- •Технологічний розділ
- •1.1. Виробнича програма
- •1.2. Розрахунок і вибір кількості основного технологічного обладнання
- •1.2.1. Розрахунок продуктивності крана
- •1.2.2. Розрахунок продуктивності обкорувальних верстатів
- •1.2.3. Розрахунок продуктивності круглопилкових верстатів
- •1.2.4. Розрахунок кількості комірок поропарувального басейну
- •1.2.5. Розрахунок продуктивності лущильних верстатів
- •1.2.6. Розрахунок продуктивності розкрійних ножиць
- •1.2.7. Розрахунок продуктивності сушарок
- •1.2.8. Розрахунок продуктивності лінії сортування шпону
- •1.2.9. Розрахунок продуктивності лінії зрощування шпону
- •1.2.10. Розрахунок продуктивності ребросклеювальних верстатів
- •1.2.11. Розрахунок продуктивності шпонолагоджувальних верстатів
- •1.2.12. Розрахунок продуктивності клеєнаносних верстатів
- •1.2.13. Розрахунок обладнання для підпресування
- •1.2.14. Розрахунок обладнання для охолодження фанери
- •1.2.15. Розрахунок обладнання для орізки фанери
- •1.2.16. Розрахунок обладнання для шліфування фанери
- •1.2.17. Розрахунок обладнання для лагодженяння фанери
- •1.2.18. Сортування фанери
- •1.2.19. Пакування фанери
- •1.3.Обслуговуючі об’єкти
- •1.4. Розрахунок площі складів
- •1.5.Вибір та розрахунок засобів цехового(заводського) транспорту
- •1.7.Розрахунок потреби в силовій електроенергії, технологічній парі, стиснутому повітрі
- •Розрахунок електричного навантаження та річного споживання силової електроенергії
- •Витрата пари на технологічні потреби
- •Розрахунок стиснутого повітря
- •2. Будівельний розділ
- •2.2. Розрахунок побутових і допоміжних приміщень
- •2.3.Опалення, вентиляція і кондиціювання
- •2.3.1. Встановлення метеорологічних параметрів у виробничих приміщеннях
- •Норми метеорологічних параметрів повітря на робочих місцях у приміщеннях
- •2.3.2.Вибір системи опалення та вентиляції
- •2.3.3.Розрахунок повітрообміну в приміщенні
- •2.3.4.Визначення витрат тепла
- •2.4. Розрахунок освітлювальної енергії
- •Розрахунок річного споживання освітлювальної електроенергії
- •Питома витрата електроенергії на освітлення
- •Список використаної літератури
2.3.Опалення, вентиляція і кондиціювання
Розрахунок опалення та вентиляції деревообробних цехів включає вирішення у певній послідовності таких питань :
встановлення метеорологічних параметрів у виробничих приміщеннях ;
вибір системи опалення та вентиляції ;
розрахунок повітрообміну у виробничих приміщеннях ;
визначення витрат тепла ;
підбір та розрахунок опалювально-вентиляційного устаткування .
2.3.1. Встановлення метеорологічних параметрів у виробничих приміщеннях
У результаті життєдіяльності організму людини виділяється тепло, яке повинне відводитись з поверхні тіла. Охолодження відбувається внаслідок конвекції, випромінювання та випаровування вологи з поверхні слизових оболонок та шкіряного покриву. Інтенсивність охолодження залежить від температури, відносної вологості та швидкості навколишнього повітря, внаслідок правильного підбору яких охолоджувальна дія повітря на організм може відповідати його тепловому виробленню.
Створення і автоматичне підтримування в приміщеннях таких параметрів повітряного середовища (температури, вологості та швидкості руху повітря), які при будь-якому стані зовнішнього повітря сприятливо впливають на людину називається кондиціюванням повітря в приміщенні.
Кількість тепла, яка виділяється організмом людини, залежить від того наскільки важкою є виконувана робота, відповідно з чим всі роботи поділяються на три категорії :
легкі – роботи, які не вимагають систематичного фізичного напруження або піднімання та перенесення вантажів; витрата енергії до 100 ккал/год. ;
середньої важкості – роботи, пов’язані з постійною ходьбою і перенесенням вантажів до 10 кг. ; витрата енергії до 100…150 ккал/год. ;
важкі – роботи пов’язані з систематичним фізичним напруженням і перенесенням вантажів понад 10 кг. ; витрата енергії більше 150 ккал/год. ;
Більшість деревообробних виробництв належать до категорії робіт середньої важкості.
Нормативи метеорологічних параметрів повітря в робочій зоні встановлені санітарними нормами проектування промислових підприємств. Для холодного та перехідного періоду року (при t° зовнішнього повітря нижче +10°С) на постійних робочих місцях в приміщеннях, які характеризуються незначними надлишками тепла, встановлені такі норми метеорологічних параметрів:
Норми метеорологічних параметрів повітря на робочих місцях у приміщеннях
Категорія робіт |
Оптимальні(чисельник) та допустимі(знаменник) значення параметрів повітря |
||
t°С |
φ , % |
V , м/с не більше |
|
Легкі |
|
|
|
Середньої важкості |
|
|
|
Важкі |
|
|
|
2.3.2.Вибір системи опалення та вентиляції
Санітарними нормами та правилами для виробничих приміщень рекомендуються такі види опалення :
повітряне, суміщене з вентиляцією ;
повітряне з опалювально- рециркуляційними агрегатами ;
водяне та парове високого та низького тиску з радіаторами, ребристими трубами конвекторами ;
панельне .
В приміщеннях, де передбачається штучний повітрообмін шляхом місцевих відсмоктувачів та загально обмінної вентиляції, необхідно застосовувати повітряне опалення суміщене з припливною вентиляцією. Це диктується необхідністю подавати в холодний період року заміть видаленого підігріте зовнішнє повітря.
Повітряне опалення з опалювально-рециркуляційними агрегатами можна використовувати лише у виробничих приміщеннях, технологічний процес яких не супроводжується виділенням пилу, шкідливих парів та газів.
Панельне опалення та опалення з використанням радіаторів, ребристих труб та конвекторів рекомендується для приміщень з природною вентиляцією, тобто в приміщеннях, де немає виробничих виділень, які забруднюють повітря, а також в неробочий час за відсутності шкідливих виділень. З гігієнічних міркувань ребристі труби можна використовувати для опалення лише в приміщеннях, де виробничі процеси не супроводжуються виділенням органічного пилу, та в приміщеннях з короткочасним перебуванням у них людей.
У побутових приміщеннях рекомендується використовувати водяне та парове опалення високого та низького тиску з радіаторами та ребристими трубами; допускається також панельне опалення.
Для виробничих приміщень деревообробних підприємств при використанні радіаторів та ребристих труб ГДТ поверхні приладів протягом опалювального періоду не повинна перевищувати 110°С при теплоносіях постійних параметрів і 120°С при теплоносіях змінних параметрів. У побутових приміщеннях температура теплоносія не повинна перевищувати 150°С.
