- •6.2. Державний освітній стандарт. Навчальний предмет
- •6.3. Нормативні документи, що регламентують зміст освіти
- •6.3.1. Навчальний план
- •Базовий навчальний план загальноосвітнього навчального закладу і ступеня для розумово відсталих дітей
- •Типовий навчальний план початкової (і ступінь) школи для розумово відсталих дітей з навчанням українською мовою
- •Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів (іі ступінь) школи для розумово відсталих дітей з навчанням українською мовою
- •6.3.2. Навчальні програми
- •6.4. Підручники і навчальні посібники
- •6.5.1. Розклад уроків
- •6.5.2. Розклад дзвінків
- •6.5. Організація роботи зі змістом освіти
- •6.5.3. Календарно-тематичний план роботи учителя
- •6.5.4. Поурочний план роботи учителя (конспект уроку)
- •6.6. Документи, що визначають кількісні та якісні показники засвоєння змісту освіти
- •6.6.1. Критерії оцінювання досягнень учнів у оволодінні змістом освіти
- •6.6.2. Журнал класний
- •6.6.3. Табель досягнень у навчанні та відвідування школи учнями
- •7.1. Система принципів спеціальної дидактики
- •7.1.1. Принципи навчання, що регламентують його зміст
- •7.1.2. Принципи, що стосуються діяльності вчителя і методів навчання
- •7.1.3. Принципи, що стосуються контрольно оцінювальних функцій процесу навчання
- •7.1.4. Принципи навчання, що обслуговують його корекційний компонент
- •7.2.Індивідуальний та диференційований підхід як провідний принцип навчання учнів з вадами інтелекту в різних формах організації їхньої освіти
- •7.2.1. Умови реалізації індивідуального підходу
- •7.2.2. Напрями та прийоми реабілітації індивідуального підходу до учнів допоміжної школи
- •1. Врахування різного рівня знань, зон актуального та найближчого розвитку.
- •2. Орієнтація на різний темп роботи та динаміку наростання втоми.
- •3. Врахування індивідуальних особливостей пізнавальних процесів.
- •4. Врахування у навчально-виховному процесі індивідуальних особливостей самооцінки та компенсаторних особистісних можливостей учнів.
- •5. Орієнтація на індивідуальні особливості емоційно-вольової сфери
- •6. Врахування індивідуальних потреб та інтересів дітей.
- •7. Врахування індивідуальних особливостей характеру школяру
- •8.1. Загальна характеристика методів корекц1йного навчання
- •8.2. Словесні методи навчання
- •8.2.1. Усний виклад матеріалу
- •8.2.3. Робота з підручником т а іншими друкованими текстами
- •8.4. Наочні методи навчання
- •8.5. Практичні методи навчання
- •Запитання і завдання.
- •9.1. Урок як основна форма організації навчання розумово відсталих дітей
- •9.1.1. Вимоги до уроку в допоміжній школі
- •9.1.2. Визначеним мети і завдань уроку
- •9.1.3. Особливості структури уроку
- •9.2. Типи уроків у спеціальній корекційній школі
- •9.3. Підготовка вчителя до уроку
- •9.4. Екскурсія як форма організації навчального процесу
- •9.5. Організація навчальної діяльності розумово відсталих учнів для виконання домашніх завдань
- •9.5.1. Загальні умови посилення ефективності занять з самопідготовки
- •9.5.2. Робота педагогів щодо організації самопідготовки розумово відсталих учнів
- •9.5.3. Навчання школярів узагальнених прийомів самостійного виконання домашніх завдань
- •Пам'ятка для роботи над усними завданнями
- •Пам'ятка для виконання завдань з математики
- •Розділ 10. Трудове навчання і виховання розумово відсталих дітей
- •10.1. Мета і завдання трудового навчання
- •10.2. Структура трудового навчання
- •10.3. Трудове виховання
- •10.4. Професійна орієнтація учнів
- •10.5. Корекційно-виховна функція трудового навчання
- •Запитання і завдання.
- •11.2. Основні умови і вимоги до формування соціально-нормативної поведінки у розумово відсталих дітей як принципи виховання
- •11.3. Методи виховання і корекції соціально-нормативної поведінки розумово відсталих дітей
- •11.4. Навчання самоадвокатуванню – актуальний напрям правового виховання розумово відсталих учнів
- •Запитання і завдання.
- •Розділ 12. Естетичне виховання розумово відсталих дітей
- •12.1. Сутність, завдання та функції естетичного виховання у допоміжній школі
- •12.2. Особливості естетичного розвитку учнів допоміжної школи
- •12.3. Шляхи естетичного виховання розумово відсталих школярів у процесі навчання та у позакласшй роботі
- •12.4. Естетика побуту й соціальних стосунків
- •Запитання і завдання.
- •Література
10.4. Професійна орієнтація учнів
Кінцевою метою роботи спеціальної загальноосвітньої школи для розумово відсталих дітей є підготовка учнів до самостійної продуктивної трудової діяльності в умовах звичайних виробничих відносин. Успішність майбутньої трудової діяльності розумово відсталих дітей значною мірою визначається правильною організацією профорієнтаційної роботи, яка розглядається як комплекс психолого-педагогічних і методичних заходів спрямованих на оптимізацію працевлаштування випускників згідно їхніх можливостей, інтересів, здібностей та з урахуванням потреб регіонів у робітничих кадрах.
У системі трудового навчання і виховання розумово відсталих дітей значна увага звертається на вивчення психологічних і психофізіологічних вимог професії до робітника, психологічних особливостей і потенційних можливостей учнів та на врахування їх під час вибору майбутнього профілю навчання. В українській дефектології проблему професійного орієнтування розумово відсталих дітей вивчали К. М. Турчинська, А. А. Корнієнко, В. І. Бондар, та ін..
У спеціальній психолого-педагогічній літературі розроблено зміст профорієнтаційної роботи з учнями на кожному етапі їхньої професійно-трудової підготовки.
На першому етапі (1-3 класи) специфіка цієї роботи пов'язана з формуванням трудових умінь і навичок у кабінеті праці та в позакласній роботі з самообслуговування. Зокрема, в учнів формуються початкові уявлення про професії, про роль праці в житті людини, виховується повага до людей робітничих професій, потреба в дотриманні порядку на робочому місці, у взаємодопомозі. Особлива увага звертається на вивчення поведінки учнів та їхніх дій на уроках праці, під час виконання трудових операцій, а також під час самообслуговування та виконання суспільно корисної праць Досить важливими на цьому етапі профорієнтаційної роботи є спостереження лікаря, які у поєднанні з психолого-педагогічними даними можуть стати вагомими для попереднього визначення майбутнього профілю навчання.
На другому етапі (4-5 класи) продовжується спостереження за учнями, їх знайомлять з різними видами праці, професіями, проводяться тематичні екскурсії на підприємства, зустрічі з робітниками, посилюється увага до виховання інтересу до професій, з яких школа готує майбутніх робітників. Для цього на уроках праці та в позакласний час проводяться бесіди про робітничі професії, тематичні перегляди кінофільмів, телепередач, учні беруть участь в організації виставок дитячих робіт, вечорів і свят, присвячених їхній майбутній професії.
Особлива увага звертається на виховання інтересів і мотивів до поступних розумово відсталим дітям професій. Така робота ефективна, якщо вона проводиться в цікавій, доступній формі, з урахуванням віку учнів, їхніх знань про професії та рівня загальнотрудових умінь і навичок.
На третьому етапі (6-7 класи) особливість профорієнтації полягає в тому, що ця робота проводиться у процесі занять з конкретної спеціальності, коли учні знайомляться з відповідною технікою, технологіями, організацією виробництва. Розповіді вчителя про професію, екскурсії на підприємства, участь учнів в конкретній трудовій діяльності, в процесі якої вони самі стають причетними до широкого кола професій, активно впливають на формування професійних інтересів підлітків. У процесі цієї роботи учні знайомляться з вимогами, які ставляться професією до людини, з особливостями виконання трудових завдань, зі ставленням робітників до роботи, до організації праці, з використанням на виробництві техніки, технологій.
Успішність розвитку професійних інтересів у розумово відсталих дітей визначається:
наявністю в школі матеріально-технічної бази з професійно-трудового навчання і ефективністю використання її для організації гуртків трудового спрямування, дослідних ділянок, суспільно корисної, продуктивної праці, виставок дитячих виробів з метою ознайомлення учнів з виробничими процесами і різними професіями;
особистістю вчителя професійно-трудового навчання, його авторитетом, педагогічною майстерністю, умінням правильно організувати профорієнтаційну роботу;
усвідомленням учнями важливості оволодіння професією як найважливішої умови їхньої майбутньої життєдіяльності;
дотриманням нормування і дисципліни учнів. Ця вимога впливає на формування в учнів переконання в тому, що будь-яка праця вимагає обов'язкового дотримання дисципліни праці, техніки безпеки і санітарної гігієни, оскільки від цього залежать продуктивність праці та її результати;
присутністю у праці дітей елементів творчої та організаторської активності. Там, де ця активність спостерігається, у них пробуджується інтерес до праці, до професії;
використанням змагальності між учнями у індивідуальній, груповій та колективній формах, спеціальна організація змагань на матеріалах трудової діяльності (А. Й. Григор'єв).
На четвертому етапі (8-10 класи) професійно-трудового навчання розширюються і поглиблюються знання, уміння і навички з обраного профілю, розширюється політехнічний світогляд учнів про виробництво умови праці, норми виробітку, права і обов'язки робітника. Важливою складовою профорієнтаційної роботи на цьому етапі є екскурсії на підприємства різних галузей господарства. Вони проводяться з метою закріплення загальних і спеціальних знань, а також для більш близького знайомства учнів з обраною професією, з характером праці за профілем, з перспективами зростання, з можливостями працевлаштування.
Усвідомлений вибір професії і якісне оволодіння нею можливе лише тоді, коли учні мають достатній обсяг знань про неї, професія є доступною згідно пізнавальних можливостей дитини, а при виборі профілю навчання враховуватимуться характерні особливості учня: інтереси, потреби, нахили, здібності, професійні наміри, мотиви вибору, риси характеру, темперамент, стан здоров'я.
У процесі виховної роботи з трудового навчання важливу роль відіграють кабінети професійної орієнтації, які у багатьох допоміжних школах стали важливою ланкою профорієнтації, своєрідним центром методичної роботи вчителів професійно-трудового навчання.
У кабінеті профорієнтації розміщуються стенди, на яких подаються відомості про професії, про основні виробництва регіону, про вимоги до робітничих професій та методичні поради дітям і батькам з таких напрямів, як професійна освіта, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.
