2.Первісні вірування це

.тотенізм, фетишизм, магія.

3.а) живописний твір, виконаний водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці, — це фреска

б) мистецький твір із різнокольорового скла-смальти — це мозаїка

в) живописний твір на релігійну тематику, виконаний темперними фарбами на заґрунтованій дошці, — це ікона

4. Петро Могила.У 1632 році заснував Києво-Могилянську колегію на основі братської і лаврської шкіл.

5.Збруцький ідол.

У 1848р. на річці Збруч різко впав рівень води, над водою з’явився кам’яний капелюх – зображення Святовида: 4 обличчя, 3 яруси(які позначають 3 світи).

ІІІ рівень

1. Скіфський звіриний стиль, приклади

Найяскравішою рисою скіфської культури є звіриний стиль. Техніка творення зооморфних образів різнилася залежно від матеріалу, з якого виготовлялися речі, і їхнього призначення. Більшість золотих виробів використовувалася для оздоблення парадної зброї, одягу, чаш, тобто призначалася для розміщення на площині. Тому зображення тварин витиснено із листового золота. Втілення образів тварин є і в інших матеріалах: бронзі, кістці, залізі, можливо, дереві. Більшість таких виробів демонструють дивовижну єдність форми (функції) речі з образом тварини. Репертуар зображень містить, насамперед, образи хижаків (пантера, лев, рись, барс, орел, вовк, а також дикий кабан). У них простежується бажання посилити функцію речей: додати воїнові та його вірному товаришеві коневі сили, спритності, наснаги до перемоги. Звідси й акцентація уваги на певних органах: велике вирячкувате око, гарячі роздуті ніздрі, вишкірені зуби. Цей прийом вилився в передачу образу через його прикметну рису, тобто в заміну цілого частиною: могутнім дзьобом чи кігтем, лапою чи крилом. Кігті пантери з Келермесу виконано у вигляді стилізованих фігурок пантери у позі калачиком, низку їх розмішено й на хвості. Цей прийом дістав назву "зооморфного перевтілення". Водночас були поширені й образи "мирних" тварин — травоїдних (олень, козел, баран, кінь), а також риб і водоплавних птахів, їхні зображення доволі реалістичні. До посередників відноситься кабан, який вільно рухається з однієї зони в іншу (оскільки має двоїсту природу: він і копитний, і м'ясоїдний (хижак). Сюжетні композиції поширюються з V ст. до н. е. і передають сцени нападу хижаків на травоїдних, шматування. У ролі хижаків нерідко виступають фантастичні крилаті істоти — грифони — з тулубом кошака й орлиною головою на довгій з гребенем шиї. Звіриний стиль доповнюється рослинним, який особливо пишно розквітає у IV ст. до н. е. Настає "золота ера" звіриного стилю, золоті вироби витісняють кістяні й бронзові. У V ст. до н. е. набувають поширення й антропоморфні зображення. Їх представлено як повними, так і частковими фігурами. Усі ці зміни демонструють еллінізацію скіфського мистецтва.

2.Роль Острозької академії

У діяльності «Острозької академії» як осередку науковців Н. Яковенко виділяє два періоди. Перший пов’язаний з підготовкою до видання «Острозької Біблії». Другий етап з середини 1590-х років пов’язаний із боротьбою навколо церковної унії.

Біблія, звірена за кількома авторитетними списками, зокрема з грецьким із Ватикану і церковнослов’янським, так званим Геннадіївським - з Москви, вийшла в світ 12 серпня 1581 р. «Острозьку Біблію», передмову до якої написав перший ректор Острозької школи-колегії Герасим Смотрицький (р.н. невід. - 1594), надрукував Іван Федоров. На титульному аркуші підкреслювалося, що книга є докладним перекладом з грецької Біблії сімдесяти толковників. Острозьке видання Біблії було передруковано в Москві 1663 р. і було основою для багатьох наступних перевидань. Із поліграфічного боку Біблія є шедевром слов’янського книгодрукування, а текстологічно й донині вважається канонічною.

В Острозі під патронатом К.-В. Острозького тривалий час працювали білоруси, поляки, греки: Кирило Лукаріс, Ян Лятос, Андрій Римша, Симон Пекалід, Никифор Парасхез. Серед відомих українських інтелектуалів того часу в Острозі працювали Герасим і Мелетій Смотрицькі, Клірик Острозький, Василь Суразький (справжнє прізвище Василь Малюшицький), Христофор Філалет, Дем’ян Наливайко та ін.

Робота вчених мала історико-філологічні особливості богословського напряму, тобто була спрямована на виправлення зіпсованих переписувачами місць, текстологічні розшуки й порівняння, переклад із грецької та коментування східнохристиянської патристики. У зв’язку з цим сучасники до острозького наукового осередку прикладали назву «академія», якою в XV-XVI ст. традиційно іменували наукові угрупування чи товариства. Інколи під цим поняттям розуміли - осередок вчених та школу. Остання, імовірно, була започаткована в 1578 р., коли острозька друкарня для потреб дітей 18 червня 1578 р. перевидала «Буквар», уперше надрукований у Львові в 1574 р. Папський нунцій Болоньєті згадує школу під 1583 р., називаючи її «грецькою колегією», а Шимон Пекалід у панегіричній поемі, присвяченій Острозьким (1600), називає «тримовний ліцей» і «тримовна гімназія».

Острозька друкарня, яка працювала від 1578 р. до 1612 р., була втіленням в Україні витвореного у Західній Європі типу видавничого закладу при школі і науково-літературному гуртку книжників. І хоча зв’язок Острозької друкарні із школою не став настільки безпосереднім, як планувалося спочатку, ця друкарня вирізнялася з-поміж інших українських видавничих закладів різноманітністю репертуару. З 29 відомих нині її видань (загальним обсягом 1528,5 аркуша) до літургічних належить лише 8 (обсягом 575 аркушів).

Це дає змогу дослідникам стверджувати, що Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку пізніші дослідники назвали «полемічною літературою». Серед цієї публіцистики увагу привертає: «Ключ царства небесного» Г. Смот- рицького (1587), який упорядкував Василь Суразький-Малюшицький збірник «О єдиной істінной православной віре» (1588), твір Клірика

Острозького «Отпис на лист в Бозі велебного отца Іпатія Володимирського і Берестейського єпископа...» (1598), збірник «Книжниця» (1598), українське видання «Апокрисиса» Христофора Філалета.

10) Збручанський Світовид (бл. IX століття) — кам'яна статуя, зображення слов'янського бога Світовида (кам'яний стовп, кумир, ідол, скульптура), знайдений біля села Личківці коло Гусятина в річці Збруч (притока Дністра) в 1848 році. Добрий стан пам'ятки свідчить про те, що її сховали для збереження у водах ріки самі язичники-віруючі, адже на скульптурі нема ніяких слідів пошкодження чи наруги, як це було з багатьма іншими дохристиянськими зображеннями богів та світогляду предків. Збручанський Світовид зберігається в Краківському археологічному музеї. В Кракові, Львові, Києві, Гусятині, Москві є копії статуї натуральної величини; також в Тернополі (обласний краєзнавчий музей Збруцький образ був створений з місцевого вапняку, на поклади якого багаті Медобори, стояв на горі Богит до початку XIII ст. Ідол представляє собою чотирьохгранний стовп висотою 2,67 м, розділений на три рівні-яруси, що відповідають уявленням слов'ян-язичниківпро три світи — небо, землю й потойбіччя.

Варіант 18

І рівень

1.мовою ділових документів литовської держави в хіv-хv ст. була: латина.

2.Володимир Мономах написав «повчання дітям»

3.Відомим меценатом, засновником першої в Україні національної школи на зразок середніх та вищих навчальних закладів Європи був Острозький.

4.Видатний представник українського Відродження М. Петрахевич відомий: художник.

5.В Острозі Іван Федоров надрукував: біблію.

ІІ рівень

1.Ярослав Мудрий започаткував складання першого загальноруського кодексу юридичних норм, який називався «Руська правда»

2.Видатними діячами українського Передвідродження можна вважати: Герасим Смотрицький, Юрій Дрогобич, Павло Русин

3..Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний був випускником:

Острозької академії

4.Професор медицини і астрономії, перший з українських вчених надрукував свою працю"Прогностична оцінка 1483 року".Одним із його учнів був славетний польський астроном Миколай Копернік.Про кого йдеться? Юрій Дрогобич.