- •Тдп екзамен
- •3.Основні функції загальнотеоретичної юриспруденції.
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції.
- •5.Первинне та похідне виникнення держави.
- •8.Поняття та ознаки сучасної держави.
- •9.Поняття та види принципів права.
- •10.Основні властивості права.
- •11.Аксіоматичні засади(постулати) права
- •12.Парадигми право розуміння. Основні типи праворозуміння.
- •13.Ціннісно-нормативне праворозуміння.
- •14.Інтегративне праворозуміння.
- •15.Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •16.Принципи формування державної влади та її базові ресурси.
- •17.Інституалізація державної влади та механізм держави.
- •18.Класифікація правових норм.
- •19.Класифікація джерел права.
- •20.Священні тексти як джерело права.
- •21.Судовий прецедент як джерело права.
- •22.Звичай як джерело права.
- •23.Правова доктрина як джерело права.
- •24.Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •25.Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •26.Система права та її компоненти.
- •27.Поняття галузі права та їх класифікація.
- •28.Інститути права та їх особливості.
- •29.Форми систематизації законодавства.
- •30.Поняття та ознаки правовідносин.
- •31. Поняття правосвідомості та її структура.
- •32.Правова культура та її рівні.
- •33. Механізм дії права та його складові.
- •34.Юридичний процес та юридична процедура.
- •35.Поняття та форми реалізації права.
- •36. Поняття кодифікації законодавства та її види.
- •37. Суб’єкт права та суб’єкт правовідносин.
- •38.Поняття та зміст правосуб*єктності.
- •39. Фізичні та юридичні особи.
- •40.Об*єкти правовідносин.
- •41.Поняття та зміст суб’єктивного права.
- •42.Поняття та зміст юридичного обов’язку.
- •43.Юридичні факти та їх класифікація.
- •44.Поняття та види фактичних складів.
- •45. Правова культура особистості та її структура.
- •46.Правова культура суспільства та її складові.
- •47. Правова соціалізація та правове виховання.
- •48.Завдання та система правового виховання.
- •49.Загальносоціальні та спеціальні функції права.
- •50.Соціальні чинники формування права.
- •51.Форми та види правотворчості.
- •52.Принципи і функції правотворчості.
- •53.Поняття та ознаки юридичного процесу.
- •54.Види юридичного процесу.
- •55.Сфери дії правової норми.
- •56.Предметна дія правової норми.
- •57.Темпоральна дія правової норми.
- •58.Просторова дія правової норми.
- •59.Персональна дія правової норми.
- •60.Застосування права як засіб забезпечення реалізації права.
- •61.Ідеологія застосування права.
- •62.Типове і нетипове застосування права.
- •63.Акти застосування права:поняття та види.
- •64.Поняття та призначення тлумачення права.
- •65.Тлумачення як з*ясування права.
- •66.Тлумачення як роз*яснення права.
- •67.Офіційне тлумачення права та його види.
- •68.Правова система та її компоненти.
- •69.Класифікація правових систем.
- •70.Поняття правового стилю. Правові сім*ї сучасного світу.
- •71.Ціності права та правові цінності.
- •72.Інструментальнацінність права.
- •73.Соціальна цінність права.
- •74.Особистісна цінність права.
- •75.Право як цінність культури та цивілізації.
- •76.Верховенство права у системі правових цінностей.
- •77.Поняття та види правової поведінки.
- •78.Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки.
- •79.Правопорушення, його ознаки та види.
- •80.Зловживання правом.
- •81.Об*єктивно-протиправна поведінка.
- •82.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •83.Види юридичної відповідальності.
- •84.Поняття та основні вимоги законності.
- •85.Поняття та атрибути правового порядку.
- •86.Образ держави та поняття держави.
- •87.Сучасна та досучасна держава.
- •88.Атрибути та ознаки держави.
- •89.Типологія держави.
- •90.Цілісна характеристика держави.
- •91.Поняття державної території та її склад.
- •92.Поняття держави та державності.
- •93.Зміст поняття форма держави.
- •94.Статистика та динаміка держави.
- •95.Державний та політичний режими.
- •96.Взаємодія держави та громадянського суспільства.
- •97.Поняття та класифікація функцій держави.
- •98.Функції держави та державна політика.
- •99.Номенклатура функцій сучасної держави.
- •100.Форми здійснення функцій держави.
- •101.Поняття та ознаки правової держави.
- •102.Співвідношення правової та конституційної держави.
- •103.Соціальна держава, її ознаки і функції.
- •104. Правова держава та верховенство права.
- •105.Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
40.Об*єкти правовідносин.
Об'єкти правовідносин — це соціальні цінності та блага, з приводу володіння якими суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої права та обов'язки. Традиційно розрізняють матеріальні та нематеріальні блага і цінності. Серед матеріальних цінностей виділяють:
1) природні об'єкти (ліс, земля, надра, водні ресурси);
2) штучно створені об'єкти — речі (наприклад, автомобіль, будівля, гроші, цінні папери, валютні цінності).
Межа між цими групами матеріальних об'єктів достатньо умовна, оскільки речі створюються на основі використання природних ресурсів, а природні ресурси можуть виступати як річ, майно (наприклад, земельна ділянка). У категорії матеріальних цінностей розрізняють рухоме і нерухоме майно, засоби виробництва (устаткування, земля, сировина) і предмети споживання (одяг, продукти, житло).
Серед нематеріальних благ і цінностей виділяють:
1) особисті не майнові блага (життя, здоров'я, честь, гідність);
2) послуги (результат трудової та іншої діяльності у сфері освіти, охорони здоров'я, побутового обслуговування, перевезень тощо);
3) результати наукової, технічної, художньої творчості (твори літератури, мистецтва, музики, науки, комп'ютерні програми тощо);
4) загальносоціальні блага і цінності (громадський порядок, національна безпека, екологічне благополуччя тощо).
Одне і те ж благо може бути об'єктом різноманітних правовідносин. Наприклад, створена скульптором статуя є об'єктом авторського права, об'єктом купівлі-продажу, якщо він виставляє її на продаж, об'єктом права власності, якщо хтось її купить, об'єктом охорони культурних цінностей тощо.
41.Поняття та зміст суб’єктивного права.
Суб'єктивне право — це зумовлена об'єктивним правом міра дозволеної поведінки особи. Суб'єктивне право нале¬жить особі незалежно від перебування в правовідносинах, тобто може реалізовуватися і в правовідносинах, і поза ними.
Зміст суб'єктивного права виражається в трьох правомочностях:
1) праводія, тобто право уповноваженої особи на певні дії. Наприклад, особа, що володіє правом власності на річ, має змогу користуватися нею, продати, подарувати. Або обвинувачений, володіючи правом на захист, має амогу надавати свідчення, заявляти клопотання, наводити різні доводи на свій захист тощо;
2) правовимога, тобто право уповноваженої особи вимагати певної поведінки від інших осіб. Наприклад, володар права власності на земельну ділянку має право зажадати від сусідів не перешкоджати йому в користуванні ділянкою, не забруднювати і не затінювати її;
3) правовомагання, тобто право уповноваженої особи звернутися до державних органів за захистом своїх порушених прав (із позовною заявою в суд, зі скаргою в адміністративні органи тощо).
Іноді до цих трьох правомочностей додається правокористування, але, по суті, воно зливається з праводією.
42.Поняття та зміст юридичного обов’язку.
Юридичний обов'язок — це зумовлена об'єктивним правом міра належної поведінки особи. Як і суб'єктивне право, юридичний обов'язок (особливо в пасивній формі) може реалізовуватися і поза правовідносинами, але практично найбільш значущими є юридичні обов'язки учасників правовідносин.
Зміст юридичного обов'язку:
1) зобов'язання дією. Носій юридичного обов'язку має діяти певним чином (активна форма дії) або утриматися від певної дії (пасивна форма). Наприклад, боржник зобов'язаний виконати дії, передбачені договором (виконати роботу, передати річ, сплатити ціну товару). Прикладом утримання від дії є обов'язок не здійснювати вчинків, що порушують право власності, не вчиняти замах на життя, честь, гідність інших осіб;
2) зобов'язання виконанням. Зобов'язана особа має певним чином відреагувати на законні вимоги уповноваженої особи. Наприклад, користувач телефонного зв'язку зобов'язаний сплатити пред'явлений йому телефонною компанією рахунок за міжміські переговори;
3) зобов'язання перетерпінням. Зобов'язана особа має зазнати незручностей і обмеження власної поведінки в цілях виконання обов'язку. Наприклад, відмовитися від продажу товару за вигіднішу ціну за наявності завдатку, одержаного від іншого покупця.
Деякі автори включають до структури юридичного обов'язку відповідальність за її невиконання. Проте в реальності більшість юридичних обов'язків суб'єкти права виконують добровільно, без притягнення до юридичної відповідальності. Невиконання юридичного обов'язку є юридичним фактом для виникнення охоронних правовідносин, у рамках яких реалізується юридична відповідальність.
