- •Тдп екзамен
- •3.Основні функції загальнотеоретичної юриспруденції.
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції.
- •5.Первинне та похідне виникнення держави.
- •8.Поняття та ознаки сучасної держави.
- •9.Поняття та види принципів права.
- •10.Основні властивості права.
- •11.Аксіоматичні засади(постулати) права
- •12.Парадигми право розуміння. Основні типи праворозуміння.
- •13.Ціннісно-нормативне праворозуміння.
- •14.Інтегративне праворозуміння.
- •15.Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •16.Принципи формування державної влади та її базові ресурси.
- •17.Інституалізація державної влади та механізм держави.
- •18.Класифікація правових норм.
- •19.Класифікація джерел права.
- •20.Священні тексти як джерело права.
- •21.Судовий прецедент як джерело права.
- •22.Звичай як джерело права.
- •23.Правова доктрина як джерело права.
- •24.Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •25.Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •26.Система права та її компоненти.
- •27.Поняття галузі права та їх класифікація.
- •28.Інститути права та їх особливості.
- •29.Форми систематизації законодавства.
- •30.Поняття та ознаки правовідносин.
- •31. Поняття правосвідомості та її структура.
- •32.Правова культура та її рівні.
- •33. Механізм дії права та його складові.
- •34.Юридичний процес та юридична процедура.
- •35.Поняття та форми реалізації права.
- •36. Поняття кодифікації законодавства та її види.
- •37. Суб’єкт права та суб’єкт правовідносин.
- •38.Поняття та зміст правосуб*єктності.
- •39. Фізичні та юридичні особи.
- •40.Об*єкти правовідносин.
- •41.Поняття та зміст суб’єктивного права.
- •42.Поняття та зміст юридичного обов’язку.
- •43.Юридичні факти та їх класифікація.
- •44.Поняття та види фактичних складів.
- •45. Правова культура особистості та її структура.
- •46.Правова культура суспільства та її складові.
- •47. Правова соціалізація та правове виховання.
- •48.Завдання та система правового виховання.
- •49.Загальносоціальні та спеціальні функції права.
- •50.Соціальні чинники формування права.
- •51.Форми та види правотворчості.
- •52.Принципи і функції правотворчості.
- •53.Поняття та ознаки юридичного процесу.
- •54.Види юридичного процесу.
- •55.Сфери дії правової норми.
- •56.Предметна дія правової норми.
- •57.Темпоральна дія правової норми.
- •58.Просторова дія правової норми.
- •59.Персональна дія правової норми.
- •60.Застосування права як засіб забезпечення реалізації права.
- •61.Ідеологія застосування права.
- •62.Типове і нетипове застосування права.
- •63.Акти застосування права:поняття та види.
- •64.Поняття та призначення тлумачення права.
- •65.Тлумачення як з*ясування права.
- •66.Тлумачення як роз*яснення права.
- •67.Офіційне тлумачення права та його види.
- •68.Правова система та її компоненти.
- •69.Класифікація правових систем.
- •70.Поняття правового стилю. Правові сім*ї сучасного світу.
- •71.Ціності права та правові цінності.
- •72.Інструментальнацінність права.
- •73.Соціальна цінність права.
- •74.Особистісна цінність права.
- •75.Право як цінність культури та цивілізації.
- •76.Верховенство права у системі правових цінностей.
- •77.Поняття та види правової поведінки.
- •78.Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки.
- •79.Правопорушення, його ознаки та види.
- •80.Зловживання правом.
- •81.Об*єктивно-протиправна поведінка.
- •82.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •83.Види юридичної відповідальності.
- •84.Поняття та основні вимоги законності.
- •85.Поняття та атрибути правового порядку.
- •86.Образ держави та поняття держави.
- •87.Сучасна та досучасна держава.
- •88.Атрибути та ознаки держави.
- •89.Типологія держави.
- •90.Цілісна характеристика держави.
- •91.Поняття державної території та її склад.
- •92.Поняття держави та державності.
- •93.Зміст поняття форма держави.
- •94.Статистика та динаміка держави.
- •95.Державний та політичний режими.
- •96.Взаємодія держави та громадянського суспільства.
- •97.Поняття та класифікація функцій держави.
- •98.Функції держави та державна політика.
- •99.Номенклатура функцій сучасної держави.
- •100.Форми здійснення функцій держави.
- •101.Поняття та ознаки правової держави.
- •102.Співвідношення правової та конституційної держави.
- •103.Соціальна держава, її ознаки і функції.
- •104. Правова держава та верховенство права.
- •105.Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
84.Поняття та основні вимоги законності.
Законність – це режим суспільно-політичного життя що заснований на правовому характері його організації і виражається у вимозі точного строгого і неухильного дотрималля вимог і виконання чинних правових актів усіма суб’єктами права.
Законність характеризується поєднанням двох ознак:
зовнішньої (формальної) - обов'язком виконувати розпорядження законів і підзаконних правових актів державними органами, посадовими особами, громадянами і різними об'єднаннями;
внутрішньої (сутнісної) - наявністю науково обґрунтованих і відповідних праву законів; якістю законів.
Важливо не тільки додержуватися законів, а й створювати справедливі, тобто правові, закони. Правові закони повинні бути нормативним підґрунтям законності. Законність є не самоціллю, не виконанням заради виконання, її призначення - додержання законів в ім'я торжества свободи, справедливості. Законність - явище прогресивне і покликане сприяти суспільному прогресу. В історії було чимало випадків, коли громадяни додо-держувалися законів, а законність порушувалася, коли "суворе додержання" у дійсності означало "суворе порушення" (наприклад, масові репресії за часів культу особи Сталіна в СРСР). У таких випадках закон не відповідав праву, потребам суспільного прогресу. Щоб у державі була "правозаконність", чинні закони, насамперед Конституція, повинні адекватно відображати правові принципи, загальнолюдські цінності. У сфері правотворчості це виражається в забезпеченні видання закону, який відповідає праву, Конституції.
Законність - явище багатоаспектне і може виступати як принцип, метод, режим. Законність є принципом діяльності державних органів, громадських організацій, комерційних корпорацій, посадових осіб, громадян. Принцип законності притаманний лише демократичним державам, оскільки він є антиподом сваволі і беззаконня, припускає пов'язаність всіх органів держави правовими нормами, дії в їх рамках і в ім'я їх реалізації. Разом з тим з боку діяльності держави законність виступає як певний метод державного управління суспільством, тобто воно здійснюється виключно правовими засобами. Як метод державного управління суспільством законність означає, що:
1) органи держави і посадові особи при здійсненні своєї діяльності, розробляючи і приймаючи рішення, спираються на принципи і вимоги законності;
2) при організації реалізації прийнятих рішень вони не виходять за межі своєї компетенції;
3) при здійсненні контролю і нагляду за законністю дій учасників суспільних відносин вони додержуються правових процедур, використовують правові засоби і способи.
Метод законності є основою для застосування інших методів державного управління: організації, примусу, виховання, контролю тощо. Він припускає високий рівень правової культури й одночасно є засобом підвищення рівня загальної та правової культури.
Законність є й режим реально діючого права, стан (атмосфера) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам, які, у свою чергу, покликані відображати принципи свободи і справедливості, закладені в праві.
Режим законності - неодмінний елемент демократії, тому що без законності демократія може перетворитися на охлократію - владу юрби. Без законності як режиму суспільно-політичного життя суспільство може бути ввергнуте в анархію і хаос, коли особа стає уразливою для безконтрольних дій з боку державної влади, незахищеною від її сваволі.
Без законності немає демократії, без демократії неможливо забезпечити законність. Законність і демократія - фактори побудови правової держави.
Що таке законність - принцип, метод чи режим?
І принцип, і метод, і режим. Усе залежить від кута зору. Однак без принципу законності як засадничого начала діяльності державних органів, державних і громадських організацій, посадових осіб, громадян, без законності як методу державного управління суспільством не відбудеться режим законності. У широкому розумінні законність - це режим суспільно-політичного життя, створюваний:
- державою, яка встановлює порядок видання (зміни, скасування) законів і підзаконних нормативно-правових актів, забезпечує їх відповідність потребам суспільного поступу;
- всіма суб'єктами права (державними органами, посадовими особами, громадськими організаціями, комерційними організаціями, громадянами) у результаті однозначного розуміння і неухиль-
ного здійснення ними розпоряджень законів і підзаконних актів.
При режимі законності створюється правова атмосфера, де панують ідеї права, гуманізму, справедливості, свободи і відповідальності; особа захищена від сваволі влади, суспільство - бід анархії, хаосу, безладдя і насильства.
