- •Тдп екзамен
- •3.Основні функції загальнотеоретичної юриспруденції.
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції.
- •5.Первинне та похідне виникнення держави.
- •8.Поняття та ознаки сучасної держави.
- •9.Поняття та види принципів права.
- •10.Основні властивості права.
- •11.Аксіоматичні засади(постулати) права
- •12.Парадигми право розуміння. Основні типи праворозуміння.
- •13.Ціннісно-нормативне праворозуміння.
- •14.Інтегративне праворозуміння.
- •15.Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •16.Принципи формування державної влади та її базові ресурси.
- •17.Інституалізація державної влади та механізм держави.
- •18.Класифікація правових норм.
- •19.Класифікація джерел права.
- •20.Священні тексти як джерело права.
- •21.Судовий прецедент як джерело права.
- •22.Звичай як джерело права.
- •23.Правова доктрина як джерело права.
- •24.Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •25.Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •26.Система права та її компоненти.
- •27.Поняття галузі права та їх класифікація.
- •28.Інститути права та їх особливості.
- •29.Форми систематизації законодавства.
- •30.Поняття та ознаки правовідносин.
- •31. Поняття правосвідомості та її структура.
- •32.Правова культура та її рівні.
- •33. Механізм дії права та його складові.
- •34.Юридичний процес та юридична процедура.
- •35.Поняття та форми реалізації права.
- •36. Поняття кодифікації законодавства та її види.
- •37. Суб’єкт права та суб’єкт правовідносин.
- •38.Поняття та зміст правосуб*єктності.
- •39. Фізичні та юридичні особи.
- •40.Об*єкти правовідносин.
- •41.Поняття та зміст суб’єктивного права.
- •42.Поняття та зміст юридичного обов’язку.
- •43.Юридичні факти та їх класифікація.
- •44.Поняття та види фактичних складів.
- •45. Правова культура особистості та її структура.
- •46.Правова культура суспільства та її складові.
- •47. Правова соціалізація та правове виховання.
- •48.Завдання та система правового виховання.
- •49.Загальносоціальні та спеціальні функції права.
- •50.Соціальні чинники формування права.
- •51.Форми та види правотворчості.
- •52.Принципи і функції правотворчості.
- •53.Поняття та ознаки юридичного процесу.
- •54.Види юридичного процесу.
- •55.Сфери дії правової норми.
- •56.Предметна дія правової норми.
- •57.Темпоральна дія правової норми.
- •58.Просторова дія правової норми.
- •59.Персональна дія правової норми.
- •60.Застосування права як засіб забезпечення реалізації права.
- •61.Ідеологія застосування права.
- •62.Типове і нетипове застосування права.
- •63.Акти застосування права:поняття та види.
- •64.Поняття та призначення тлумачення права.
- •65.Тлумачення як з*ясування права.
- •66.Тлумачення як роз*яснення права.
- •67.Офіційне тлумачення права та його види.
- •68.Правова система та її компоненти.
- •69.Класифікація правових систем.
- •70.Поняття правового стилю. Правові сім*ї сучасного світу.
- •71.Ціності права та правові цінності.
- •72.Інструментальнацінність права.
- •73.Соціальна цінність права.
- •74.Особистісна цінність права.
- •75.Право як цінність культури та цивілізації.
- •76.Верховенство права у системі правових цінностей.
- •77.Поняття та види правової поведінки.
- •78.Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки.
- •79.Правопорушення, його ознаки та види.
- •80.Зловживання правом.
- •81.Об*єктивно-протиправна поведінка.
- •82.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •83.Види юридичної відповідальності.
- •84.Поняття та основні вимоги законності.
- •85.Поняття та атрибути правового порядку.
- •86.Образ держави та поняття держави.
- •87.Сучасна та досучасна держава.
- •88.Атрибути та ознаки держави.
- •89.Типологія держави.
- •90.Цілісна характеристика держави.
- •91.Поняття державної території та її склад.
- •92.Поняття держави та державності.
- •93.Зміст поняття форма держави.
- •94.Статистика та динаміка держави.
- •95.Державний та політичний режими.
- •96.Взаємодія держави та громадянського суспільства.
- •97.Поняття та класифікація функцій держави.
- •98.Функції держави та державна політика.
- •99.Номенклатура функцій сучасної держави.
- •100.Форми здійснення функцій держави.
- •101.Поняття та ознаки правової держави.
- •102.Співвідношення правової та конституційної держави.
- •103.Соціальна держава, її ознаки і функції.
- •104. Правова держава та верховенство права.
- •105.Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
52.Принципи і функції правотворчості.
Принципи правотворчості — це керівні, основоположні ідеї, які зумовлюють відповідність правотворчості суспільним потребам. До них відносять:
1) гуманізм — пріоритетність прав людини, визнання людини як найвищої соціальної та духовної цінності;
2) гармонійна єдність інтересів особистості та суспільства. Право має виступати як рівноважна складова індивідуальних інтересів, що й є суспільним інтересом;
3) демократизм — вираз у праві волі народу. Один із способів безпосередньої правотворчості народу — ухвалення норм права шляхом референдуму. Проте це вельми дорога процедура, широко вживана лише в деяких невеликих державах. Принцип демократизму виявляється також у широкому обговоренні законопроектів, у конкуренції кількох варіантів законопроектів, що виносяться на обговорення парламенту;
4) гласність — ознайомлення суспільства з проектами нормативно-правових актів, вільне та конструктивне їх обговорення з метою уникнути помилок і прогалин у правовому регулюванні, підвищити його авторитетність та ефективність;
5) законність — ухвалення нормативно-правових актів законним шляхом, відповідно до конституційно закріпленого процесу правотворчості. Розробка і ухвалення нормативно-правових актів та інших форм права не повинні виходити за межі компетенції державних органів. Приписи норм права повинні відповідати конституції та міжнародним зобов'язанням держави;
6) науковість і професіоналізм. Розробкою та прийняттям нормативно-правових актів повинні займатися фахівці. Підготовка проекту нормативно-правового акта має здійснюватися на основі досягнень юридичної науки, а у разі потреби — й інших наук. Проект нормативно-правового акта має бути підданий науковій експертизі, а у разі потреби мають бути проведені соціологічні дослідження й економічне обґрунтування;
7) зв'язок з практикою. Як правило, норми права мають видаватися для врегулювання вже існуючих суспільних відносин. Практика реалізації правових норма має «помічати» прогалини та колізії у правовому регулюванні, діагностувати застарівання правових норм і необхідність їх скасування або зміни;
8) планування. Цей принцип дає можливість встановити правильну послідовність розробки і ухвалення нормативно-правових актів, вилучити непродумані, випадкові акти правотворчості, запобігти дублюванню актами один одного. Недотримання цього принципу призводить до колізій і суперечностей у нормативно-правових актах, зрештою, провокує свавілля і помилки в роботі правозастосовчих органів;
9) оперативність. Цей принцип вимагає швидкого реагування на мінливі потреби суспільства, на появу нових суспільних відносин;
10)поєднання динамізму і стабільності. Цей принцип вимагає дотримання необхідного балансу між виданням нових норм права і внесенням змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів. Основною метою правотворчої діяльності має бути досягнення стабільності законодавства, забезпечення умов якомога більшій тривалості дії законів і підзаконних актів у державі.
Ухвалення нових нормативно-правових актів, зміна або скасування чинних мають відповідати вказаним принципам, бути обґрунтованим і доцільним, змістовно зваженим і конструктивним.
Функції правотворчості:
1) функція первинного регулювання нових суспільних відносин, яка здійснюється шляхом видання нових за змістом норм права. Наприклад, у наш час відбувається юридичне оформлення відносин, пов'язаних із використанням комп'ютерів та інформаційних технологій;
2) функція оновлення нормативно-правового матеріалу , яка передбачає зміну або скасування тих норм, які застаріли і не відповідають потребам суспільного розвитку. Наприклад, в більшості постсоціалістичних держав скасована цензура друку, яка перешкоджала розвитку демократії;
3) функція ліквідації прогалин у позитивному праві,тобто часткового або повного усунення прогалин у правовому регулюванні суспільних відносин шляхом формулювання тих правил поведінки, яких бракує. Наприклад, в кримінальному законодавстві України давно була передбачена відповідальність за викрадання людини, але була відсутні відповідальність за торгівлю людьми, хоча небезпека вказаного діяння була очевидна. Цей частковий пропуск був ліквідований шляхом ухвалення закону про внесення відповідних змін до Кримінального кодексу;
4) функція систематизації нормативно-правового матеріалу, яка полягає в упорядкуванні, об'єднанні та доповненні нормативно-правових актів, створенні єдиного, зручного для користування, побудованого на наукових принципах нормативно-правового кодифікованого акта.
