстарша церква у Львові. До княжого періоду, очевидно, належить заснування П’ятницької церкви, католицької готичної каплиці св. Івана Хрестителя та латинського парохіяльного храму Марії Сніжної на околиці княжого міста.На Волині культурним осередком ще до створення Галицько-Волинського князівства виступало місто Володимир. У середині ХІІ ст. князь Мстислав Ізяславович заклав перший цегляний храм Волині –Успенськийсобор.Поряд з культовою архітектурою у Галицько-Волинському князівстві розвивалось будівництво замків та фортець.Одна з найдавніших – Кременецька фортеця, зведена з вапняка на неприступній горі, досягає 1328 м над рівнем моря . В образотворчому мистецтві східнохристиянська орієнтація української культури визначила домінантну перевагу візантійського напряму. Малярство відігравало провідну роль серед образотворчих видів мистецтва.До літописних повідомлень належать найперше фрески церкви св. ДмитріяСолунського у Володимирі.Станкове малярство XIII–XІV ст. репрезентоване лише іконописом. Поширенню іконопису сприяла вироблена на візантійській основі система декорації храму. Найстарішою пам’яткою іконопису вказаного періоду є ікона «Богородиці Одигітрії» останньої третини XIII ст. з Успенської церкви в с. Дорогобужі. Поширеним у цей час стало й зображення Богородиці-Покрови.Однією з тематичних ліній в іконописанні Галицько-Волинського князівства став образ святих мучеників – Дмитрія, Фрола,Лавра, Бориса та Гліба. Найпопулярнішим образом цієї трагічної й героїчної доби був образ воїна-захисника св. Юрія Змієборця.Найменш відомою сторінкою малярства Галицько-Волинської доби є мініатюра рукописних книг. Серед нечисельних пам’яток виділяють мініатюри Добриловогоєвангелія (1164), Оршанськогоєвангелія та служебника Варлаама Хотинського які доносять високий рівень художньої культури Волині.Скромне місце в культурі цього періоду посідає скульптура. Хоча традиція скульптурної декорації храмів отримала продовження і дальший розвиток. Про це свідчить опис спорудженої за короля Данила церкви св. Іоанна Златоуста в Холмі. Поряд із скульптурою, призначеною переважно для декорації мурованих храмів, розвивалося мистецтво дрібної пластики.