2.2. Діяльність центрів соціальних служб

Значний внесок у роботу з родинами здійснюють центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Центри соціальних служб є однією з нових державних структур в Україні. Згідно із Декларацією про загальні засади державної молодіжної політики в Україні, ст. 6 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та постанови Кабінету Міністрів України «Про соціальні служби для молоді» почала діяти мережа центрів соціальних служб [19]. Основні завдання центрів соціальних служб – участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері соціальної роботи з різними категоріями сімей. За понад двадцять років функціонування структура центрів соціальних служб організаційно зміцніла, а завдяки державній підтримці утвердилася на всій території України. За останні роки значно розширився перелік категорій населення, які одержують соціальну допомогу в центрах соціальних служб [12, с. 6].

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді - спеціальний заклад, що проводить соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. Центр очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку керівником органу, до повноважень якого належить утворення, реорганізація та ліквідація центру. Діяльність центру фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Центр надає послуги на безоплатній основі. Умови оплати праці, типова структура і штатна чисельність центру затверджуються Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном [32].

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді належать до соціальних служб територіального охоплення, що дає можливість залучити спеціалістів певного профілю та необхідної кваліфікації; створити можливості для клієнтів певної територіальної одиниці користуватися послугами спеціалістів; чітко виокремити конкретні соціальні проблеми дітей, сімей і молоді певної громади й об’єднати всі ресурси для її вирішення; посилити відповідальність керівників і виконавців за кінцевий результат діяльності.

Юридично створення центрів соціальних служб для молоді було закріплено Законом України «Про сприяння соціальному становленню та  розвитку молоді в Україні» (05.02.1993 р., № 2998-ХІІ). У статті 6 цього закону зазначалося, що для підтримки соціального становлення та  розвитку молоді утворюються центри соціальних служб для молоді та  їхні спеціалізовані формування. На виконання цього Закону Кабінет Міністрів України постановою від 13 серпня 1993 р. № 648 «Про соціальні служби для молоді» затвердив Типове положення про соціальні служби для молоді, згідно з яким соціальні служби для молоді отримали статус спеціальних структур, що надають соціальні послуги та соціальну допомогу молоді віком від 15 до 28 років. 1 січня 2005 р. було створено Державну соціальну службу для сім’ї, дітей і молоді як урядовий орган державного управління, а центри соціальних служб для молоді перейменовано в центри соціальних служб для сім’ї, дітей й молоді.

Центри створюються відповідними органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, належать до сфери їх управління та їм підпорядковуються. Система центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді функціонує на державному (Державна служба для сім’ї, дітей і молоді), регіональному (регіональні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відповідно до територіально-адміністративного поділу України) і місцевому рівнях (районні, міські, селищні, сільські центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді). Центри соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді на місцях забезпечують доступ до соціальних послуг за такими напрямами: соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах; соціальний супровід прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу; соціальний супровід матерів, які мають намір відмовитися від новонародженої дитини; профілактика ВІЛ/СНІДу та наркозалежної поведінки серед підлітків і молоді; організація інформаційно-просвітницької роботи через мережу мобільно-консультативних пунктів; здійснення соціальної роботи на вулиці; підтримка фізичного та  психічного стану дітей і молоді з функціональними обмеженнями, адаптація та інтеграція їх у суспільство; соціальний патронаж молоді, що відбуває чи відбула покарання в формі обмеження або позбавлення волі на певний строк; проведення соціально-профілактичної роботи щодо формування в підлітків і молоді основ здорового способу життя; соціальна підтримка дітей і сімей, які живуть з ВІЛ; реалізація програм соціальної адаптації та  підготовки до самостійного життя дітей-сиріт і  дітей, позбавлених батьківського піклування, з числа учнів старших класів та випускників інтернатних закладів; розробка та поширення соціальної реклами.

Для забезпечення ефективної роботи в громаді з різними категоріями сімей, дітей і молоді Центри утворюють спеціалізовані формування. Це служба соціальної підтримки сім’ї; служба «Телефон Довіри», інформаційно-тренінгові центри, Школи волонтерів, консультаційні пункти у  пологових стаціонарах, жіночих консультаціях, будинках дитини, Служби соціально-профілактичної роботи, Мобільні консультаційні пункти соціальної роботи, служба з роботи зі споживачами ін’єкційних наркотиків. Завдяки роботі таких формувань центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді мають змогу надавати широкий спектр послуг різним категоріям дітей, сімей і молоді.

Центри соціальних служб для молоді проводять різноманітну соціальну роботу. Ця робота має досить широкий спектр напрямів, що реалізуються у центрах, і які для зручності аналізу об’єднуються в комплексні види допомоги [19]: соціально-медична; соціально-педагогічна; психологічна; соціально-економічна; інформаційна.

Враховуючи, що соціальна робота охоплює всі категорії населення, які потребують захисту, підтримки та допомоги, вона потребує об’єднання зусиль всіх державних і громадських органів, установ соціальної спрямованості. Хоча при цьому потрібно враховувати, що центри соціальних служб, як державна структура, можуть стати своєрідним координатором всієї соціальної роботи в конкретному районі[12].

Практично кожна десята державна організація співпрацює з центрами соціальних служб з питань підтримки різних категорій сімей – неблагополучних, багатодітних, малозабезпечених, молодих сімей. Здебільшого партнерами центрів соціальних служб у цьому напрямі виступають управління соціального захисту населення, відділи освіти, молоді та спорту, соціальні служби у справах дітей, органи охорони здоров’я. Особливості співпраці з даними органами проявляються у наданні різноманітної соціальної допомоги багатодітним сім’ям, малозабезпеченим сім’ям, а з органами охорони здоров’я – консультаційної допомоги сім’ям з питань планування сім’ї, підготовки до сімейного життя [12].

Отже, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є активним суб'єктом соціальної політики, діяльність яких спрямована на забезпечення соціального захисту різних цільових груп у складних ситуаціях їх життя, створення умов для формування безпечного соціального середовища особистості. Одним з провідних завдань соціальної політики є створення інтегрованих соціальних служб. Сьогодні діють такі інтегровані служби як: превентивна соціальна служба підтримки сімей; соціальна служба супроводу сімейних форм виховання, опіки та усиновлення; соціальна служба реінтеграції та підтримки випускників інтернатних закладів; служба раннього втручання; соціальна служба супроводу та реабілітації дітей, що перебувають у конфлікті із законом та осіб, що повернулися з місць позбавлення волі.