- •1. Дотримання техніки безпеки під час роботи в інфекційному відділенні. Основи охорони праці та охорона праці в галузі.
- •2. Паратиф а і в. Клініко-епідеміологічні відмінності від черевного тифу. Особливості клінічного перебігу паратифу а і в. Лікування. Догляд за хворими. Профілактика паратифу.
- •1. Оброблення волосяного покриву при педикульозі. Основні протипедикульозні засоби та методи їх використання.
- •1. Основні питання патології інфекційних хвороб. Сучасне вчення про інфекційні хвороби. Поширення інфекційних хвороб.
- •3.Визначення у сечі жовчних пігментів: проба Розіна.
- •1. Правила зберігання вакцин і сироваток. Реакція на введення вакцин.
- •1. Действие токсина
- •1. Принципи організації проведення щеплення. Планові щеплення та щеплення за епідеміологічними показниками. Вакцинація та ревакцинація. Протипоказання щодо щеплень, ускладнення.
- •3.Надання невідкладної медичної допомоги при кишковій кровотечі.
- •4. Клінічна задача № 30.
- •1. Надання невідкладної допомоги: менінгококцемія, інфекційно-токсичний шок.
- •4. Клінічна задача № 181.
- •1. Значення чинника патогенності організму. Значення імунітету та вікової реактивності організму в інфекційному процесі.
- •1. Правила проведення протиботулінічної сиворотки.
- •4. Клінічна задача № 341.
- •1. Міжнародна класифікація інфекційних хвороб. Адаптована до Міжнародних вимог класифікація л.В. Громашевського (ж.І.Возіянова, 2000).
- •1. Проведення шкірно-алергійної проби та оцінювання її результатів.
- •4. Клінічна задача № 7.
- •1. Приклади циклічного й ациклічного перебігу інфекційних хвороб. Зв`язок періодів хвороби з її діагностикою й лікуванням. Поняття про ауто- й суперінфекції.
- •3.Взяття крові з вени хворого для серологічних досліджень.
- •4. Клінічна задача № 13.
- •Заражение плода:
- •Функции печени:
- •Варианты преджелтушного периода:
- •В период реконвалесценции:
- •Специфические показатели:
- •Гепатит в («кузина спиДа»)
- •Специфические показатели:
- •I Желтушная
- •II Без желтушная
- •3. Внешний вид: гиперемия лица, склерит верхней половины туловища (синдром “капюшона”), одутловатость лица, герпес, гиперемия зева.
- •8. Органы дыхания: ринофарингит, бронхит, реже - пневмонии с кровяной мокротой (9-15%).
- •5.Серологический метод — РмА (р.Микроаглютина) - 1:100 и больше, рал (ра лептоспир).
- •Дифференциальная ds Симптомы
1. Оброблення волосяного покриву при педикульозі. Основні протипедикульозні засоби та методи їх використання.
При огляді хворого на наявність педикульозу слід пам'ятати, що воші — це переносники важких інфекційних захворювань — висипного та поворотного тифу, тому в разі їх виявлення необхідно негайно провести дезинфекцію. Скупчуються воші в потиличній та скроневій ділянках голови (головні воші), в ділянці лобка (лобкові) та в складках білизни (платяні), а їхні яйця (гниди) — сірувато-білого кольору, видимі неозброєним оком, ніби, приклеєні до волосяного стержня, ближче до коренів волосся.
При проведенні обробки хворих з педикульозом керуються наказом № 410.
У санпропускнику є спеціальна укладка, в яку входять такі предмети: лупа, настільна лампа, бритва, ножиці, машинка для стрижки волосся, густий гребінь, розфасований карбофос, літрова банка для приготування розчину карбофосу, 10 % оцтова кислота, клейонка для вичісування волосся та відро для його спалювання, косинка матер'яна і клейончата, мішок для одягу, окуляри, дві маски, халат і косинка для персоналу.
Перед проведенням санітарної обробки хворого з педикульозом фельдшер зав'язує маску, надягає рукавиці, додатковий халат і косинку. Хворого садять на кушетку, застелену клейонкою, і обробляють волосся голови 0,15 % водно-емульсійним розчином карбофосу. Для приготування розчину необхідної концентрації розводять розфасований карбофос (3 мл 50 % розчину або 5 мл 30 % розчину) в 1 л теплої води. Цей розчин можна використовувати не довше як 8 год. Покривають волосся матер'яною, а зверху — клейончатою косинкою і залишають на 30 хв. Після цього промивають волосся теплою водою, споліскують 10 % оцтовою кислотою і вичісують над клейонкою густим гребінцем протягом 10—15 хв. Вагітним жінкам, дітям до 5 років та особам з пошкодженнями шкіри голови застосування карбофосу протипоказане. В цих випадках користуються 5 % борною маззю, 0,25 % емульсією дикрезилу, 0,5 % розчином метилацетофосу в однакових кількостях з оцтовою кислотою та мильно-порошковою емульсією. Для знищення гнид при обробці волосся цими розчинами необхідно додатково змочити волосся ЗО % оцтовим розчином, підігрітим до температури 27 °С, покрити косинкою на 20 хв., після чого промити теплою водою і вичесати густим гребінцем.
Чоловіків із завошивленим волоссям на голові коротко стрижуть. Машинку для стрижки волосся дезинфікують у розібраному вигляді, зануривши в 70 % етиловий спирт на 15 хв. Якщо є запалення шкіри на голові, волосся стрижуть ножицями. Перед операцією або при завошивленості бритвою виголюють волосся на лобку і в пахвинних ділянках. Бритву дезинфікують протягом 45 хв. у потрійному розчині, потім споліскують водою і висушують. Перед голінням ділянку волосяного покриву змочують теплою мильною піною, залишки якої після гоління видаляють серветкою, а шкіру протирають спиртом. Садна і подряпини припікають 5 % розчином йоду спиртовим.Приміщення і предмети, з якими стикався хворий, обробляють цими ж дезинфікуючими розчинами за допомогою гідропульта. Халат, косинку, маску та одяг хворого складають у мішок і відправляють у дезинфекційну камеру. На титульній сторінці історії хвороби роблять позначку «Р», а хворого через 10 днів повторно оглядають у лікувальному відділенні. Про кожний випадок педикульозу надсилають «Екстрене повідомлення про інфекційне , захворювання» (ф.058-у) в санітарно-епідеміологічну станцію (СЕС) за місцем проживання хворого.
4. Клінічна задача № 163
Екзаменаційний білет № 21
