1.2.13. Розрахунок обладнання для підпресування
Мета даної операції – отримати щільні пакети, зручні для транспортування і завантаження в прес.
Зібрані в стопу пакети відпресовують після нанесення клею на шпон, формування пакетів і витримки їх перед підпресуванням. Внаслідок цього покращуються умови проникання клею в шпон, волога перерозподіляється в листах шпону (які складають пакет), змінюються початкові реологічні властивості клею. Правильно виконане підпресування пакетів шпону дає змогу:
• виключити взаємне зміщення листів шпону в пакеті,;
• збільшити швидкість транспортування пакетів і завантаження їх у прес;
• полегшити завантаження пакетів у прес;
• відмовитися від використання прокладок;
• підвищити продуктивність клеїльного преса;
• механізувати і автоматизувати роботи на дільниці склеювання фанери;
• зробити роботу преса для гарячого склеювання незалежною від формування пакетів (тобто створити проміжний запас пакетів).
Для підпресування стоп шпону використовується спеціалізований прес ДО-838Б.
Продуктивність преса для підпресування, пакетів/змін:
, пак./зміну,
де : Н – висота робочого проміжку преса, мм;
Кр.п. – коефіцієнт використання робочого проміжку преса (тобто коефіцієнт щільності складання шпону), приймаємо Крп=0,7;
Кр = 0,94;
τц – тривалість циклу холодного підпресування, хв.;
Sп – товщина пакета, мм.
,
пак./зміну.
В м3/зміну:
=5331,57·
0,02= 106,63 м3/зміну.
Vп – об’єм одного пакета шпону, м3.
Необхідну кількість пресів, потрібних для забезпечення виконання річної програми визначаємо за формулою:
, шт.
Приймаємо кількість пресів nпр=1 шт
Коефіцієнт завантаження пресу Кз становить:
.
1.2.14. Розрахунок обладнання для охолодження фанери
Така операція потрібна для зменшення температури і вологості. Використовувати для цього холодне вологе повітря не можна, оскільки це призведе до конденсації вологи на поверхні листів і, як наслідок, до збільшення вологості фанери.
Фанеру, склеєну карбамідними клеями, охолоджують для вилучення з неї вільного формальдегіду. Виконують цю операцію у конвеєрних охолоджувачах. Швидкість подачі конвеєрних охолоджувачів довжиною 6,5 м — до 1 м/хв. За таких умов час охолодження залежно від товщини фанери становить 4-7 хв.
Довжина конвеєрного охолоджувача визначається в м:
, м
,
де : n – кількість пресів, які обслуговуються одним охолоджувачем ;
n1 – кількість робочих проміжків пресу ;
m – кількість листів фанери в одному проміжку преса ;
z – час охолодження фанери (5 хв.) ;
τц – час циклу одного пресу ;
a+ b – крок планок конвеєрного охолоджувача ;
a – відстань між планками – 0,2 м ;
b – товщина підтримуючих планок – 0,015м .
.
1.2.15. Розрахунок обладнання для орізки фанери
Для надання клеєній фанері стандартних розмірів її потрібно обрізати за форматом. Як правило, фанеру обрізають на круглопилкових верстатах, при цьому всі операції щодо подачі матеріалу і збирання відходів механізовані.
Фанеру обрізають як пачками, так і по одному листу. При обрізуванні пачками забезпечується висока продуктивність обладнання і зменшення обзолу на обрізних кромках фанери. Однак цей метод має і недоліки: збільшення переобрізання внаслідок сліпого методу обрізки і трудомісткість операцій завантаження і вивантаження пачок фанери з обрізних верстатів.
Для обрізки листів фанери за форматом найчастіше використовують двопилкові верстати прохідного типу з ланцюговою конвеєрною подачею.
Кількість відходів, що утворюється при обрізуванні фанери, – 4-6% від сировини, або 10-12% обсягу обрізної фанери.
Продуктивність обрізних верстатів марки ЦФА-160 визначається за формулами, лист/зміну:
, лист/зміну
,
де : n – кількість листів в пачці ;
v1 – швидкість робочої подачі конвеєра (v1=8…15 м/хв.);
v2 – швидкість переміщення поперечної пили (v2=15 м/хв.);
ln , bn – довжина і ширина необрізної продукції, м;
τвм – час на вмикання поперечного ходу пили (1…2сек .);
Кр – коефіцієнт використання робочого часу (0,96…0,98);
Км - коефіцієнт використання машинного часу (0,9…0,95).
, лист/зміну.
в м3/зм
7540
· 0,02=150,8
м3/зм.
Vф – об’єм одного листа фанери, м3.
Необхідну кількість обрізних верстатів для обрізання фанери визначаємо за формулою:
, шт.
Прийнята кількість верстатів nпр=1 шт.
Коефіцієнт завантаження пресу Кз становить:
