3.2. Напрями вдосконалення соціальної роботи центрів соціальних служб із багатодітними сім’ями

Соціальна робота з різними типами сімей у контексті реалізації ними виховної функції має передбачити допомогу в розв’язанні відповідних проблем, суперечностей, внутрішньосімейних взаємин, консультування в разі неспроможності або виникнення труднощів з виконання певних ролей.

На сьогодні соціальна робота з сім’єю в Україні має певні досягнення. Проте основна увага соціальних працівників націлена на найбільш проблемні, неблагополучні сім’ї, а також на такі уразливі категорії як багатодітні сім’ї , що на сучасному етапі розвитку обумовлює необхідність надання родинам допомоги з боку суспільства, держави. Ще й досі система цієї роботи не має чітко визначеної для українського суспільства програми реалізації, відсутні комплексний, системний підходи до вивчення відповідних проблем [8].

Протягом років незалежності України соціальна політика так і не сформувалася як цілісна, комплексна стратегія; вона фактично підмінена нагромадженням різноманітних видів слабко обґрунтованих і не підкріплених можливостями бюджетного фінансування виплат, пільг, субсидій тощо. Економічні реформи призвели до глобального перерозподілу національного багатства й доходів населення, а безсистемні соціальні заходи не мали відчутного ефекту та істотно не вплинули на масштаби бідності в Україні. Навпаки, виникли глибокі деформації механізму державного регулювання процесів перерозподілу коштів між багатими і бідними, відбулася поляризація суспільства, яке розкололося на дві нерівних частини: в одній – численні групи, охоплені бідністю, в іншій – невеликий соціальний прошарок, який володіє надбагатствами [38].

На основі аналізу наявного досвіду соціальної роботи центрів соціальних служб, а також проблем, що постають перед багатодітними родинами, стосовно виховання дітей та ведення активної, повноцінної життєдіяльності родини, можна сформувати певні пропозиції, розраховані на перспективу. Одним з найважливіших завдань у даному напрямі є покращення шлюбно-сімейного мікроклімату, підвищення виховного потенціалу сім’ї, вдосконалення форм консультативної роботи з питань сім’ї та виховання дітей.

Для цього необхідно:

- збільшити обсяги індивідуальної роботи щодо супроводу та реабілітації, диференційовано, відповідно до груп сімей, визначити конкретні форми і методи роботи з ними;

- звернути увагу на «пульсуючі» форми роботи з сім’єю. Це дозволить усувати причини наявних проблем сім’ї, а не боротися з їх наслідками. До того ж, такі форми сприяли б адаптації та вибору оптимальних для конкретної сім’ї форм просвітництва;

- посилити увагу до циклічних форм роботи, за яких зміст просвітництва змінюється, але форма, що вже була позитивно сприйнята сім’єю, залишається, і цим полегшується досягнення конкретної мети. Необхідно активізувати розвиток пересувних форм, використання яких найбільш доцільне для реабілітації сімей та їх супроводу з метою пропагування здорового способу життя, позитивного досвіду сімейного виховання, засвоєння відповідної інформації, консультування тощо;

- активізувати організацію роботи груп самодопомоги, що сприяло б виявленню членами сімей власних можливостей щодо реалізації своїх прав, самоствердження. Введення цієї форми роботи потребує поступового переходу до неї, навчання батьків новим умінням та навичкам;

- ввести опосередковане спілкування – форма роботи, що ще не набула поширення в Україні, але досить добре себе зарекомендувала в інших країнах;

- розширити використання тренувальних та ігрових методів при доборі форм організації просвітництва батьків щодо виховання дітей;

- розробити і впровадити дійові форми контролю за якістю соціально-педагогічних послуг, що до цього часу практикується ще недостатньо.

Розглядаючи перспективи соціально-просвітницької роботи з сім’ями стосовно виховання дітей, слід звернути увагу на той факт, що в практиці діючих в Україні соціальних служб переважає контактування з окремими членами сімей, а не з сім’єю в цілому; серед форм переважають ті, зміст яких розрахований на роботу з неблагополучними сім’ями, і тільки окремі заходи призначені для «середньостатистичних» сімей – ще один аспект уваги з боку фахівців.

Потребує вдосконалення робота з корекції взаємин «батьки-діти». У заходах цього плану найчастіше беруть участь тільки матері, що не дозволяє повною мірою і на достатньому рівні впливати на сім’ю в цілому. Та й загалом означений напрям майже не застосовується в просвітницькій роботі соціальними працівниками, оскільки відсутні достатні мотивації та відповідні наукові розробки – питання, що також потребує спеціального опрацювання.

Зовсім не приділяється увага стосункам у системі «батько-дитина». Особливого значення ця проблема набуває при роботі з неблагополучними сім’ями. З метою пожвавлення роботи необхідно вживати спеціальних заходів щодо підвищення престижу батька в очах дітей, зокрема підлітків, що сприятиме збільшенню часу на їхнє спілкування, батьки набудуть змоги для самореалізації в сім’ї.

Наведені вище міркування можуть розглядатися як пропозиції, котрі, поряд з існуючими, повинні ввійти до комплексної програми соціально-педагогічної роботи з сім’ями, стати підґрунтям для розробки відповідних стратегій і тактик її реалізації.

Для надання родині допомоги з боку суспільства, держави, незважаючи на широку, багатоаспектну роботу з даною категорією сімей, необхідна розробка практичних рекомендацій для соціального робітника з метою підвищення ефективності технологій роботи з багатодітною родиною.

Практичні рекомендації по роботі з сім’єю включають в себе структуру діяльності, яка складається з наступних компонентів [10]:

- наявність у фахівця власних уявлень про зміст підтримки сім'ї як клієнта і про уявлення клієнта про зміст цієї підтримки, а також про форму її надання;

- широке вивчення сім'ї-системи та кожного її члена як індивіда;

- диференціація сімей на типи відповідно деформованості сімейних структур;

- розробка програми (відповідно до виділених у ході диференціації типів сімей) соціальних впливів на сім'ю корекційно-виховної спрямованості;

- входження з сім'єю-системою в контакт з метою реалізації програми соціальних дій;

- відстеження результатів корекційно-виховної діяльності з сім'єю та внесення необхідних змін.

Для оптимізації життєдіяльності багатодітних сімей соціальним робітником повинні виконуватись такі функції:

- методична – забезпечує ефективність діяльності всіх суб’єктів (дітей, батьків, спеціалістів);

- організаційна – дозволяє доповнити діяльність соціального робітника практичними формами, що забезпечують засвоєння знань, досвіду, навичок й умінь;

- адміністративна – аналіз діяльності соціальних педагогів, соціальних робітників; підвищення їх кваліфікації;

- інформаційна – інформація для окремої сім’ї чи для певної категорії сімей по різним питанням.

Соціальна робота з багатодітними сім’ями повинна бути направлена на вирішення щоденних родинних проблем, укріплення й розвиток позитивних сімейних відносин, відновлення внутрішніх ресурсів, стабілізацію здобутих позитивних результатів.

Проведення профілактичної роботи в багатодітних родинах має велике значення, але, зробивши аналіз діяльності Великобілозерського районного центру соціальних служб, можна побачити, що кращій результативності проведення профілактичної роботи перешкоджає ряд проблем.

Законом України № 1165-VІІ від 27 березня 2014 року та постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 96 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1149» внесено зміни Державного бюджету України на 2014 рік та формулу розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державними та місцевими бюджетами. У результаті чого припинено фінансування діяльності фахівців із соціальної роботи по Великобілозерському району у кількості 4 посад фахівців із соціальної роботи.

Наявність фахівців із соціальної роботи, як показує практика, є найдієвішим механізмом із забезпечення вирішення проблемних питань громадян і координації дій з надання послуг всіх систем соціальної сфери відповідно до потреб населення. Скорочення посад фахівців із соціальної роботи негативно вплинули на ефективність і результативність роботи Великобілозерського районного центру соціальних служб.

Розуміючи важливість діяльності фахівців із соціальної роботи, Великобілозерська районна державна адміністрація прийняла рішення щодо збереження однієї посади фахівця із соціальної роботи в штаті Великобілозерського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за рахунок місцевого бюджету.

У діяльності Великобілозерського районного центру соціальних служб існують такі проблеми:

- відсутність матеріально-технічного забезпечення діяльності спеціалізованих формувань;

- відсутність фінансування спеціалізованих формувань з місцевого бюджету;

- відсутність фінансування на програми і заходи центру.

Серед проблем, які негативно впливають на результативність роботи центру, є неукомплектованість штатів та недостатнє фінансування установи. Видатки на відрядження, придбання канцтоварів, на обслуговування оргтехніки відсутні. Фінансування на програми, в тому числі на такі, де центр є безпосереднім виконавцем, не передбачено.

На мою думку, для вирішення даних проблем необхідно вдосконалити розвиток системи соціального інвестування, яка повинна:

- забезпечити прозорість і відкритість прийняття рішень, які стосуються жителів громади;

- впровадити постійно діючі механізми залучення громадян до визначення пріоритетних проблем населеного пункту;

- об'єднати ресурси з різних джерел, як місцевих, так і державних, з метою реформування й розвитку соціальної роботи;

- сприяти розвитку волонтерського руху;

- забезпечити залучення громадян до вирішення місцевих проблем;

- запровадити конкурсні механізми розподілу бюджетних коштів з метою вирішення місцевих проблем із залученням організацій різних форм власності;

- запровадити моніторинг і оцінку виконання соціальних програм і проектів, які реалізуються на рівні громади;

- створити нові форми залучення й використання ресурсів громади заради її стабільного розвитку;

- сприяти формуванню соціально відповідального бізнесу.

Також на рівні держави для забезпечення ефективної соціальної роботи центрів соціальних служб активізувати використання ресурсів комерційних організацій для розвитку соціальної інфраструктури.

Основними напрямками стимулювання участі комерційних організацій у вирішенні соціальних проблем є наступні:

- створення сприятливих організаційно-правових умов для діяльності суб'єктів господарювання, що беруть участь у вирішенні соціальних проблем;

- надання пільг по податках, зборах, орендній платі та інших платежах підприємствам та організаціям, які займаються шефською, спонсорською, благодійною діяльністю;

- цільова фінансова підтримка недержавних суб'єктів соціальної політики за рахунок бюджетних коштів;

- застосування економічних та інших санкцій до тих, хто діє на шкоду соціальним інтересам територіальної громади тощо.

Таким чином, перспективи соціально-педагогічної роботи з сім’ями щодо посилення їхньої виховної функції передбачають поглиблення її змісту, застосування широкого арсеналу різноманітних, у тому числі якісно нових форм і засобів, які вимагають апробації і перевірки в різних видах просвітницької діяльності, з різними типами сімей, на різних етапах їхнього розвитку.

Ряд проблем, що стають на шляху проведення активної просвітницької роботи, мають досить великий негативний вплив. Для того, щоб соціальна робота мала цілеспрямований характер, потрібно скоригувати діяльність усіх організацій, що залучені до процесу надання соціальної допомоги.

Підводячи підсумки третього розділу бачимо, що було досліджено практичний аспект соціальної роботи центрів соціальних служб з багатодітними родинами. Висвітлено становище багатодітних сімей в Запорізькій області та, на прикладі Великобілозерського центру соціальних служб, показано стан та масштаби соціальної роботи з даною категорією сімей. Також розкрито важливість проведення профілактичної роботи серед багатодітних сімей та кількість й складність проблем, які перешкоджають впровадженню такої роботи і потребують розв’язання, дієвої участі держави.

В даний час відзначається стійке зниження частки багатодітних сімей в структурі населення Запорізької області, незважаючи на надання пільг та допомоги, які дозволяють родині почувати себе повноцінною частиною суспільства. На жаль, не всі проблеми вирішуються центрами соціальних служб, для цього необхідна активна підтримка з боку держави.

Вивчення потреб багатодітних сімей та надання їм соціальної, психологічно-педагогічної допомоги – один із напрямів роботи Великобілозерського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Спеціалісти Великобілозерського центру соціальних служб постійно проводять роботу з багатодітними сім’ями, аби своєчасно виявити серед них такі, що опинилися в складних життєвих обставинах та потребують сторонньої підтримки. У Великобілозерському районі проживає 92 багатодітні сім’ї, з них 38 охоплено соціальними послугами, яким надавалась соціальна підтримка.

На сьогодні соціальна робота з сім’єю в Україні має певні досягнення. Проте є ряд проблем, які негативно впливають на результативність соціальної роботи. Більшість проблем пов’язані з недостатнім інвестуванням та недостатнім забезпеченням методичними та практичними рекомендаціями для соціального робітника.

Для вирішення проблем, які перешкоджають забезпеченню повноцінної соціальної роботи, необхідно впровадити наступні напрями вдосконалення соціальної роботи центрів соціальних служб з багатодітними сім’ями: розвиток системи соціального інвестування; забезпечення ефективної соціальної роботи центрів соціальних служб; активізація ресурсів комерційних організацій для розвитку соціальної інфраструктури. Також необхідно впроваджувати економічні реформи, які б не призводили до перерозподілу національного багатства й доходів населення, а також соціальні заходи, які б впливали на зменшення масштабів бідності в Україні.

Для вирішення досить актуальних питань серед багатодітних родин щодо виховання дітей та ведення активної, повноцінної життєдіяльності можна сформувати певні пропозиції, розраховані на перспективу, наприклад, підвищення виховного потенціалу сім’ї, вдосконалення форм консультативної роботи, здійснення просвітницької роботи.