1.2.11. Розрахунок продуктивності шпонолагоджувальних верстатів

Підвищити якість шпону можна збільшенням обсягів ремонту шпону.

Ремонт – виведення з листів шпону дефектних місць з наступною заміною їх вставками з якісного шпону. Кількість шпону, що підлягає ремонту, залежить від сортності сировини. В середньому ремонтують 20-25% всього шпону.

Технологія ремонту складається з відбору потрібного за якістю шпону, ремонту шпону і сортування відремонтованого шпону. До операції ремонту ставляться такі технологічні вимоги: латки, які встановлюються на місце дефектів, або вади в шпоні повинні мати напрямок волокон, колір, текстуру деревини, товщину такі, як і в листі шпону, що підлягає ремонту; шпон для латок має бути без сучків і тріщин; для щільнішого встановлення на місце виведеного дефекту в з’єднані має бути забезпечений натяг 0,1…0,2мм, а вологість латки має бути на 3…4% менша за вологість шпону.

Шпон ремонтують на шпоноремонтних напівавтоматах. Одним із таких автоматів є верстат марки ПШ-2, на якому окрім вирізання дефектних місць в листах і кусках сухого шпону механізована установка латок на клею.

Продуктивність верстата розраховуємо за формулою:

, м³/зм ,

де : V_сух.ш. – об’єм листа сухого шпону, м³ ;

m – кількість латок на одному листі, шт. ;

τ_р – час ручних операцій, які припадають на один лист (2…3сек.);

τ_м – машинний час, який припадає на один лист (0,8…1,2сек.);

К_м - коефіцієнт використання машинного часу (0,9…0,92).

м³/зм.

Приймаємо 25 % лагодженого шпону .

Розраховуємо кількість верстатів :

шт.

Прийнята кількість верстатів n_пр=3шт.

Коефіцієнт завантаження становить :

.

1.2.12. Розрахунок продуктивності клеєнаносних верстатів

Клей на поверхню листів шпону можуть наносити одним із таких способів: контактним, наливом, екструзій ним і розпорошенням (пневматичним, гідравлічним або механічним). Найбільшого поширення набув контактний спосіб нанесення клею на поверхню листів шпону. Контактний метод дає змогу регулювати витрату клею в діапазоні 70-240 г/м і використовувати клеї в'язкістю 60-300 с по ВЗ-4. Можливі втрати клею при застосуванні верстатів барабанного типу не перебільшують 10%.

Клеєнаносні верстати відрізняються простотою конструкції, зручні в експлуатації. Однак вони не забезпечують постійної товщини шару клею (який наноситься) призначних коливаннях товщини листів шпону.

Нерівномірне зношення барабанів по довжині спричинює потовщення шару клею в середній зоні листів шпону.

Продуктивність клеєнаносних верстатів КВ-18 визначається за формулою:

, м³/зм ,

де : П –змінна продуктивність верстата при нанесенні клею на внутрішні шари шпону і складанні їх в пакет, м³/зміну;

V_ш. – об’єм листа сухого шпону, м³ ;

Т_зм – тривалість зміни, хв;

τ₁ – час найтривалішої операції циклу нанесення клею на лист шпону і складання його в пакет, с (його вибирають додаванням витрат часу на підготовку зовнішніх шарів шпону і їх складання в пакет, який збирається 7-10 с з тривалістю нанесення клею на один лист) ;

τ₂ – непрямі втрати часу на 1 лист шпону при нанесенні на нього клею і складанні в пакет, (1,5..2,7сек.) .

м³/зм.

Необхідну кількість клеєнаносних верстатів визначаємо за формулою:

, шт.

Прийнята кількість верстатів n_пр=2 шт.

Коефіцієнт завантаження К_з становить:

.