Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Siniov_korektsiyna_psikhopedagogika(1).docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
384 Кб
Скачать
☆

12.2. Особливості естетичного розвитку учнів допоміжної школи

Поняття "естетичне виховання" щодо розумово відсталих дітей передбачає не всебічний естетичний розвиток, а лише його певний рівень, що максимально відповідає індивідуальним потенціям учнів, адже при інтелектуальних порушеннях повноцінно пізнавати дійсність та мистецтво, а також практично вправлятися з галузі мистецтва, безумовно, перешкоджають недоліки психофізичного розвитку. Г. М. Дульнєв, характеризуючи рівень естетичного розвитку учнів допоміжної школа доходить такого висновку: "Розумово відсталі учні-підлітки не виявляють певного глибокого, адекватно емоційного ставлення до музики, живопису, поезії. Вірогідно, як пізнавальні інтереси, так і естетичні емоції як найбільш складні утворення психіки, що перебувають у тісній залежності від загального інтелектуального розвитку, у розумово відсталих підлітків закономірно менше розвинені".

Насамперед у процесі естетичного розвитку та виховання розумово відсталих школярів варто враховувати особливості їхнього естетичного сприймання, а саме те, що ці діти часто не розрізняють прекрасне й потворне, красиве й некрасиве; характерною їхньою ознакою є фрагментарне сприймання, якому властиві дифузність і невибірковість; наявні слабкість Розумових операцій (аналізу й синтезу, порівняння, індукції й дедукції, Узагальнення й конкретизації), низький рівень мовленнєвої активності; відсутні достатній життєвий досвід і знання. Ці особливості естетичного сприймання обумовлюють труднощі, яких діти з інтелектуальними порушеннями зазнають під час осмислення прекрасного в мистецтві й дійсності. Невміння визначати авторський замисел у творах мистецтва. розуміти роль і значення окремих виражальних засобів (наприклад кольорове вирішення картини, емоційний стан літературних героїв, настрій музичного твору) спричиняють виявлення несуттєвих відношень і зв'язків під час осмислення змісту й ролі художнього образу і як наслідок -недостатньо адекватне його сприймання і розуміння.

Художньо-естетичні інтереси розумово відсталих учнів мають поверховий і нестійкий характер. Якість художньо-естетичних знань характеризується низьким рівнем усвідомленості, повноти, міцності, систематизованості, узагальненості й конкретності. Якщо з віком і спостерігається позитивна тенденція до покращення якості естетичних знань, вона незначна й пов'язана не стільки з естетичним розвитком учнів, скільки з активізацією їхніх пізнавальних процесів і збагаченням життєвого досвіду.

Поряд з цим у розумово відсталих школярів не завжди адекватно й зі значним запізненням формуються естетичні оцінки. Як правило, вони обумовлені зовнішніми ознаками й не виходять за межі суджень "подобається" - "не подобається", "гарне" - "негарне". Незважаючи не те, що естетична цінність виступає основним мотивом вияву емоційно-особистісного ставлення до об'єктів мистецтва й дійсності, її розуміння й вербалізація мають поверховий і примітивний характер. Овофідність емоційно-особистісного ставлення у розумово відсталих учнів полягає в тому, що більшість з них мотивують власні умовисновки на основі виділення несуттєвих зв'язків.

Досить низький рівень можливостей виявляють ці учні і щодо самостійної творчості. Навіть якщо і присутнє бажання проявити себе у різноманітних видах художньо-естетичної діяльності, школярі не завжди адекватно усвідомлюють свої можливості, особливо у молодших класах. Так, виконання творчих робіт характеризується низькою якістю, відсутністю самостійності та спроможності використовувати минулий досвід.

Естетичний розвиток розумово відсталих учнів значною мірою ускладнюється наявністю в них серйозних порушень емоційно-чуттєвої сфери, обумовлених патологічною перевагою процесів гальмування чи збудження. І.Г.Єременко пояснює, що в легкозбуджуваних дітей афективні стани,   які   характеризуються   раптовими   бурхливими   переживаннями   з

втратою вольового контролю, гальмують будь-яке виявлення естетичних почуттів, надають останнім, навіть якщо ті виникають, ефемерного й поверхового характеру і, відповідно, віддаляють дитину від прекрасного; а у випадках психічної загальмованості на перший план виступає емоційна пасивність, і такі діти відрізняються несприйнятливістю як до прекрасного, так і до огидного: вони байдужі до цих проявів навколишнього, не намагаються розібратися, що дійсно гарно, а що ні. Разом з цим за психопатоподібного стану, крім грубих відхилень у поведінці, травмувальний вплив на естетичний розвиток спричинює нездатність дітей взагалі оцінювати та переживати власний стан.

Проте варто враховувати, що наведені особливості естетичного розвитку розумово відсталих учнів не стабільні. За час перебування у допоміжній школі її вихованці значно просуваються в своєму естетичному розвитку, але не досягають рівня, характерного для їхніх однолітків, які розвиваються нормально. Під впливом системи корекційно-виховного впливу у школярів виявляється позитивна вікова динаміка розвитку естетичного сприймання, естетичних смаків і потреб, естетичних почуттів. Значна кількість учнів оволодіває елементами художньої творчості й реалізує свої здібності в галузі мистецтва. Варто враховувати, що в окремих розумово відсталих дітей можуть бути виявлені помітні обдарованості у тій або іншій галузі мистецтва.

Важливо пам'ятати, що створення на уроках, у позакласній та позашкільній роботі спеціальних корекційно-педагогічних умов, спрямованих на корекцію й розвиток інтелектуальної діяльності та емоційної сфери учнів у їх системній єдності, дозволяє значно підвищити рівень естетичного розвитку особистості розумово відсталих школярів. Разом з тим, з досліджень і шкільної практики відомо, що будь-які методичні прийоми, які включаються у роботу з розумово відсталими дітьми, проявляють свою ефективність далеко не відразу. Потрібен значний час і наполегливість педагога, щоб ці прийоми призвели до помітних корекційно-виховних результатів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]