- •1. Стан розвитку, проблеми та завдання сучасної української літератури (короткий огляд).
- •Поколіннєва класифікація. В історії української літератури письменників прийнято умовно розділяти за десятиріччями. Сучасні художні твори написані представниками різних літературних поколінь.
- •2. Образ матері та матері-Вітчизни у поетичних творах в.Симоненка, д.Павличка, б.Олійника.
- •1. Сучасна українська поезія: стан, проблеми та перспективи розвитку (огляд).
- •Двітисячідесятники
- •2. Марія Матіос - лауреат національної премії ім. Т.Шевченка. Морально- етичні проблеми життя суспільства у творах письменниці
- •1. Теми, проблеми розвитку сучасної української прози. Жанрова тематика. Огляд.
- •2. Ліна Костенко. Гуманізм, утвердження краси почуттів, втілених у слові (за поетичними творами поетеси).
- •2. «Поезія - це просто неповторність, якийсь безсмертний подих до душі» (за улюбленими поетичними творами).
- •1. Аналітичний підхід до фактів і постатей національної історії, посилення інтересу до проблем історичної пам'яті народу в українському історичному романі.
- •1. Історичні романи п.Загребельного: постаті національної історії та уроки сучасності.
- •2. Українська драматургія у художніх пошуках та самооновленні (до проблем розвитку та завдань на перспективу).
- •1. Історичні романи р.Іваничука. Огляд.
- •2. Гумор та сатира в українському письменстві: від давнини до сучасності.
- •2. Літературно-критичні статті, коментарі, найцікавіші повідомлення в художньому письменстві (за новинками газет, журналів, книговидань)
- •1. Тема Другої світової війни в художній прозі України. Точки зору на події (за творами о.Довженка «Україна в огні».
- •2. Події та відчуття епохи у творах о. Забужко
- •1. Знаходити у буднях сонце за творами Гр.Тютюнника
- •2. Лауреати Шевченківської премії і українській літературі: проблеми та здобутки. Пам'ять серця, сила коріння і високість духу у книгах Мирослава Дочинця («Криничар», «Світован»).
- •2. Усвідомити світ у собі (за творами українських письменників на морально-етичну тематику).
- •1. Людина і природа в художніх творах українських письменників: др проблем екології та Чорнобильської катастрофи (за творами «Чорнобиль» ю.Щербака
- •2. Література рідного краю (огляд).
- •1. Науково-художня та пригодницька проза в українській літературі: до проблем конкурентоздатності творів а. Кокотюхи. Книги:
- •2. Поетична школа улюбленого автора: сторінки творчості письменника рідного краю.
- •1. Тарас Шевченко як обличчя української нації (до проблем творення образу в художній прозі і кіно).
- •2. На перехрестях долі і часу: твори українських письменників у сучасному прочитанні (за творами відомих авторів)
- •1. Художньо-біографічна, документальна та мемуарна проза в Україні: образи відомих українськиї письменників у художніх творах
- •2. Непроминальність вічності буття у творах українських драматургів (за творами о.Коломійця, м.Зарудного, о.Левади та ін.).
- •1. Зображення українського села у творах українських прозаїків (від «Миколи Джері» і.С.Нечуя-Левицькогодо творів сучасних авторів). Короткий огляд (Стельмах «Хліб і сіль», « в житах»
- •2. «Усвідомити себе у світі і світ у собі» (про життя і будні одного з літературних персонажів - за власним вибором).
1. Аналітичний підхід до фактів і постатей національної історії, посилення інтересу до проблем історичної пам'яті народу в українському історичному романі.
Украї́нський істори́чний рома́н — різновид романного жанру української літератури. Цим поняттям називається також окремий літературний твір, написаний у жанрі історичного роману, що побудований на історичному сюжеті, який відтворює в художній формі якусь епоху, певний період історії України чи українських земель. Здебільшого це прозовий твір, рідше віршований.
О. Мироненко. «Україна: початок великого шляху» — три повісті про те, як жили наші предки за доісторичних часів. Перший том змальовує події, що відбувалися у 18 тисячолітті до нашої ери. У другому томі про те, як через зникнення льодовиків людям, котрі пішли на Південь, довелося повертатися на землі, де вони жили раніше — до території заповідника «Кам'яна могила» (9 тисячоліття до нашої ери). І, третя книга розповідає про події, коли через землетрус, утворились протоки Босфор і Дарданелли, і води Середземного моря створили Чорне та Азовське моря (5-6 тисячоліття до нашої ери).
Ліна Костенко. «Записки українського самашедшого» — перший прозовий роман Ліни Костенко.У романі описується період президентства Леоніда Кучми та Помаранчева революція. Головний герой роману, 35-річний програміст за освітою, який проте займається обслуговуванням комп'ютерів, а не програмуванням. Познайомився зі своєю майбутньою дружиною ще під час Революції на граніті. Його батько — відомий перекладач, шістдесятник, що має нову молоду дружину та дуже інтровертованого сина, який фігурує під прізвиськом Тінейджер. Дружина головного героя — філолог, дослідник Гоголя. Син навчається в школі й товаришує з сусідом Борькою, сином «нового українця». Головний герой веде так звані «Записки», занотовуючи всі катастрофи, замахи, вбивства (наприклад, цинічне вбивство польською поліцією українця Сергія Кудрі) і скандали, про які дізнається з новин. Таким чином він намагається дати вихід своїм емоціями у скорумпованій атмосфері режиму Кучми і не скотитися до повного цинізму. Паралельно в записках знаходять своє відображення часом проблематичні стосунки головного героя зі своєю дружиною. Загальний іронічний, песимістичний, скептичний, часом знущальний тон записок під кінець кардинально міняється, коли герой переживає емоційно напружені події Помаранчевої революції. Починаючи від назви, книга насичена ремінісценціями і прямими цитатами з Гоголя, а також з «Майстра і Маргарити» Булгакова.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------
2. «Поезія - це просто неповторність, якийсь безсмертний подих до душі» (за улюбленими поетичними творами).
«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…» Л. Костенко.
Ліна Костенко, поет, філософ, безстрашний, самобутньо й напружено мислячий митець, кришталево чистий перед своїм народом і власною совістю. її геній, незважаючи на всі катаклізми й катастрофи, гоніння й замовчування, був і залишається могутнім незламним деревом, олімпом сучасної поетичної думки. Свою долю поетеса вибрала сама: Я вибрала Долю собі сама. І що зі мною не станеться -у мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці.
Ще замолоду душа Ліни Костенко задихалася в атмосфері духовної блокади, тотального наступу на паростки національного відродження, засилля кар’єристів, підлабузників. її поезія була криком протесту.
Номенклатурні дурні, бюрократи, пласкі мурмила в квадратурі рам! Ваш інтелект не зважать на карати, а щонайбільше просто на сто грам.
Поезія Ліни Костенко – це поезія правди, неповторності:
Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.
Що б не писала поетеса, на першому місці завжди були проблеми морального вибору, розв’язувала вона їх на матеріалі подій тисячолітньої давності: якщо здавна люди мучилися ними, то їх неодмінно треба вирішувати.…Тепер кого не стрів -усі митці, художники й поети. Всі генії На вічні терези кладуть шедеври у своїй щедроті. Той, хто пізнав в мистецтві лиш ази, був Мікеланджело Буонзрроті.
Білет №5
1. Історичні романи П.Загребельного: постаті національної історії та уроки сучасності.
2. Українська драматургія у художніх пошуках та самооновленні (до проблем розвитку та завдань на перспективу).