- •Фізика Методичні вказівки до розв’язування типових задач для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання
- •Луцьк 2011
- •Закон кулона Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Напруженість електричного поля. Принцип суперпозиції електричних полів Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Потенціал електричного поля, різниця потенціалів Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Приклади розв’язування задач
- •Електроємність. Конденсатори Теоретичні відомості
- •Теорема остроградського-гауса Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Постійний електричний струм. Закон ома для однорідної ділянки кола Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Закон ома для повного кола. Закони кірхгофа Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Робота і потужність електричного струму Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Електричний струм в різних середовищах Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Магнітне поле прямолінійного, кільцевого провідників та соленоїда із струмом Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Сила ампера. Сила лоренца Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Електромагнітна індукція. Енергія магнітного поля Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Змінний електричний струм Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Електромагнітні коливання і хвилі Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Додаток
- •1. Основні фізичні константи
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Навчально-методичне видання
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Теорема остроградського-гауса Теоретичні відомості
Потік ліній напруженості неоднорідного електричного поля через поверхню S довільної форми визначається формулою:
.
–
нормальна
складова вектора напруженості електричного
поля.
.
(1)
Формула (1) є теоремою Остроградського-Гауса в інтегральній формі для точкового заряду q, який знаходиться в просторі, обмеженому замкненою поверхнею S.
.
(2)
Вираз (2) – теорема Остроградського-Гауса для системи точкових зарядів.
.
(3)
Формула
(3)
– найбільш загальний вираз теореми
Остроградського-Гауса в інтегральній
формі для
неперервного розподілу заряду густиною
,
який розміщений
в об’ємі V.
Згідно з наведеними міркуваннями, можна зробити висновок, що потік ліній напруженості електричного поля через будь-яку замкнену поверхню визначається повним зарядом, який перебуває в об’ємі, обмеженому даною поверхнею.
Приклади розв’язування задач
Використовуючи теорему Остроградського-Гауса в інтегральній формі, розрахувати електричне поле нескінченно великої плоскої рівномірно зарядженої поверхні, розміщеної у вакуумі. Визначити напруженість електричного поля, якщо поверхнева густина заряду на площині 0,4 мкКл/м2.
Дано: |
Розв’язування: |
|
|
|
|
Визначимо напруженість електричного поля на основі циліндра, який виберемо як поверхню інтегрування. Площа ΔS, яку обмежує поверхня циліндра, буде мати заряд q=σΔS. З обраних умов інтегрування видно, що потік ліній напруженості електричного поля буде відмінний від нуля лише через основи циліндра і, згідно з означенням потоку, він буде рівний
Запишемо теорему Остроградського-Гауса
в нашому випадку
Підставимо
(4) в (5), отримаємо
. З геометричних міркувань та симетрії системи бачимо, що лінії напруженості електричного поля перпендикулярні до зарядженої площини. Напруженість визначатиметься формулою, в якій немає залежності від координати, тобто напруженість буде однакова на різних відстанях від площини. |
|
Обчислення:
Відповідь:
|
|
Задачі
Електричне поле створюється нескінченною площиною з поверхневою густиною заряду 1 мкКл/м2 Визначити потік електричного поля площини через коло радіуса 10 см, яке розміщене паралельно до цієї площини.
У центрі сфери радіусом 20 см знаходиться точковий заряд 10 нКл. Визначити потік вектора напруженості електричного поля через частину поверхні площею 20 см2.
Визначити напруженість та індукцію електричного поля, створеного двома паралельними площинами, які розміщені у вакуумі та заряджені з поверхневими густинами зарядів 6 мкКл/м2 та - 6 мкКл/м2.
Розв’язати попередню задачу, вважаючи, що другий заряд додатній.
Використовуючи теорему Остроградського-Гауса, розрахувати напруженість та індукцію електричного поля, що створюється рівномірно зарядженою сферичною поверхнею. Побудувати графіки залежності напруженості електричного поля від координати E=E(r).
Використовуючи результати попередньої задачі, визначити напруженість електричного поля сфери на відстані 1м від її центра. По поверхні сфери рівномірно розподілений заряд 5 мКл. Радіус сфери 50 см.
Розрахувати напруженість та індукцію електричного поля кулі радіуса а всередині та зовні кулі. Об’ємна густина заряду кулі – ρ. Побудувати графіки залежності напруженості електричного поля від координати E=E(r).
Використовуючи результати попередньої задачі, визначити напруженість електричного поля кулі на відстані 25 см та 1м від її центра. Об’ємна густина заряду 5 мКл/м3. Радіус сфери 50 см.
Розрахувати напруженість та індукцію електричного поля циліндричної поверхні радіуса а. Лінійна густин заряду циліндра – η.
Використовуючи результати попередньої задачі, визначити напруженість електричного поля циліндричної поверхні на відстані 10 см від осі циліндра. Довжина циліндра 20 см, по поверхні рівномірно розподілений заряд 15 мкКл, радіус циліндра 5 см.
Точковий заряд 20 нКл розміщується в центрі непровідної сферичної поверхні радіуса 15 см, на якій рівномірно розподілений заряд -20 нКл. Визначити напруженість електричного поля в точках, які віддалені від центра сфери 20 см і 10 см.
На деякій відстані від нескінченно рівномірно зарядженої площини σ=1,2 нКл/м2 розташована кругла пластина, площина пластини створює з лініями напруженості кут 45°. Визначити потік вектора напруженості через пластину, якщо її радіус 10 см.
Побудувати на одному графіку криві залежності напруженості Е електричного поля від відстані в інтервалі 1<r<5 см через кожні 1см, якщо поле утворене: а) точковим зарядом 33,3 нКл; б) нескінченно довгою зарядженою ниткою лінійною густиною заряду 1,67 мкКл/м.
Знайти силу, яка діє на заряд 2 нКл, якщо цей заряд розміщений: а)на відстані 2 см від зарядженої нитки з лінійною густиною заряду 0,2 мкКл/м; б) у поле зарядженої поверхні поверхневою густиною заряду 20 мкКл/м2; в) на відстані 2см від поверхні зарядженої кулі з радіусом 2 см і поверхневою густиною заряду 20 мкКл/м2.
