2.Розвиток монументального живопису

У Київській Русі візантійський живопис поширився у формі монументальних настінних розписів — мозаїк і фресок. Настінні мозаїки застосовувалися у спорудах Київської Русі з кінця X до початку XII ст. Технологія виготовлення різнокольорової смальти (особливо золотої) була дуже складною і дорогою, а саме мистецтво мозаїки вимагало великого уміння. У Києві мозаїками були оздоблені інтер'єри князівських палаців і культові споруди часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Мозаїками здебільшого прикрашали увігнуті та вигнуті поверхні — апсиди, куполи, склепіння, арки.

Основним видом монументального мистецтва Київської Русі був фресковий живопис. Він значно дешевший, але справляв надзвичайний художній ефект. Фресковий розпис потребував доброго вапняного розчину, потрібного набору фарб, в основному мінеральних, і дуже високої майстерності живописців. Фрески виконувались як по вогкому, так і по сухому тиньку, вони чудово поєднувались з фактурою кам'яних стін і мали надзвичайно багатий колорит. Інтер'єри перших кам'яних давньоруських храмів розписували візантійські майстри, які не тільки слідували канону, але і враховували місцеві традиції та смаки. Монументальними розписами були також оздоблені Успенський собор Печерського монастиря, Михайлівський Золотоверхий собор, церква Спаса на Берестові у Києві. З середини XII ст. у Київському, Чернігівському, Переяслському, Галицькому та Волинському князівствах створюються самобутні художні школи. Фресковий живопис повністю замінює настінні мозаїки. Давньоруські фрескові розписи збереглися до наших днів у сакральних спорудах Києва і Чернігова, Смоленська і Владимира на Клязьмі, Пскова, Новгорода, Старої Ладоги та інших давньоруських містах. Перші мозаїчні зображення та настінні фрескові розписи були виконані у Десятинній церкві Києва, але вони не збереглися. Будівництво і оздоблення Десятинної церкви започаткувало київську архітектурно-будівничу і мистецьку школу. До найвизначніших пам'яток українського і світового монументально-декоративного мистецтва належать мозаїки і фрески Софійського собору у Києві.

Варіант 7

1 рівень

1. Коли відбувається перехід від привласнюючої до відтворювальної культури?

В період зародження цивілізації.

2. Перший католицький храм Львова –

Храм Івана Хрестителя.

3. Засновником Києво-Могилянської колегії

Петро Могила.

4. Автором відомого полемічного твору "Апокризис" –

Х. Філарет.

5. Новий фольклорний жанр - історичні пісні та думи –

ХV ст.

II Рівень

1. У чому полягає раціоналізм думок В. Мономаха в "Повчанні дітей"?

В. Мономах висловлює думки загальнодержавного, політичногоі морального характеру, повчає свої дітей бути розумними правителями, захищати інтереси Русі, боротися з князівськими міжусобицями, самим вчитися і навчати інших.

2. Які стилі були поширені в архітектурі Галицько-Волинського князівства?

Спочатку були поширені візантійські традиції, але їх витіснили романські та готичні.

3. В яких західноєвропейських університетах навчалося найбільше вихідців з українських земель у ХІУ-ХУ століттях?

Українці-русини навчалися у Сорбонні, Болонському, Падуанському, Празькому, Гейдельберзькому та інших університетах.

4. Своєрідність українського Відродження полягає у:

а) Приходить в Україну з запізненням;

б) Україна не мала своєї державності;

в) Територіально розповсюдилось тільки на західних землях України.

5. Які будівлі входять в ансамбль Успенської церкви?

а) Церква;

б) Каплиця трьох святителів;

в) Вежа-дзвіниця.

3 рівень

1. Розвиток книгодрукування в Україні.

Вперше друкована книга в Україні з’явилася у другій половині XVI ст., а до цього книги були рукописні. Переписування книг — це була дуже копітка, виснажлива робота. На одну книгу йшло дуже багато часу: і рік, і більше.

Розвиток друкарської справи в Україні є найкращим підтвердженням благотворного впливу ренесансної культури. У перший період свого існування наприкінці XVI - початку XVII ст. більшість друкарень, що

створювались при братствах, видавали літературу

переважно світського спрямування. Поширення освіти

спричинило великий попит на навчальну і наукову.

Батьком українського друкарства вважають Івана Федорова. Іван Федоров народився близько 1510 рокулітературу. Перші книжки "Октоїх" та "Часословець", надруковані кирилицею, з´явилися в Кракові 1491 p., де були досить значними українська і білоруська громади. Важко переоцінити роль у

становленні книгодрукування в Україні особистості І. Федорова.

У 1576 році Іван Федоров переїжджає до Острога, де на кошти князя Острозького відкриває друкарню, і за чотири роки (з 1578 по 1581) випускає у світ „Азбуку», „Псалтир», „Новий Завіт» (988 сторінок!), „Книжку зібрань речей найпотрібніших коротко вик¬ладених» та „Хронологію»