- •Технологічний розділ
- •1.1. Виробнича програма
- •1.2. Розрахунок і вибір кількості основного технологічного обладнання
- •1.2.1. Розрахунок продуктивності крана
- •1.2.2. Розрахунок продуктивності обкорувальних верстатів
- •1.2.3. Розрахунок продуктивності круглопилкових верстатів
- •1.2.4. Розрахунок кількості комірок поропарувального басейну
- •1.2.5. Розрахунок продуктивності лущильних верстатів
- •1.2.6. Розрахунок продуктивності розкрійних ножиць
- •1.2.7. Розрахунок продуктивності сушарок
- •1.2.8. Розрахунок продуктивності лінії сортування шпону
- •1.2.9. Розрахунок продуктивності лінії зрощування шпону
- •1.2.10. Розрахунок продуктивності ребросклеювальних верстатів
- •1.2.11. Розрахунок продуктивності шпонолагоджувальних верстатів
- •1.2.12. Розрахунок продуктивності клеєнаносних верстатів
- •1.2.13. Розрахунок обладнання для підпресування
- •1.2.14. Розрахунок обладнання для охолодження фанери
- •1.2.15. Розрахунок обладнання для орізки фанери
- •1.2.16. Розрахунок обладнання для шліфування фанери
- •1.2.17. Розрахунок обладнання для лагодженяння фанери
- •1.2.18. Сортування фанери
- •1.2.19. Пакування фанери
- •1.3.Обслуговуючі об’єкти
- •1.4. Розрахунок площі складів
- •1.5.Вибір та розрахунок засобів цехового(заводського) транспорту
- •1.7.Розрахунок потреби в силовій електроенергії, технологічній парі, стиснутому повітрі
- •Розрахунок електричного навантаження та річного споживання силової електроенергії
- •Витрата пари на технологічні потреби
- •Розрахунок стиснутого повітря
- •2. Будівельний розділ
- •2.2. Розрахунок побутових і допоміжних приміщень
- •2.3.Опалення, вентиляція і кондиціювання
- •2.3.1. Встановлення метеорологічних параметрів у виробничих приміщеннях
- •Норми метеорологічних параметрів повітря на робочих місцях у приміщеннях
- •2.3.2.Вибір системи опалення та вентиляції
- •2.3.3.Розрахунок повітрообміну в приміщенні
- •2.3.4.Визначення витрат тепла
- •2.4. Розрахунок освітлювальної енергії
- •Розрахунок річного споживання освітлювальної електроенергії
- •Питома витрата електроенергії на освітлення
- •Список використаної літератури
1.2.16. Розрахунок обладнання для шліфування фанери
Шліфування фанери – процес масового поверхневого різання деревини абразивним матеріалом шліфувальної шкурки. Здійснюється з метою облагородження поверхні, як правило, для наступного опорядження, з усуненням нерівностей, спричинених обробкою і структурною будовою деревини.
Для шліфування фанери використовують циліндрові і широко стрічкові верстати. Циліндрові шліфувальні верстати мають невелику продуктивність, відрізняються трудомісткістю налагодження і особливо заміни шліфувальної шкурки. Продуктивність трициліндрових шліфувальних верстатів одностороннього шліфування при швидкості подачі 8 – 17 м/хв. становить 100 – 250 листів/год.
До сучасного обладнання по обробці фанери відносяться широко стрічкові шліфувальні верстати. Завдяки значній довжині шліфувальних стрічок (2,6м і більше), фанеру можна обробляти одночасно з двох боків при швидкості подачі 24-50 м/хв. Продуктивність їх в 3-4 рази більше продуктивності верстатів типу ШлЗЦВ-3, а конструкція дозволяє швидко і точно налагоджувати на товщину шару, що знімається. Замінюють відпрацьовані шліфувальні стрічки за 3-5 хв. проти 40-45хв. у циліндрових верстатах.
Для шліфування фанери можна використовувати верстат 4-С (коли шліфувальні стрічки мають відповідну зернистість). До переваг шліфувального верстата ДКШ-1 відноситься жорсткість конструкції (гарантує надійну і стабільну роботу) і значна потужність приводу контактних валків (які забезпечують високу продуктивність).
Оптимальна швидкість різання при шліфуванні фанери 25-30м/хв.
Продуктивність шліфувальних верстатів визначається за формулою, м3/хв.:
,
де: νп - швидкість подачі матеріалу, м/хв.;
bф, Sф - відповідно ширина і товщина фанери, м;
nш – кількість сторін листа фанери, що підлягають шліфуванню;
Кз – коефіцієнт заповнення (Кз =0,9-0,95);
Кр – 0,9-0,95.
Необхідну кількість шліфувальних верстатів визначаємо за формулою:
.
Прийнята кількість верстатів nпр=1 шт.
Коефіцієнт завантаження пресу Кз становить:
.
1.2.17. Розрахунок обладнання для лагодженяння фанери
Лагодження фанери здійснюється для виправлення дефектів, утворених на листах фанери в процесі виробництва, або дефектів, залишилися не усуненими у процесі лагодження шпону. Мета лагодження – підвищення сортності листа фанери внаслідок усунення наднормативних вад або підготовка поверхні листа до наступного його опорядження.
Отвори від сучків, які випали, і вад до 6мм зарівнюються замазками, а понад 6мм – вставками з шпону розміром за більшим вимірюванням, не більше: 40мм для сорту І; 60мм для сортів ІІ Іх і 80мм для сортів ІІІ, ІV і ІІх. Для всіх сортів фанери, окрім сорту Е, допускається закладання замазками і вставками зі шпону тріщин, що розійшлися, довжиною понад 200мм і шириною понад 0,2мм.
При виявлені браку на листах фанери листи пере обрізують, тобто браковану частину відрізають до найближчого стандартного розміру. Одно пилкові верстати, продуктивність яких становить 1,9-2,5м фанери за годину, використовують в основному для переобрізання листів на менші формати, для підвищення їх сортності, а також для розкрою листів фанери низьких сортів на прирізні тарні заготовки.
Кількість відходів при переобрізанні листів – 1-4% обсягу фанери.
Продуктивність обрізних одно пилкових верстатів для переобрізання листів фанери визначається за формулами, листів/зміну:
.
,
де: ν1 - швидкість робочої подачі каретки або конвеєра, м/хв.;
lн – довжина необрізної продукції, м.
Необхідну кількість верстатів, потрібних для переобрізання фанери визначаємо за формулою:
.
Прийнята кількість верстатів nпр=1шт.
Коефіцієнт завантаження Кз становить:
.
Продуктивність пресу для холодного склеювання визначають за формулою:
де: Тзм – тривалість зміни;
n – число листів фанери, які завантажуються в прес;
F0 – площа одного листа обрізної фанери, м2;
k – коефіцієнт використання робочого часу ( 0,95-0,98);
z – час, який затрачається на допоміжні операції в холодному пресі.
Необхідну кількість пресів, необхідних для забезпечення лагодження фанери, визначаємо за формулою:
.
Прийнята кількість пресів nпр=1шт.
Коефіцієнт завантаження пресу Кз становить:
