3. Мирова угода в господарському і третейському суді.

Ст.78 ГПК

умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.  Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Сторони, треті особи (але не прокурор) мають право укласти мирову угоду. Мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу^..У випадку невиконання стороною умов мирової угоди, ухвала про її затвердження набуває силу виконавчого документа, на підставі якого інша сторона може ініціювати примусове стягнення. Від правильного процесуального оформлення цієї ухвали залежить ефективність її подальшого примусового виконання.

Стаття 33. Розгляд справ третейським судом та мирова угода

Розгляд справи третейським судом починається з винесення відповідної ухвали та направлення її сторонам.

Розгляд справ третейським судом не обмежений будь-якими строками, якщо інше не встановлено регламентом третейського суду або третейською угодою.

При розгляді справи третейським судом можуть встановлюватися строки для надання пояснень, подання заяв, документів, доказів по справі та вчинення інших процесуальних дій.

Третейський суд на початку розгляду повинен з'ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу.

Сторони мають право закінчити справу укладенням мирової угоди як до початку третейського розгляду, так і на будь-якій його стадії, до прийняття рішення.

За клопотанням сторін третейський суд приймає рішення про затвердження мирової угоди. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору.

Зміст мирової угоди викладається безпосередньо в рішенні третейського суду.

4. господарські договірні спори: види, як вирішуються.

ст. 297 абзац 1,3,4,5+ передостанній абзац на ст. 297 + останній абзац на ст.. 297.

У п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК визначено, що господарським судам під­відомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розі­рванні і виконанні господарських договорів. Дана категорія справ зумовлює класичні позовні спори, які виникають при здійсненні господарської діяльності та передбачають наявність спору про гос­подарське право.

Історично склалось, що юрисдикційні органи, які існували до створення господарських судів (арбітражні комісії, державний арбітраж), переважно розглядали саме спори між підприємства­ми, установами та організаціями з приводу розв'язання переддо- говірних спорів, а також неналежного виконання або невиконан­ня умов господарських договорів і розірвання останніх. Лише з середини дев' яностих років минулого століття, при значному розширенні судової юрисдикції, законодавець відніс до підвідом­чості господарських (на той момент арбітражних) судів інші ка­тегорії справ, тепер закріплених у ст. 12 ГПК України. Юристи радянських часів навіть на монографічному рівні характеризува­ли практику держарбітражу з приводу розгляду справ по спорам, які виникали при укладанні, зміні, розірванні та виконанні госпо­дарських договорів.

Стаття 187 ГК України передбачає можливість укладання гос­подарських договорів за рішенням суду. Передусім можливість судового порядку укладання передбачена для договорів за дер­жавним замовленням, або договорів, укладення яких є обов' язко- вим на підставі закону та в інших випадках, встановлених зако­ном. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторо­ни зобов' язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддо- говірного спору, вважається днем укладання відповідного госпо­дарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зміну та розірвання господарських договорів і переддоговір- них спорів у судовому порядку також передбачено низкою пра­вових норм (ст. 188 ГК України, ч. 2 ст. 651, ч. 2 ст. 649 ЦК України).

Господарські договори, укладання, зміна та розірвання котрих можливі у судовому порядку, деякі автори розглядають як одну з груп загальної системи договорів. Такий підхід підтверджує ве­лику значущість судової юрисдикції у господарській діяльності підприємств, установ та організацій. І хоча процесуальне законо­давство (п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України) передбачає можливість су­дового захисту у випадках розв'язання договірних спорів, госпо­дарська судова юрисдикція розповсюджується також на перед- договірні спори, тобто до виникнення договірних правовідносин.

Білет27 1. Завдання трет суду та порядок утв органiзацii його дiяльностi

Трете́йський су́д — недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом «Про третейські суди» для вирішення суперечок, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.

ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ

Порядок утворення третейських судів визначається ст. 8 Закону, відповідно до якої постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно із чинним законодавством України:

всеукраїнських громадських організаціях;

всеукраїнських організаціях роботодавців;

фондових і товарних біржах,

саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів;

торгово-промислових палатах;

всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України;

об’єднаннях, асоціаціях суб’єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, у тому числі банків.

Постійно діючі третейські суди не можуть утворюватися та діяти при органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону.

Порядок утворення та діяльності третейських судів регулюється Законом України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 року зі змінами та доповненнями.

Складаеться з непарної кількості осіб, якщо суддя 1, то повинен мати вищу юридичну освіту. якщо 3 і більше — юридична освіта не обов'язкова.