- •1. Дотримання техніки безпеки під час роботи в інфекційному відділенні. Основи охорони праці та охорона праці в галузі.
- •2. Паратиф а і в. Клініко-епідеміологічні відмінності від черевного тифу. Особливості клінічного перебігу паратифу а і в. Лікування. Догляд за хворими. Профілактика паратифу.
- •1. Оброблення волосяного покриву при педикульозі. Основні протипедикульозні засоби та методи їх використання.
- •1. Основні питання патології інфекційних хвороб. Сучасне вчення про інфекційні хвороби. Поширення інфекційних хвороб.
- •3.Визначення у сечі жовчних пігментів: проба Розіна.
- •1. Правила зберігання вакцин і сироваток. Реакція на введення вакцин.
- •1. Действие токсина
- •1. Принципи організації проведення щеплення. Планові щеплення та щеплення за епідеміологічними показниками. Вакцинація та ревакцинація. Протипоказання щодо щеплень, ускладнення.
- •3.Надання невідкладної медичної допомоги при кишковій кровотечі.
- •4. Клінічна задача № 30.
- •1. Надання невідкладної допомоги: менінгококцемія, інфекційно-токсичний шок.
- •4. Клінічна задача № 181.
- •1. Значення чинника патогенності організму. Значення імунітету та вікової реактивності організму в інфекційному процесі.
- •1. Правила проведення протиботулінічної сиворотки.
- •4. Клінічна задача № 341.
- •1. Міжнародна класифікація інфекційних хвороб. Адаптована до Міжнародних вимог класифікація л.В. Громашевського (ж.І.Возіянова, 2000).
- •1. Проведення шкірно-алергійної проби та оцінювання її результатів.
- •4. Клінічна задача № 7.
- •1. Приклади циклічного й ациклічного перебігу інфекційних хвороб. Зв`язок періодів хвороби з її діагностикою й лікуванням. Поняття про ауто- й суперінфекції.
- •3.Взяття крові з вени хворого для серологічних досліджень.
- •4. Клінічна задача № 13.
- •Заражение плода:
- •Функции печени:
- •Варианты преджелтушного периода:
- •В период реконвалесценции:
- •Специфические показатели:
- •Гепатит в («кузина спиДа»)
- •Специфические показатели:
- •I Желтушная
- •II Без желтушная
- •3. Внешний вид: гиперемия лица, склерит верхней половины туловища (синдром “капюшона”), одутловатость лица, герпес, гиперемия зева.
- •8. Органы дыхания: ринофарингит, бронхит, реже - пневмонии с кровяной мокротой (9-15%).
- •5.Серологический метод — РмА (р.Микроаглютина) - 1:100 и больше, рал (ра лептоспир).
- •Дифференциальная ds Симптомы
3.Взяття крові з вени хворого для серологічних досліджень.
1. |
Підбір необхідного матеріалу та інструментів |
Стерильний шприц 10 мл, голки, стерильні ватні кульки, джгут, 70% спирт, валик під передпліччя обтягнений клейонкою, стерильні пробірки та пеніцилінові флакони з гумовими корками або спеціально передбачені для цього пластикові пробірки, захисні окуляри та рукавички. |
2. |
Заповнення медичної документації |
Оформлять направлення за формою 204/0, позначають номер на направленні на пробірці. |
3. |
Умови взяття матеріалу |
Кров для серологічного дослідження бажано забирати натще або через 6 год після їжі |
4. |
Надання хворому необхідного положення |
Хворий лежить на спині, голова повернута в бік, протилежний руці, з якої беруть кров. Під ліктьовий суглоб підкладають валик. При взятті крові рука має бути максимально розігнута в ліктьовому суглобі. |
5. |
Підготовка медперсоналу |
Надягають маску, захисні окулярі та рукавички |
6. |
Підготовка руки хворого до маніпуляції |
За 1-2 хв до маніпуляції на нижню третину плеча накладають джгут ( на на попередньо накладений рушник ), контролюючи збереження пульсу в місці його визначення. Хворий кілька разів стискає і розтискає кулак. Визначають якість ліктьової вени: глубину її пролягання, калібр, рухомість, наповненість, еластичність. Шкіру ліктьового згину двічі протирають спиртом. |
7. |
Фіксація вени |
Вину вказівним пальцем фіксують до низу по її ходу. |
8. |
Введення голки в вену |
Тримаючи шприц таким чином, щоб вказівний палець підтримував голку ( зріз голки повернутий до гори ), проколюють шкіру біля вени. Паралельно шкірі під гострим кутом проколюють стінку вени. Залежно від якості судини голку у вену можна ввести і одночасно, при цьому спостерігається відчуття потрапляння в порожнину. |
9. |
Взяття крові |
Для дослідження із вени беруть 7 мл крові |
10. |
Завершення пункції |
На місце введення голки накладають ватну кульку,замочену в сприт. Хворий розтискає руку. Джгут знімають. Швидким рухом забирають голку з вени. Руку хворого на 3-5 хв згинають у ліктьовому суглобі, притискаючи залишену кульки зі спиртом до шкіри в місці проколювання |
11. |
Завершення процедури |
Пінцетом знімають голку зі шприца та кладуть у нестерильну ємкість. Обережно ( щоб запобігти гемолізу) переливають кров із шприца в суху стерильну пробірку (без консервантів). Пробірку закривають гумовим корком і ставлять в штатив. |
11. |
Завершення процедури |
Пінцетом знімають голку зі шприца та кладуть у нестерильну ємкість. Обережно ( щоб запобігти гемолізу) переливають кров із шприца в суху стерильну пробірку (без консервантів). Пробірку закривають гумовим корком і ставлять в штатив. |
12. |
Приготування сироватки |
Сироватку відділяють від еритроцитів не пізніше ніж через 3 год після взяття крові: пробірку зі зразком крові ставлять у термостат на 30 хв за температурою 37°C, після чого відокремлюють згусток від стінок пробірки окремою для кожного зразка стерильною пастерівською піпеткою або скляною палечкою та на 1-2 год поміщають у холодильник за температурою 2-4°C. У разі недостатнього відокремлення сироватки проби центрифугують протягом 5 хв зі швидкістю 1500 об/хв. Сироватки переносять у стерильні пеніцилінові флакони з гумовими корками або пластикові пробірки та зберігають у холодильнику за температурою 2-4°C |
